викладач Бойко І. В.

Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Проблема класифікації паралінгвістичних засобів в роботах закордонних лінгвістів

Паралінгвістика як розділ невербальної семіотики вивчає звукові засоби, які супроводжують мову, але формально не відносяться до мови. Останнім часом лінгвісти намагаються класифікувати паралінгвістичні засоби експериментально. Щоб дослідити велику кількість даних, звертаючи увагу на більший діапазон голосових ефектів, особливо паралінгвістичних ефектів, які відіграють важливу роль у передачі емоцій, було прийняте рішення зробити записи мовлення людей, які, переживаючи сильні емоції, говорили без тексту, з телевізора (оскільки в реальному житті неможливо прогнозувати людські емоції, а з етичних поглядів некоректно викликати емоції з метою їх дослідження). Науковці занотували та дослідили паралінгвістичні та просодичні особливості мовлення та емоції, які дані засоби передають. Роботу виконувала група фонетистів та група когнітивних психологів. За основу була взята класифікація Д. Кристала та Р. Квірка, які намагалися розмежувати просодичні та паралінгвістичні особливості мовлення.

Паралінгвістичні засоби автори розподіляють на два типи: голосові якості та голосові характеристики. Голосові якості існують завдяки різним способам фонації: нормальний голос, фальцет, шепіт, скрип, хриплуватість. Таксономія способів фонації Д. Лавера в основному відповідає таксономії способів фонації Д. Кристала та Р. Квірка і складається з модального голосу, фальцету, шепоту, скрипу, жорсткості. Опис Д. Лавера включає не тільки ці способи фонації, але всі варіації, з наміром і без наміру, на які здатен мовець з різними фізіологічними обмеженнями вокальних органів (підвищений або низький ларингальний голос, лабіальність голосу, лабіодентальність голосу), враховуючи різні оточення (лабіальне, лінгвальне, фарингальне, велофарингальне та фонаторне), а також різні об’єднання способів фонації. Вокальні характеристики – немовні голосові ефекти, такі як сміх, хихотіння, тремтіння голосу, схлипування, ридання, плач.

П. Роуч подає такі просодичні характеристики як темп, гучність, діапазон, ритмічність, сила, пауза та інтонація.

Темп розглядається в чотирьох видах: алегрісімо, алегро, ленто та лентісімо. А з огляду на підвищення та зниження темпу: акселерандо, ралентандо. Якщо розглядається один склад, то темп або уривчастий, або протяжний.

Гучність може бути проста (піанісімо, піано, форте, фортісімо) і складна (крещендо, дімінуендо).

Діапазон: простий (низький, високий), або складний (монотонний, широкий, вузький).

Ритмічність залежить від трьох факторів: регулярність наголошених складів (ритмічна, аритмічна), різкість варіацій висоти та акценту (загострена, мелодійна), варіативність одного акценту (стаккато, легато).

Сила може бути слабою, як у мові п’яної людини, в’ялою, або напруженою.

Паузи можуть бути мовчазними, або озвученими, мають чотири ступені тривалості: короткі, цілі, подвійні, потрійні.

Інтонаційні моделі (напрям мелодійного руху) можуть бути простими (низхідна, висхідна, рівна), складними (низхідна-висхідна, або висхідна-нисхідна), або складеними (низхідна плюс висхідна, висхідна плюс низхідна). Монотонність на ядерному тоні реалізується як рівний ядерний тон.

П. Роуч виділяє нелінгвістичні характеристики голосу в окрему категорію, і розподіляє їх на два види: індивідуальні варіації (особливості будови артикуляційних органів) та рефлекси (прочистка горла, вдихання носом, ковтки, виразне дихання, позіхання). Індивідуальні варіації не розглядаються в його роботі, оскільки не виконують комунікативної функції. Рефлекси, навпаки, включені в дослідження, оскільки вони є мимовільними індикаторами емоційного стану людини. Рефлекси можуть бути мимовільними або навмисними. Д. Кристал та Р. Квірк розглядають тільки кашель та позіхання в цій категорії.

З огляду на те, що існує розбіжність у поглядах провідних лінгвістів щодо класифікації паралінгвістичних засобів, ця проблема заслуговує на подальше серйозне дослідження.

Література:

1. Crystal D. Systems of prosodic and paralinguistic features in English / D/ Crystal, R. Quirk – The Hague-Paris: Mouton, 1964. – 147 p.

2. Laver J. The Phonetic Desription of Voice Quality / John Laver. – Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1980. – 186 p.

3. Transcription of Prosodic and Paralinguistic Features of Emotional Speech / [Roach, P., Stibbard, R., Osborne, J., Arnefield, S. and Setter, J.] // Journal of the International Phonetic Assiciation. – Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1998. – PP. 83-94.