Момот О.В.
Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Україна
Реалізація принципу
науковості при підготовці майбутніх викладачів природничих дисциплін до науково-педагогічної діяльності
Постановка проблеми. У ході суспільно-історичного процесу взаємодії
людини з оточуючим її світом відбувається накопичення людського досвіду,
внаслідок чого виникає необхідність його впорядкування, узагальнення,
систематизації, ґрунтовного аналізу. Цю функцію виконує наука, що обумовлює
необхідність дії принципу науковості при підготовці майбутніх викладачів природничих дисциплін до науково-педагогічної
діяльності.
Аналіз останніх досліджень. Принцип науковості у сучасній педагогіці
досліджували такі науковці як М. Гриньова, Н. Олексюк, Л. Лебеденко, В.Лозова,
Л. Петренко, Г. Селевко, М. Скаткін, Н. Яськова та багато інших
дослідників, які наголошували на тому, що викладання природничих дисциплін
базується, в першу чергу, на принципі науковості.
Мета статті – визначити засоби реалізації принципу
науковості при підготовці майбутніх викладачів природничих дисциплін до
науково-педагогічної діяльності в умовах магістратури класичного університету.
Основний виклад матеріалу. У нашому дослідженні:
підготовка майбутніх викладачів природничих дисциплін (МВПД) до науково-педагогічної
діяльності в умовах магістратури класичного університету – це процес
організації навчальної та науково-педагогічної діяльності магістранта у період
його навчання в магістратурі, направлений на формування готовності до
майбутньої професійної діяльності викладача природничих дисциплін. Підготовка
МВПД до науково-педагогічної діяльності в умовах магістратури класичного
університету здійснюється на таких принципах
– керівних ідеях та головних вимогах до
науково-педагогічної діяльності, вихідних положеннях, науково обґрунтованих
та перевірених практикою.
Першим і найважливішим принципом ми виділяємо принцип
науковості.
Принцип
науковості при підготовці МВПД до науково-педагогічної
діяльності в умовах магістратури класичного університету полягає у зв'язку між
наукою і навчальною дисципліною, яка вивчається у магістратурі. Організація
науково-педагогічної діяльності магістратури класичного університету має
спрямовуватися на те, щоб магістранти засвоювали лише глибоко обґрунтовані
наукою знання, щоб науковими методами формувалися глибокі ідейні переконання,
забезпечувалася єдність діяльності і свідомості.
Г. Селевко формулює
принцип науковості лаконічно: помилкових знань не може бути, можуть бути тільки
неповні [5]. Принцип науковості,
зазначає Л. Петренко, вважається провідним орієнтиром у приведенні змісту
освіти у відповідність з рівнем розвитку науки і техніки, з накопиченим
світовою цивілізацією досвідом [4].
Науковість забезпечують
програми, підручники, навчально-методичні комплекси дисциплін, їх зміст, вона
залежить від соціального і науково-технічного прогресу, від реалізації змісту
навчання професорсько-викладацьким складом університету, від того, наскільки
набуті знання підкріплюються практикою.
Для реалізації принципу
науковості загальна структура навчальних дисциплін повинна мати концентричний
характер: матеріал повинен викладатися нелінійно – один раз від початку і до
кінця, а концентрично – два-три рази у вигляді відносно логічно закінчених
систем (концентрів), адаптованих до наукового рівня магістрів. Це дозволяє
посилити вихідні знання МВПД до сучасного рівня науки [5].
МВПД має чітко
усвідомлювати, що викладання природничих дисциплін базується, в першу чергу, на
принципі науковості. Як наголошують А. Герд, Н. Малько, зміст
навчання повинен відповідати сучасному науковому рівню і виховувати науковий
світогляд, а кінцева мета будь-якої природничої дисципліни у ВНЗ – привести
студента до певного світогляду, відповідно до сучасного стану природничих наук
[2].
Реалізація цього принципу
здійснюється наскрізно через вивчення усіх дисциплін, передбачених навчальним
планом підготовки магістрів-МВПД та залученням магістрантів до участі у роботі
науково-дослідних лабораторій, рад молодих учених ВНЗ та наукових установ,
зокрема Ради молодих учених при Міністерстві освіти та науки України; до участі
у наукових конференціях, олімпіадах, наукових конкурсах тощо.
Ознайомлення
магістрантів-МВПД з діяльністю Ради молодих учених при Міністерстві освіти та
науки України можна розпочати з її офіційної групи у соціальній мережі
Facebook: https://www.facebook.com/youngscientists.ua/.
Використання соціальної
мережі Facebook дозволить
науково-педагогічним працівникам долучити магістрантів до віртуальних наукових
спільнот, а університетам та його структурним підрозділам – створювати відкриті
чи закриті корпоративні спільноти для конкретної цільової аудиторії. Як
зазначає Н. Олексюк та Н. Яськова, що застосування цієї мережі
дозволяє поглиблювати знання з різних галузей. Про це свідчать різноманітні
групи наукового та педагогічного спрямування, наприклад: Biology, Geology Rocks, Science Group, Theoretical Physics, Ukrainian
Scientists Worldwide, «ІКТ-навчання педагогів України», «Освітні можливості
за кордоном», «Хмарні сервіси в освіті 2015», «Аспіранти UA», «Молоді науковці
для молодих науковців», «Неформальне спілкування на наукову тематику», «Освіта
і наука України», «Вища школа і наука України: розпад чи розквіт?», «Наука
України», «Вчитель-новатор», «Інститут інформаційних технологій і засобів
навчання НАПН України», «Відділ технологій відкритого навчального середовища»,
«Вивчаємо eduCLOUD Moodle (відкритий курс для викладачів України)» тощо [3; 6].
