Бордун Ю.М., ст. викладач кафедри менеджменту і соціальної роботи

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», Україна

Антонова А.А.

ОКВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія», Україна

Напрями удосконалення системи управління конкурентоспроможністю продукції

Сьогодні великий вплив на конкурентоспроможність підприємства здійснює здатність продукції, яку воно виготовляє, задовольняти актуальні очікування споживачів та суспільства в цілому краще, аніж це роблять інші суб’єкти господарювання в галузі.

Конкурентоспроможність продукції – це сукупність якісних та вартісних характеристик товарів, що забезпечує їх відповідність вимогам ринку у певний період часу, та є більш цікавою для споживачів, у порівнянні з аналогічними пропозиціями конкурентів.

Система управління конкурентоспроможністю підприємства – це комплекс основних напрямків діяльності, перелік цілей і задач, вирішення яких дозволить забезпечити якість робіт і продукції, поліпшити збут та раціональну й ефективну роботу організації в цілому (рис. 1).

Рис. 1. Система управління конкурентоспроможністю продукції

Причини зниження конкурентоспроможності продукції останнім часом являються найбільш обговорюваними серед теоретиків та практиків, які займаються вивченням питання ефективності використання виробничого потенціалу підприємств.

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі окремі проблеми зниження конкурентоспроможності продукції були дослідженні та висвітленні такими вченими як Ю. Гарачук, О. Ксотуєв, М. Макаренко, І. Ансофф, Г. Багієва, Ф. Котлер, Ж. Ламбен тощо. Слід зазначити, що найбільшого визнання у сфері практичного застосування напрацювань з управління конкурентоспроможністю продукції заслуговують роботи М. Гельвановського, М. Книша, Е.Кочеткова, А. Юданова, О. Білоруса.

Розглянемо декілька причин зниження конкурентоспроможності продукції, які визначили вченні (табл.1).

Таблиця 1

Причини зниження конкурентоспроможності продукції

Вчені:	Причини:
І. Ансофф, Ф. Котлер, Ж. Ламбер	- відсутність будь-яких стимулів для працівників до підвищення якості продукції; - фізичний знос технологій та виробничих фондів;
М. Гельвановський	- незадовільний фінансовий стан більшості підприємств, який заважає освоєнню новітніх технологій, нової випробувальної техніки та сертифікації системи управління якістю; - орієнтація багатьох підприємств на економію витрат за рахунок виготовлення небезпечної, в плані екологічної чистоти, продукції; - ігнорування впровадження міжнародних стандартів з управління навколишнім середовищем ISO14000.

Кожна з наведених причин має вагомий вплив на конкурентоспроможність продукції: відсутність будь-яких стимулів для працівників знижує працездатність та продуктивність праці, що, в свою чергу, призводить до виготовлення неконкурентоспроможної продукції; неготовність багатьох підприємств до освоєння нових технологій, використання нового випробувального обладнання – все це негативно впливає на виробництво, робить його застарілим, що стримує виготовлення конкурентоспроможної продукції.

Перераховані вище причини зниження конкурентоспроможності можна вважати об’єктивними, але також доцільно додати до них наступні:

- зниження ефективності реклами через зростання її вартості;

- загострення конкурентної боротьби, що змушує конкурентів активно застосовувати різні прийоми для стимулювання реалізації продукції.

Врахувавши вищезазначені проблеми, доцільно запропонувати орієнтир їх вирішення, який представлено на рис. 2.

Рис. 2. Схема підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства

Отже, серед основних шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції можна запропонувати:

- впровадження у виробництво новітніх технологій, використання кращих матеріалів та сировини більш високої якості, модернізацію обладнання;

- вивчення та впровадження досвіду провідних зарубіжних та вітчизняних підприємств у виготовленні високоякісної продукції;

- підвищення якості продукції за рахунок впровадження сучасних систем управління якістю;

- підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок зниження її собівартості чесними шляхами;

- застосування матеріальних та моральних заохочень для стимулювання активності персоналу та збільшення продуктивності його праці.

Також слід сказати, що підвищення конкурентоспроможності продукції залежить від ефективного реагування підприємства на зміни кон’юктури ринку, реалізації стратегії розвитку, інноваційного підходу до управління, тобто збільшення витрат на науково-дослідницьку діяльність.

Література:

1. Амблер Т. Практичний маркетинг/ Т. Амблер, І. Ансофф// Пер. з англ.

під загальною ред. Ю.Каптуревського: Видавництво «Пітер», 2003. - С. 211-217

2. Білий Є. Конкурентоспроможність і якість продукції: два управління /

Є.Білий, В. Барашков // Маркетин. 2005. №4. С. 29-34

3. Конкурентоспроможність продукції [Електронний ресурс]. – Режим

доступу:http://pidruchniki.com/1578101253554/ekonomika/konkurentospromozhnosti produktsiyi

4. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції [ Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://econjournal.vsau.org.