Медицина/1. Акушерство и гинекология.

Ясніковська С.М.

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет», Україна

Стан кровплину у маткових артеріях при плацентарній дисфункції

Актуальність. Гемодинамічні порушення у функціональній системі «мати-плацента-плід» є провідним патогенетичним механізмом порушення стану і розвитку плода при різних ускладненнях вагітності. Плацентарна дисфункція (ПД) є причиною ускладненого перебігу гестаційного періоду і пологів, яка виявляється у 3-4% здорових жінок з неускладненим перебігом вагітності, а у разі різноманітної патології частота її коливається від 24 до 46% [1, 2]. Результат вагітності та пологів визначається не стільки нозологічною приналежністю, скільки ступенем порушення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід. Своєчасна корекція тактики ведення вагітності та пологів, медикаментозна терапія, що проводиться з урахуванням допплерометричних показників, можуть знизити перинатальну захворюваність і смертність, але не виключають високого ризику розвитку важких неврологічних ускладнень в ранньому неонатальному періоді [3].

Мета дослідження: оцінка матково-плацентарного кровотоку при плацентарній дисфункції за результатами допплерометрії маткових артерій.

Матеріал та методи дослідження. Під спостереженням перебувало 40 вагітних віком 23-29 років, у яких за результатами ультразвукового скринінгу діагностувалася плацентарна дисфункція. Аналіз допплерометричних показників у маткових артеріях проведений у терміни 20-24 та 32-36 тижнів вагітності. Доплерометрія проводилася на апараті УЗД «SONOACE 8000 Life» за допомогою датчиків з частотним діапазоном від 2 до 5 МГц у режимі кольорового та імпульсного допплера. Кровотік визначали у маткових артеріях. Для кількісної оцінки кривих швидкостей кровотоку (КШК) допплерівського спектру використовували кутнезалежні показники – індекс резистентності (ІР), пульсаційний індекс (ПІ) та співвідношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей (С/Д). Математична обробка даних проводилась за допомогою програмного забезпечення комп’ютерної системи ультразвукових апаратів.

Результати дослідження та їх обговорення. У 7 (17,5%) випадках допплерометричні показники відповідали нормативним для даного терміну вагітності. ІР для маткової артерії коливався у межах 0,43-0,65. На стороні прикріплення плаценти ІР маткової артерії завжди був дещо нижчим. Систоло-діастолічне співвідношення визначалося у межах 1,9-5,6, величина ПІ - 0,61-1,23 (див. рис. 1).

Рис. 1. Нормальний допплерівський спектр кровотоку отриманий із лівої маткової артерії на стороні прикріплення плаценти в 21 тиж.

У 21 (52,5%) жінки відмічено ознаки субкомпенсованої недостатності матково-плацентарного кровотоку, яка виражалася у підвищенні показників судинного опору, перевищенні їх верхніх меж допустимих величин (рис. 2).

Рис. 2. ХПН. Допплерівський спектр кровотоку отриманий із лівої маткової артерії на стороні прикріплення плаценти в 23 тиж. Високий індекс резистентності кровотоку (ІР=0.87).

У 2 (5%) жінок з критичним станом плода в 32-35 тиж при ретроспективному аналізі виявлялись порівняно високі показники ІР в 20-24 тиж.

Висновок. Допплерографія матково-плацентарного кровотоку дозволяє своєчасно виявити приховані порушення фетоплацентарної гемодинаміки, із загального потоку пацієнток виокремити тих, хто загрозливий по її розвитку.

Література

1. Бубнова Н. И., Тютюнник В. Л. Репродуктивные потери при декомпенсированной плацентарной недостаточности, вызванной инфекцией // Акушерство и гинекология. – 2010. –№ 4. – С. 44–48.

2. Краснопольский В. И., Логутова Л. С., Туманова В. А., Савельев В. С., Титченко Л. И., Баринова И. В., Пырсикова М. Ю. Клиническая, ультразвуковая и морфологическая характеристика хронической плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. – 2005. – № 1. – С. 13–16.

3. Стрижаков А.Н., Тимохина Т.Ф., Баев О.Р. Фетоплацентарная недостаточность: патогенез, диагностика, лечение // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. -2003. Т. 2. - № 2. - С. 2-9.