Економічні науки/7. Облік та аудит

Підгорна Олена Олександрівна

Науковий керівник: Поліщук Олена Тимофіївна, к.е.н, доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ВИГОДИ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ

Сучасне нормативно-правове поле організації обліку суб’єктів підприємницької діяльності (не залежно від їх організаційно-правової форми) пов’язує оцінку доходів і витрат через призму категорії «економічна вигода», адже кожне підприємство та кожна окрема ланка в ньому, працює заради отримання прибутку, а й, отже, економічних вигод.

Поняттю «економічна вигода» присвячено наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: М. Абрютіної, І. Бланка, М. Бондаря, С. Свірко, Л. Кіндрацької, Ю. Кузмінського, Л. Ловінської, О. Олійник, М. Пушкаря, Л. Чижевської та ін.

Метою даної роботи є визначення сутності та розкриття значення економічної вигоди в бухгалтерському обліку, дослідження видів економічної вигоди та їх аналіз.

Відповідно до універсальної енциклопедії, вигода в економіці – це задоволення, отримане від споживання (користування) матеріальними благами й послугами [3]. Але у бухгалтерському обліку, значення економічної вигоди має дещо інший сенс , тому згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» економічною вигодою позначається потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів [1].

Економічна вигода підприємницької діяльності може бути як в матеріальній формі, так і у нематеріальній – тобто, визначатись як популяризація діяльності суб’єкта, створення його позитивного іміджу тощо.

Специфіка організаційно-правових форм господарювання передбачає визнання доходів через оцінку економічної вигоди у формі:

- матеріальної вигоди, одержаної в результаті підприємницької діяльності;

- соціальної вигоди (СВ), одержаної суб’єктами, діяльність яких не є підприємницькою, пов’язана із виконанням урядових програм (проектів, завдань). В більшості випадків це – суб’єкти державного сектора економіки .

На нашу думку, критеріями визнання соціальної вигоди як оцінки доходу можуть бути показники результативності реалізації робіт, товарів, послуг в процесі виконання державних програм збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку [5].

При цьому, як об’єкт обліку дохід вимірюється кількісними та якісними показникам соціальної вигоди: показниками своєчасного та раціонального освоєння цільових коштів, підтвердженням соціальної необхідності послуг (робіт), дотриманням принципів соціальної справедливості тощо.

Соціальна вигода може мати більш детальну класифікацію (що передбачає для її обліку введення аналітичних субрахунків): соціально-економічна, соціально-демографічна, соціально-адміністративна, соціально-оздоровча, соціально-культурна, соціально-екологічна, соціально-політична та інші.

Зменшення корисності активів на підприємстві означає, що очікувана економічна вигода від використання об'єкта основних засобів не буде отримана у зв'язку із втратою цим об'єктом частини первісної цінності, наприклад, внаслідок аварії, нанесеного ущербу, технічного зносу тощо, тоді сума очікуваного відшкодування може бути менша від залишкової вартості активу.

Зниження результативності підприємства призводить до зниження економічних вигод та їх втрат в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування [2].

Про зменшення корисності свідчать, зокрема, такі ознаки:

1. Зменшення ринкової вартості активу на величину, суттєво більшу очікуваної;

2. Старілість або фізичне пошкодження активу;

3. Суттєві негативні зміни у технологічному, ринковому, економічному чи правовому середовищі, в якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду чи очікуються найближчого часу;

4. Збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок проценту або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може суттєво вплинути на ставку доходності і суттєво змешити суму очікуваного відшкодування активу;

5. Перевищення балансової вартості чистих активів підприємства понад їх ринковою вартістю;

6. Суттєві зміни способу використання активу протягом звітного періоду чи очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність підприємства;

7. Інші свідчення про те, що ефективність активу гірше чи буде гірше, ніж очікувалось [4].

Отже, у більшості випадків умови визнання доходів у бухгалтерському обліку підприємницької діяльності відповідають міжнародній практиці обліку та звітності. В основі визнання обліку доходів та витрат – надходження (вибуття) економічних вигод. Разом з тим трансформація вітчизняних економічних процесів зумовлює більш детальне розкриття змісту економічної вигоди, передбачаючи облік результатів впливу на фінансові результати як економічних, так і соціальних ознак цієї категорії.

На етапах становлення збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку чільне місце посідає варіативна соціальна складова економічної вигоди, її відображення в обліку та звітності. Щодо втрат економічної вигоди, то якщо залишкова вартість активу перевищує суму очікуваного відшкодування, то можна говорити про втрату економічної вигоди й зменшення корисності активу.

Хоча і досить багато досліджень поняття «економічна вигода» було проведено, але все ж таки подальших досліджень потребують питання впливу фактично отриманої та потенційної економічної вигоди на результативність діяльності суб’єкта, формування показників прибутку (збитку).

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40. - ст.365

2. Вигівська І. М. Бухгалтерський облік діяльності підприємств в умовах ризику/ І.М. Вигівська//Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. — Житомир, 2010. — 21 с.

3. Економічна енциклопедія: У трьох томах [текст] / редкол.: С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – Т. 1. – К. :Видавничий центр «Академія», 2011. – 864 с.

4. Голов С.Ф. Креативный учет — угроза профессии и обществу / С. Ф.Голов // Бухгалтерский учет и аудит. — 2011. — № 1. — С. 31—43.

5. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку : монографія / С. Ф. Голов. — К. : ЦУЛ, 2010. — 522 с.