Савченко Т. Л.

Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Психофізіологічні чинники професійного

самоздійснення вчителів-предметників

Постановка проблеми. У наш час соціально-економічних перетворень система освіти також зазнає реформування і модернізації. Так, у 2015 році Кабінетом міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна 2020», розпочато реформи Міністерства освіти і науки України, по підвищенню якості освіти та забезпечення вільного доступу до неї, ефективне використання коштів у системі освіти, а також використання освіти як засобу соціальної інтеграції та інтернаціоналізація української системи вищої освіти [1]. Реформи в системі освіти проводяться перш за все, з метою підвищення якості освітнього процесу і свідомого саморозвитку людини. Завдяки цьому, відбувається розкриття потенційних здібностей особистості, відкриваються можливості для досягнення найвищих результатів у професійній діяльності, особистому житті і самоздійсненні вцілому.

Вихідні передумови. Педагоги, як і учні являють собою дві невід’ємні складові освітнього процесу. При цьому, професійне самоздійснення вчителів, відіграє вирішальну роль, як у самому процесі навчання і якості отримуваних учнями знань, так і у отриманні самими вчителями задоволення від своєї праці і досягнення самоздійснення безпосередньо. Ці тенденції находять своє втілення в гуманізації педагогічної науки і процесу освіти, як поєднання процесів виховання, навчання і розвитку. Саме зсув акцентів у бік розвитку особистості набуває у наш час найбільшої актуальності.

У цьому контексті, професійна діяльність вчителів-предметників середніх загальноосвітніх шкільних закладів, набуває особливого, глибинного значення, тому що саме вони займаються безпосередньою передачею знань і здобутків попередників сучасній молоді, а в їх обличчі, наступним поколінням.

Визначення загальних чинників професійного самоздійснення та з’ясування системи психологічних заходів, корті можуть бути спрямовані на свідомий саморозвиток особистості, допоможуть розкривати потенційні можливості і досягати вищих результатів при професійному самоздійсненні.

Теоретичні узагальнення на базі дослідження. Перш за все професійне самоздійснення було поділено нами на зовнішньопрофесійне (ЗПС) і внутрішньопрофесійне (ВПС). Також було використано Самоактуалізаційний тест Е. Шострома (САТ), котрий вимірює самоактуалізацію за двома базовими шкалами («компетентності в часі» та «підтримки») і рядом додаткових шкал.

Нами досліджувались кореляційні зв’язки між шкалами САТ і ознаками ЗПС, такі як: «досягнення поставлених професійних цілей»; «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством»;«використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями»; «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії»; «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» [2]. Найбільш інформативними з них виявились «досягнення поставлених професійних цілей» і «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством».«Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством» напряму корелює з такими показниками шкал САТ як, «компетентність в часі», «підтримка», «самоповага», «ціннісні орієнтації», «самоприйняття» з достовірністю p£0,01. І «ціннісні орієнтації», «спонтанність», «прийняття агресії», «контактність» з достовірністю p£0,05. «Досягнення поставлених професійних цілей» напряму корелює с такими показниками Шкали САТ, як «підтримка», «самоповага», «самоприйняття» і «контактність», достовірність p£0,05. «Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» напряму корелює з показником «самоповага» з достовірністю p£0,01. Такі ознаки ЗПС як «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями» і «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії» не мали достовірних зв’язків с показниками САТ.

Також нами досліджувались кореляційні зв’язки між шкалами Самоактуалізаційного тесту і ознаками ВПС, такі як «потреба у професійному вдосконаленні», «наявність проекту власного професійного розвитку», «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями», «постійна постановка нових професійних цілей», «формування власного «життєво-професійного простору»». Так, серед ознак ВПС, найбільш вагомою виявилось «формування власного життєво-професійного простору», котре напряму корелює з «підтримкою», «спонтанністю» і «прийняттям агресії» з достовірністю p£0,01, а також з «компетентністю у часі», «формуванням ціннісних орієнтацій», «самоповагою», «самоприйняттям» і «пізнавальними потребами», з достовірністю p£0,05. На другому місті, по кількості кореляційних зв’язків, знаходиться «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями», котре напряму корелює з «підтримкою» і «прийняттям агресії», з достовірністю p£0,05, а також «формуванням ціннісних орієнтацій» і «самоповагою» з достовірністю p£0,01. «Потреба у професійному вдосконаленні», корелює з показниками «ціннісні орієнтації» і «синергія» з достовірністю p£0,05. Такі ознаки ВПС як «наявність проекту власного професійного розвитку» і «постійна постановка нових професійних цілей» не показали достовірних кореляційних зв’язків с показниками шкали САТ. Визначено кореляційні зв’язки показників професійного самоздійснення із показниками професійної самоефективності, за Шкалою самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема.

Нами досліджувалось 3 види мотивації: внутрішня, зовнішня позитивна (ЗПМ) і зовнішня негативна (ЗНМ). Мотивація професійної діяльності визначалась нами за методикою К. Замфір у модифікації А. Реана. Усі види мотивації у тій чи іншій мірі корелюють з показниками самоздійснення. Зокрема, внутрішня мотивація корелює з 8 показниками самоздійснення, найбільш показовими з яких є «загальний рівень професійного самоздійснення фахівця», «рівень ЗПС», «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями» – достовірність на рівні p£0,01. Кореляція з показниками «рівень ВПС», «наявність проекту власного професійного розвитку», «формування власного «життєво-професійного простору»», «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством», «розкриття особистісного потенціалу і здібностей у професії» відбувається на рівні p£0,05.

ЗПМ напряму корелює з «рівень ВПС», «формування власного «життєво-професійного простору»», «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності», з достовірністю p£0,01. А також з «загальним рівнем професійного самоздійснення фахівця» з достовірністю p£0,05. ЗНМ корелює з показниками «постійна постановка нових професійних цілей» (p£0,01) і «формування власного «життєво-професійного простору»» (p£0,05).

Висновки. Аналізуючи результати тестування вчителів, можна сказати, що основними характеристиками поняття самоздійснення є внутрішньопрофесійна складова, котра складається з задоволення від самого процесу діяльності, та результату роботи, а також можливості найбільш повної самореалізації саме у цій діяльності. Однак, нами визначено, що більша частина педагогів вважають стимулюючими чинниками такі зовнішньо професійні фактори, як «грошовий заробіток», «прагнення просування по службі», «прагнення уникати критики і можливих покарань». У даному випадку це свідчить про переважний вплив ситуативних факторів. Інакше кажучи, педагоги у більшості своїй вмотивовані отриманням матеріальних благ і бажанням уникати критики з буку суспільства, а не безпосередньо внутрішнім прагненням реалізувати свій внутрішній потенціал, що у корні суперечить процесу самоздійснення. Тому що самоздійснення, в першу чергу, починається з визначення істинних цілей і цінностей життя, і саморозвитку, що відбувається як процес самовдосконалення. Результатом цього стає самореалізація вчителя не просто, як професіонала, а як індивідуальності в усій її багатогранності.

Список використаних джерел:

1. Прес-служба МОН України. Колегія МОН: працюємо над завершенням реформування освітньої системи України. – Педагогічна газета. – Київ: “Педагогічна преса”. – Липень-серпень, 2015. – С. 1.

2. Савченко Т.Л. Професійне самоздійснення вчителів середніх загальноосвітніх закладів // Актуальні проблеми психології. – Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – Випуск 14. – К.: “ДП Інформ.-аналіт. агентство”, 2014. – С. 251-257.