здобувач кафедри екологічного права

Дроваль Ольга Миколаївна

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Україна

 

Особливості дисциплінарної відповідальності

 за правопорушення проти земель водного фонду України

         Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства щодо земель водного фонду спеціальними правовими нормами в Україні не врегульована. В законодавстві України дисциплінарна відповідальність за екологічні (у тому числі земельні) правопорушення передбачається ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища»,            ст. 56 ЗУ «Про охорону земель», ст. 110 Водного кодексу України. Ще раз наголосимо, що Земельним кодексом України не передбачено такого виду юридичної відповідальності, як дисциплінарна.

         Дисциплінарна відповідальність являє собою застосування до осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, винних у вчиненні дисциплінарних проступків земельно-правового характеру, заходів особистого впливу у вигляді накладення дисциплінарних стягнень [1]. Крім того, зазначимо, що у випадку із дисциплінарною відповідальністю за порушення законодавства щодо земель водного фонду, дисциплінарні проступки можуть бути як земельно-правового так і водно-правового характеру, оскільки багато норм щодо використання та охорони земель водного фонду містяться у водному законодавстві.

         Суб'єктами дисциплінарних проступків виступають лише ті працівники та посадові особи підприємств, установ та організацій, до чиїх трудових обов'язків входить додержання вимог екологічного законодавства, зокрема щодо земель водного фонду. Тобто, дисциплінарна відповідальність може застосовуватися за порушення законодавства щодо земель водного фонду лише до тих працівників, в чиї трудові обов'язки входило дотримання таких норм. Також, необхідно розрізняти відповідальність працівників, які працюють на підприємстві за трудовими договорами та працівників, які виконують роботи на підприємстві за господарсько-правовими договорами. В даному випадку до дисциплінарної відповідальності можуть бути притягнуті тільки особи, які мають трудові відносини з підприємством. Особи, які виконують роботи за господарсько-правовими договорами будуть нести цивільно-правову відповідальність.

Об'єкт правопорушення тут подвійний: правила внутрішнього розпорядку і правила використання і охорони земель водного фонду. Для притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства щодо земель водного фонду необхідне співпадання дисциплінарного проступку і правопорушення, скоєного відносно земель водного фонду, тобто невиконання працівником трудового обов'язку одночасно має бути порушенням ним правопорядку щодо земель досліджуваної категорії. Разом із тим, правовий аналіз обов'язків власників землі та землекористувачів, закріплених у ЗК України, свідчить, що вони, як правило, звернені до юридичних осіб. Невиконання земельного обов'язку юридичною особою не може бути визнано дисциплінарним проступком працівника, що перебуває з ним у трудових відносинах. Тому ідеальна сукупність дисциплінарного проступку і земельного правопорушення можлива вкрай рідко. Очевидно, у зв'язку з цим ЗК не вказує на існування дисциплінарної відповідальності за вчинення земельних правопорушень. Хоча дисциплінарна відповідальність може мати місце за порушення земельного законодавства, наприклад, якщо ведення земельно-кадастрової книги було покладено на агронома сільськогосподарського підприємства, а він не виконував цього обов'язку, чим порушив свої трудові обов'язки, і не виконав припис земельного законодавства. Таким чином, дисциплінарна відповідальність являє собою застосування до учасників трудових відносин підприємств і їх посадових осіб, винних у здійснення; дисциплінарних проступків, заходів особистого впливу морального характеру у вигляді накладення дисциплінарних стягнень [1].

За загальним правилом, до правопорушників можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани або звільнення [2, с. 297]. При цьому для окремих категорій працівників статутами і положеннями про дисципліну цих категорій працівників можуть передбачатися також інші дисциплінарні стягнення. Які, зокрема, можуть бути застосовані до відповідних осіб при вчиненні ними дисциплінарних стягнень у галузі охорони навколишнього природного середовища[3, с. 356–357]. Так, ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням Держекоінспекції, згідно з рішеннями їх органів управління позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково. Порядок позбавлення премій визначається законодавством України.

         Щодо підстав дисциплінарної відповідальності за екологічні, земельні чи водні правопорушення, то деякі науковці відносять до них передбачені чинним законодавством України правопорушення [3, с. 356–357]. За такою аналогією, зазначимо, що до підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства щодо земель водного фонду можна віднести: 1) здійснення заборонених видів господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах; 2) здійснення заборонених видів господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах; 3) здійснення в водоохоронних зонах забороненої діяльності; 4) порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; 5) використання земель водного фонду не за призначенням; 6) самовільне захоплення водних об'єктів; 7) забруднення та засмічення вод; 8) руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; 9) введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 10) самовільне проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин; 11) пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, 12) порушення правил експлуатації та встановлення режимів їх роботи; 13) незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти та несанкціоноване скидання зворотних вод; 14) неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах; 16) порушення правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення; 17) укладення угод з порушенням земельного законодавства; 18) самовільне зайняття земельних ділянок; 19) псування земель водного фонду, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; 20) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; 21) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; 22) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 23) знищення межових знаків; 24) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок; 25) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень; 26) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них та інші. Перераховані види правопорушень залежно від розміру шкоди, нанесеної землям водного фонду, а також інших обставин, можуть стати підставою для притягнення правопорушника не лише до дисциплінарної, а і до адміністративної, кримінальної, цивільно-правової відповідальності. Працівник, який заподіяв шкоду землям водного фонду, може відшкодувати її в добровільному порядку. В протилежному випадку, відшкодування здійснюється через суд. Розмір шкоди, нанесеної землям водного фонду, в даному випадку буде розраховуватись як і при цивільно-правовій відповідальності, на підставі Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації від 29.12.2001 р. № 290. [8]

         Отже, підсумовуючи вищенаведене зазначимо, що дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства щодо земель водного фонду в першу чергу стоїть на захисті майнових та інших приватних інтересів роботодавців і не є для земель досліджуваної категорії дієвим інструментом захисту. Однак, несучі у собі психологічний стримуючий фактор для працівників, в комплексі з іншими видами відповідальності дисциплінарна відповідальність відіграє позитивну роль для раціонального використання і охорони природних ресурсів, зокрема земель водного фонду. Отже, ми пропонуємо ст. 211 Земельного кодексу України доповнити таким видом відповідальності, як дисциплінарна, що буде відповідати загально-правовій концепції юридичної відповідальності.

Список використаної літератури:

1.                 Корнєєв Ю. В. Земельне право: навч. посіб. / Ю. В. Корнєєв, М. О. Мацелик. – Київ: Центр учб. літ., 2009. – 240 с.

2.                 Мірошниченко А. М. Земельне право України: навч. посіб. / А. М. Мірошниченко; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – Київ, 2007. – 432 с.

3.                 Екологічне право України. Академічний курс: підруч. для вищ. навч. закл. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ. ун-т права; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – Київ : Юрид. думка, 2005. – 848 с.

4.                 Земельний кодекс України: від 25 жовт. 2001 р. № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3/4. – Ст. 27.

5.                 Водний кодекс України: від 6 черв. 1995 р. № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.

6.                 Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації: затв. від 29.12.2001 р. № 290 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 5. – Ст. 188.