Студентка Павленко Ж. С., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Глобалізація і національні мови

У статті досліджуються процеси глобалізації та їхні прояви на національні мови. У центрі уваги – вплив глобалізації на розвиток і взаємодію мов, наслідки таких процесів. Висвітлено зміст глобалізація як важливий засіб комунікації, відображення картини світу, основ формування національної ідентичності. Показано нерозривний тісний зв’язок між мовами.

Ключові слова: глобалізація, мова, національна.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що нині глобалізаційні процеси охопили всі сфери життя людства і мають прямий чи опосередкований вплив на економіку, політику, культуру країн світу. Постає питання: наскільки потужним є цей вплив; якими є його наслідки; як сприймаються зміни і трансформації населенням? Особливої уваги потребує національна мова і той факт, що глобалізація вносить суттєві корективи в мову.

Останні дослідження і публікації. Варто зазначити, що в науковому світі існує значний масив наукової літератури, в якій у різних аспектах досліджується проблеми взаємного впливу суспільства і мови. Наукові дослідження макролінгвістичної проблематики (мова – суспільство – держава – культура – особистість) започатковані у працях В. фон Гумбольдта, Г. Штейнталя, О.Потебні та ін. Якщо заглибитися в історію, то дослідники глобалізації по-різному пояснюють основні події звитяг Марко Поло та мандрів Магелана у процесі світової інтеграції. Поступове зближення континентів та країн характеризує людство та його історію. З цього погляду вся історія світу є сукупністю кроків, що ведуть до глобального зближення держав та народів. Безсумнівно, взаємний вплив та залежність існували і до виникнення терміна «глобалізація». Підтвердження цього можна побачити і в роботах Монтаск’є, який сказав: «Два народи, які впливають один на одного, потрапляють у взаємну залежність: один зацікавлений у продажу, інший – у купівлі».

Мета дослідження – розглянути один з аспектів проблеми «глобалізація і національна мова», а саме вплив «глобальної мови» на розвиток національних мовних систем .

Виклад основного матеріалу. Нині інтеграційні процеси в економіці, торгівлі, культурі тощо, потребують міжнародної мови як засобу спілкування міжнародної спільноти. У ХХ столітті такою «універсальною» мовою стала базова англійська мова, вона швидко поширюється як друга мова, особливо у спеціальній комунікації. Американський варіант англійської мови є тією універсальною мовою, її можна використовувати практично скрізь [4].

Також є й інші думки з приводу цієї теми. Особливої уваги заслуговує робота І.Пантєлєєвої про глобалізацію. Автор ґрунтовно аналізує здатність англійської мови стати міжнародним засобом спілкування в нашу епоху [2]. На її думку, намагання зробити одну з природних мов міжнародною у великому масштабі є досить дискусійним. Дослідниця доводить необґрунтованість надання англійській мові статусу «глобальної мови» сучасності й розглядає основні вимоги до такої мови. І.Пантєлєєва вибудовує свою концепцію із декількох положень, зокрема таких: глобальна мова повинна співвідноситися з конкретною етнічною групою, ідеологією, релігією, але англійська мова є соціальним кодом, що відображає мовну картину світу тих людей, для яких вона є рідною; поширення англійської мови сприймається багатьма народами як втрата національної ідентичності [2, с.225].

На наш погляд, вчені мають акцентувати увагу на застереженні щодо використання англійської мови як глобальної. Однак ми можемо визнати, що сьогодні немає альтернативи англійській мові, тому що саме вона уможливлює сучасне міжнародне спілкування. Зважаючи на це, є потреба проаналізувати вплив англійської мови на розвиток національних мов, особливо української.

Варто зазначити таке: якщо у глобалістичному, світі механізм комунікації інформації, тобто мова, контролюється державою, то перспективи розвитку мови поліпшуються: розширюється сфери, її вживання, , підвищується інформаційна інтенсивність, і внаслідок цього мова стає більш захищеною від негативного впливу глобалізації. Нині,спостерігаємо стирання меж між діалектами, говірками всередині певних мов, це залежить від того, на якому рівні держава зацікавлена у своїй мові [1].

Також цікавою в означеному аспекті є праця В. Радчука, його мовний матеріал часто використовують сучасні дослідники в наукових роботах. Він наводить ,досить вдалі приклади англіцизмів, що функціонують в українській мові, витісняючи питому лексику. Сьогодні спостерігається тенденція до збільшення запозичений слів з «глобальної» мови. Наводимо деякі з уживаних на сьогодні англіцизмів: ,афтершок – повторний підземний товчок, батл–двобій (музичний, танцювальний), ,девайс – технічний пристрій, ,кеш–готівка, ,пікапер – спокусник, селебриті–відома (зіркова) особа, ,тинейджер–підліток, фейк – підробка [3]. Можна дійти висновку, що нашій мові зникають власне українські слова, і ми в побуті починаємо активно використовуємо запозичення.

Ця проблема характерна не тільки для України, а й для інших країн, зокрема лінгвісти приділяють велику увагу американізмам, що можуть позбавити класичну, англійську ,мову самобутності. Отже, ми повинні реагувати на це, і деякі, країни подали приклад, як, можна, захищати свою мову від втручання в «глобальної» мови. Так, прикладом може слугувати Франція, де ухвалено закон Тубона 1994 року, що зобов’язує громадян використовувати французьку мову в усіх сферах життя, за порушення цього закону передбачено штрафні санкції.

Висновки. Отже, можна стверджувати, що в науковій літературі немає однозначної відповіді на питання, як глобалізаційні процеси позначаються на національній мові для кожної країни. Тому сьогодні не можна розглядати глобалізацію в одній площині: лише ,негативно чи позитивно. З одного боку, англійська мова допомагає в комунікації у всьому світі, що є особливо, важливо ,в, добу глобалізації. А з іншого боку, тотальне використання англійської мови негативно позначається на лексиці інших національних мов. Тому держава повинна захищати свою мову від глобальної, але водночас не потрібно бути осторонь від цивілізаційних процесів.

Література:

1. Артемьева Е. Ю. Глобальный английский как фактор сохранения языкового плюрализма в международном сообществе / Е. Ю. Артемьева. ― Режим доступу : http:// www.unn.ru / pages / issues / vestnik / 9999 - 0200_ West _ MO _2003_1/35/.

2. Пантелеева И. А. Глобалистическая картина мира : универсальный язык–миф или реальность? / И. А. Пантелеева // Інтелект.Особистість. Цивілізація : темат. зб. наук. пр. із соц.-філос. пробл. /голов. ред. О.О.Шубін.– Донецьк : Дон НУЕТ, 2007.–Вип.5.– С.118–125.

3. Радчук В. Плекаємо укрлиш... Для кого? / Віталій Радчук // Урок української.–2003.–№ 8-9.–С.26–30.

4. Pei M. One Language for the World / Mario Pei.–New York: Biblo andTannen, 1968.–291p.