АНАЛІЗ АЛГОРИТМІВ ЕЛЕКТРОННО-ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ ПРИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

Колесник Н.І.

Електронно-цифровий підпис (ЕЦП) - електронний аналог власноручного підпису, який використовується для ідентифікації особи, яка підписала електронний документ, і захисту електронних даних.

Оскільки документи, які підписували - змінного (і як правило досить великого) обсягу, в схемах ЕП часто підпис ставиться не на сам документ, а на його хеш. Для обчислення хеша використовуються криптографічні хеш-функції, що гарантує виявлення змін документа при перевірці підпису. Хеш-функції не є частиною алгоритму ЕП, тому в схемі може бути використана будь-яка надійна хеш-функція.

Використання хеш-функцій дає наступні переваги:.

· Обчислювальна складність (зазвичай хеш цифрового документа робиться у багато разів меншого обсягу, ніж обсяг вихідного документа).

· Сумісність (хеш-функцію можна використовувати для перетворення довільного вхідного тексту у відповідний формат).

· Цілісність (без використання хеш-функції великий електронний документ в деяких схемах потрібно розділяти на досить малі блоки для застосування ЕП).

Другий алгоритм – за допомогою симетричних схем ЕП, які менш поширені ніж за допомогою асиметричних, так як після появи концепції цифрового підпису не вдалося реалізувати ефективні алгоритми, засновані на відомих в той час симетричних шифрах (які, в свою чергу, засновані на вже добре вивчених на той час блокових шифрах).

Але, в свою чергу, симетричні схеми мають такі переваги:

· Стійкість симетричних схем ЕП випливає зі стійкості використовуваних блокових шифрів, надійність яких також добре вивчена.

· Якщо стійкість шифру виявиться недостатньою, його легко можна буде замінити на більш стійкий з мінімальними змінами в реалізації.

Алгоритм за допомогою асиметричних схем ЕП відносяться до криптосистем з відкритим ключем. На відміну від асиметричних алгоритмів шифрування, в яких шифрування проводиться за допомогою відкритого ключа, а розшифровка - за допомогою закритого, в асиметричних схемах цифрового підпису підписання проводиться із застосуванням закритого ключа, а перевірка підписи - із застосуванням відкритого.

Перелік використаних джерел:

1. Хорев П.Б., Криптографические интерфейсы и их использование / П.Б. Хорев – М: Горячая линия- Телеком. – 2007. – 241 с.

2. Саломаа А. Криптография с открытым ключом. — М.: Мир, 1995. — 321 с.

3. Мао В. Современная криптография: Теория и практика — М.: Вильямс, 2005. — 777 с.