На повноцінно функціонуючій
сторінці у соціальній мережі магістранти можуть ознайомитися з діяльністю Ради
молодих учених при Міністерстві освіти та науки України, переглянути світлини,
оголошення, задати запитання та отримати он-лайн консультацію. Зазначимо, що Рада молодих учених при Міністерстві освіти і
науки України – це консультативно-дорадчий орган, який створений з метою
сприяння реалізації прав молодих учених щодо їх участі у формуванні та
реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та
інноваційної діяльності. Рада при МОН є правонаступником Ради молодих учених
при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України
(Держінформнауки). Основними завданнями Ради є:
1) сприяння взаємодії
Міністерства освіти і науки та самоврядних наукових молодіжних організацій
наукових установ та ВНЗ України;
2) формування пропозицій
щодо створення правових та соціально-економічних умов для залучення талановитої
молоді до роботи у науковій сфері, стимулювання професійної діяльності молодих
учених у вітчизняних наукових установах та вищих навчальних закладах,
підвищення їх фахового рівня і реалізації їх творчої та професійної активності;
3) консультативна підтримка
молодих учених у питаннях науково-дослідницької діяльності, співробітництво з
іноземними замовниками наукової продукції тощо;
4) сприяння залученню
молодих учених до участі у конкурсах наукових робіт, формуванню колективів
молодих учених для виконання перспективних наукових проектів.
Магістрантів-МВПД доцільно
зорієнтувати на відвідування офіційного сайту Ради: http://rmu.org.ua/
Залучення магістрантів до
участі у наукових конференціях різних рівнів, формування умінь тренувати та
висловлювати наукову думку у вигляді написання тез на конференції є теж дієвим
способом реалізації принципу підготовки МВПД до науково-педагогічної діяльності в умовах магістратури
класичного університету.
Так, магістранти Фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса
Шевченка мають можливість виступити з доповідями на наукових конференціях, які
організовує факультет. З тематикою конференцій можна познайомитися на сайті http://www.phys.univ.kiev.ua/nauka/konferentsiyi
Доцільним є залучення
магістрантів до міжвузівських конференцій, а також міжнародних. Повідомлення
про такі конференції регулярно розміщуються нами у дистанційному середовищі Інтегративного
міждисциплінарного експрес-курсу «Основи науково-педагогічної
діяльності майбутніх викладачів природничих дисциплін» у розділі «Новини»
Популярними серед спільноти
магістрантів є вітчизняний сервіс «Центр наукових публікацій» http://www.cnp.org.ua – українська
громадська організація, яка надає широкі можливості опублікувати доповіді на наукових
конференціях, отримати збірник та сертифікат, який підтверджує участь у
конференції.
Реалізація принципу
науковості передбачає виконання управлінської функції професорсько-викладацьким
складом класичного університету: цілепокладання, планування навчально-пізнавальної
та науково-педагогічної діяльності магістрантів-МВПД, організація роботи на
заняттях (вибір доцільних форм і методів роботи на кожному етапі заняття,
визначення завдань) та організація самоосвіти магістрантів, координація дій
суб’єктів діяльності; контроль за виконанням завдань, рівнем засвоєння
навчального матеріалу, раціональним вибором шляхів вирішення проблем;
корегування, аналіз роботи на занятті окремих магістрантів та оцінювання
отриманих результатів їхньої діяльності; орієнтація магістрантів-МВПД на
подальшу наукову діяльність – аспірантуру, докторантуру.
Висновки. Вимога науковості стосовно
викладача природничих дисциплін у ВНЗ зводиться до необхідності володіння ним
науковими знаннями свого предмета і самого процесу навчання, тобто психолого
педагогічними знаннями і вміннями [1]. З іншого боку, кожен МВПД
має бути готовий вести активну наукову діяльність, а запропонований принцип
науковості при підготовці МВПД до
науково-педагогічної
діяльності в умовах магістратури класичного університету забезпечить це.
Література
1.
Малафіїк І.В. Дидактика: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 397 с.
2. Малько Н.М. Дидактичні принципи навчання природничих дисциплін у педагогічній
спадщині О.Я. Герда / Н.М. Малько // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи
Гоголя. Сер. : Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 1. – С. 221-224.
3.
Олексюк Н.В. Використання електронних соціальних
мереж у соціально-педагогічній роботі зі школярами [Електронний ресурс] / Н.В. Олексюк, Л.В. Лебеденко
// Інформаційні технології і засоби навчання. – 2015. – №4 (48), http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1273/946.
5.
Селевко Г. К. Энциклопедия общеобразовательных
технологий: в 2 т. / Г.К. Селевко. – М. : НИИ
школьных технологий, 2006 – Т.1. – 2006. – 816 с.