Економічні науки/4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Манюк Н.А.

Науковий керівник: к.е.н. Гуменюк М.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна

Особливості діяльності інститутів спільного інвестування в Україні

Інвестування в ІСІ є одним з вигідних способів збереження і примноження своїх коштів. Однак, у зв’язку з низьким рівнем фінансової грамотності населення та недовірою до фінансових інститутів, даний напрям інвестування не набув такої популярності як у країнах ЄС.

Однією із найбільш гострих проблем сучасної України є досягнення стабільного економічного росту. Cеред чинників, які можуть допомогти трансформувати економіку України, домінуючим стає інвестиційний аспект [2,27].

Значний внесок у розкриття питань функціонування та розвитку інститутів спільного інвестування на ринку цінних паперів зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як В. Базилевич, Ф. Бутинець, Т. Біловус, О. Василик, С. Зубик, В. Корнєєв, В. Кремень, К.Клименко, І. Лютий, В. Опарін, М. Савлук, В. Шелудько та ін.

Відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування», інститут спільного інвестування є корпоративний або пайовий фонд. Для управління активами інститутів спільного інвестування законодавством передбачене створення спеціальних компаній (компаній з управління активами). Компанія з управління активами інституційних інвесторів (КУА) - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку [1].

Індустрія управління активами в Україні у 2014 році, незважаючи на усі виклики та випробування, загалом зберегла висхідний тренд. При цьому кількісно, у контексті учасників ринку, вона почала звужуватися, але обсяг активів стало зростав, сприяючи укрупненню бізнесу. У той же час, чутливими до негативних змін на фондовому ринку та у країні в цілому були сектори публічних фондів, зокрема, ІСІ відкритого типу, а також – за інвестиційною стратегією та структурою активів відповідно – фонди акцій [3].  

Рис. 1 Динаміка кількості ІСІ та КУА протягом 2010-2014 рр.

Кількість інститутів спільного інвестування (ІСІ) – як визнаних, що досягли нормативу мінімальних активів, так і зареєстрованих фондів – вперше зменшилася. Так кількість зареєстрованих ІСІ за підсумками 2014 року скоротилася на 5%, тобто на 62 фонди. Слід наголосити, що протягом 2010-2013 років кількість ІСІ стабільно збільшувалася, у 2012році – на 8,6%, у 2013 році – на 2,3%. Кількість діючих інтервальних та закритих фондів протягом 2011-2014 років зменшувалася.

Протягом 2010-2014 років, активи ІСІ зростали швидше за ВВП (крім 2011 року). Активи ІСІ, ще у 2012 році перевищили ВВП на 10%, а за підсумками 2014 року перевищення становило 13%. Для порівняння, активи європейських інвестиційних фондів у 2014 році перевищили 79% ВВП ЄС.

Станом на кінець 2014 року, в Україні діяли 336 компаній з управління активами. Слід зазначити, що кількість компаній на ринку скорочувалась, оскільки компаній, які виходили з бізнесу було більше ніж тих, які розпочинали свою діяльність. Галузь управління активів інституційних інвесторів скоротилася більш ніж на 3%, тобто на 11 компаній з управління активами, а за 2013 рік на 6 компаній.

Доходність ІСІ у 2014 році загалом підвищилася: серед відкритих ІСІ середній показник зріс більш ніж утричі у порівнянні з 2013 роком, для закритих – більш ніж у півтора рази. Дві третини відкритих ІСІ забезпечили зростання вартості вкладень інвесторів – після третини у 2013 році. Серед закритих та інтервальних ІСІ співвідношення практично збереглося: близько половини та понад 40% фондів, відповідно, показали приріст. Майже половина відкритих ІСІ мали доходність у 2014 році принаймні на рівні індексу української біржі. Низка публічних (невенчурних) фондів також могла конкурувати за доходністю із банківськими депозитами у гривні [3].

Отже, дослідивши діяльність ІСІ в Україні та особливості їх управління, можна визначити основні проблеми даної індустрії. Перш за все, у зв’язку із складною економічною ситуацією України, у ІСІ виникають складнощі з дотриманням нормативів встановлених законодавством, щодо складу і структури активів. По-друге, значна кількість інституційних інвесторів несуть втрати у зв’язку із збільшенням кількості проблемних банків на ринку. Враховуючи теперішні політичні та фінансово-економічні негаразди України, важливим стає проведення ряду економічних реформ та вжиття заходів, щоб не втратити довіру суб’єктів ринку до фінансових інституцій.

Література:

1. Закон України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-6. Від 05.07.2012 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua

2. Біловус Т.В. Особливості діяльності інститутів спільного інвестування на ринку цінних паперів / Т.В. Біловус // Стратегія економічного розвитку регіонів та підприємств України. – 2015. - № 1 (4). - С.27-32

3. Українська асоціація інвестиційного бізнесу [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://www.uaib.com.ua