Момот
О.В.
Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Україна
Системна організація створення електронного
навчально-методичного забезпечення навчального процесу у ВНЗ
Підготовка магістрантів до
майбутньої педагогічної діяльності викладача ВНЗ в умовах класичного
університету зазнає суттєву потребу в системі якісних засобів навчання на
основі ІКТ.
Саме тому однією з
педагогічних умов підготовки майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної
діяльності є системна організація створення електронного навчально-методичного
забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ, яка, з одного боку спрямована
на формування готовності майбутніх викладачів до професійної діяльності, а з
іншого – на накопичення знань і умінь з використання ІКТ у науковій та педагогічній
діяльності.
У нашому дослідженні, навчально-методичне забезпечення
навчального процесу у ВНЗ – це
сукупність документів, підручників, навчальних та методичних посібників,
комплексів для вивчення дисциплін та електронних навчально-методичних
матеріалів. До електронного
навчально-методичного забезпечення навчального процесу у ВНЗ ми відносимо:
електронні підручники, посібники, НМКД, методичні матеріали, демонстраційні
матеріали, аналоги друкарських видань, дистанційні курси, комп’ютерні тести
тощо.
Класифікацію та визначення
різних видів електронного навчально-методичного забезпечення навчального
процесу детально охарактеризовано у монографічному дослідженні Н. Кононец
[2]. Дослідниця дає ряд важливих для нашого
дослідження визначень. Так, електронний
навчально-методичний комплекс дисципліни (ЕНМКД) – це комплекс компонентів
освітнього спрямування, що підтримує проведення більшості видів занять і
включає: анотацію; навчальну програму дисципліни (курсу, предмету);
багаторівневий навчальний електронний посібник для студентів у формі керованої
користувачем комп’ютерної програми (програм), веб-документа; додаткові
інформаційно-довідкові та/або методичні матеріали; діагностичні матеріали
(тести, практичні й творчі завдання, критерії виконання завдань); завдання для
самостійної роботи студентів; наочні матеріали; глосарій; список літератури,
інтернет-ресурси; методичні рекомендації для викладачів щодо використання
комплексу в навчально-виховному процесі [2].
Загалом, на думку
О. Ковалів, електронне
навчально-методичне забезпечення навчального процесу у ВНЗ є
автоматизованою системою, яка включає інформаційно-довідкові й методичні
матеріали з навчальної дисципліни, та дозволяє комплексно використовувати їх
для отримання знань, умінь, навичок і здійснення контролю та самоконтролю за
цим процесом [1].
Створення кожного з таких
видів електронного навчально-методичного забезпечення є необхідною умовою
підготовки майбутніх викладачів ВНЗ до педагогічної
діяльності, і, як зазначає С. Новописьменний, уможливить формування базових
компетентностей майбутніх викладачів, особливо, інформаційно-комунікаційних, а
також орієнтуватиме їх на освіту протягом життя [4].
Розмаїття
визначень поняття дистанційного навчання у вітчизняній та зарубіжній
педагогічній практиці свідчить лише про актуальність та затребуваність такого
навчання. Найбільш повним та ґрунтовним, на нашу думку, є визначення
дистанційного навчання, яке дали вітчизняні науковці В. Андрущенко,
І. Бех, І. Волощук: дистанційне (електронне) навчання – це використання
нових технологій мультимедіа й Інтернет для підвищення якості навчання за
рахунок поліпшення доступу до ресурсів і сервісів, а також віддаленого обміну
знаннями й спільною роботою. Дистанційним (електронним) навчанням дослідники
називають навчальний процес, в якому використовують інтерактивні електронні
засоби доставки інформації, включаючи компакт-диски, мережі, спеціалізовані
комп’ютерні програми, інтернет-технології, електронні бібліотеки, сховища та
бази даних, та проведення спільних досліджень і проектів у віртуальному
просторі [6, с. 203].
Системна організація
створення електронного навчально-методичного забезпечення навчального процесу у
ВНЗ передбачає спільну діяльність у цьому процесі науково-педагогічних кадрів
разом з магістрантами і базується на системному
підході.
Системна організація
створення електронного навчально-методичного забезпечення навчального процесу у
ВНЗ включає в себе такі етапи:
І
етап: формування авторського колективу із залученням, з одного
боку, науково-педагогічних кадрів університету, з другого –
магістрантів-майбутніх викладачів ВНЗ;
ІІ
етап: запровадження конкурсного відбору – в університеті (на
факультеті чи кафедрі) заохочується паралельне розроблення кількох електронних
навчально-методичних матеріалів (підручників, посібників, аналогів друкованих
видань, НМКД, тестів, дистанційних курсів тощо) з одного предмета та відбір і
рекомендація до використання найкращого;
ІІІ
етап: реалізація створення електронних навчально-методичних матеріалів – проведення
майстер-класів для магістрантів щодо створення електронних навчально-методичних
матеріалів (підручників, посібників, аналогів друкованих видань, НМКД, тестів,
дистанційних курсів тощо) з акцентом на розуміння значення таких засобів
навчання як керівництва пізнавальною діяльністю студентів.
ІV
етап: презентація результатів – проведення конференцій та Інтернет-конференцій
(доцільним є видання та поширення збірників за матеріалами доповідей,
підготовленими магістрантами).
Перший
етап
передбачає формування авторських колективів, що складаються із 2-3 магістрантів
та консультанта колективу, яким може бути будь-який викладач кафедри. Такі
авторські колективи мають забезпечити з одного боку, необхідну якість контенту
на основі інтеграції міжпредметних, структурно-логічних і причиннонаслідкових
зв’язків, а з іншого – підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів з
питань використання зазначеного контенту в навчальному процесі та сформувати
навички розробляння електронного навчально-методичного забезпечення у
магістрантів. Доцільним є організація зустрічей з авторськими колективами
розробників електронних засобів навчання.
На другому етапі оголошується конкурсу
на кращий електронний навчально-методичний матеріал серед авторський
колективів. Доцільним є розроблення положення про конкурс із визначенням його
мети, завдань, вимог до таких матеріалів, визначення персонального складу
конкурсної комісії, способу підведення підсумків та нагородження переможців, що
сприятиме позитивній мотивації магістрантів до майбутньої педагогічної
діяльності викладача ВНЗ.
Найбільш важливим є саме третій етап, який забезпечить у
майбутніх викладачів ВНЗ формування умінь створювати електронне
навчально-методичне забезпечення навчального процесу. Магістрантів слід
ознайомити із загальними правилами
розміщення навчального контенту у електронному навчально-методичному
матеріалі. Це доцільно зробити у вигляді практичного семінару, наприклад, «Правила розміщення навчального контенту».
Необхідними також будуть
практичні семінари, майстер-класи
типу «Поняття та структура електронного посібника (комплексу, дистанційного
курсу)», «Сучасні платформи для створення дистанційних курсів», «Створення
електронних аналогів друкарського видання», «Створення електронних
демонстраційних матеріалів», «Комп’ютерне тестування». Окремо варто акцентувати
на практичному семінарі, присвяченому системотехнічному забезпеченню для створення електронних
навчально-методичних.
Системотехнічне забезпечення для створення електронних
навчально-методичних матеріалів включає в себе: апаратні засоби (персональні комп’ютери, мережеве обладнання, джерела
безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв’язку тощо),
що забезпечують розроблення і використання електронних навчально-методичних
матеріалів, управління навчальним процесом та необхідні види навчальної
взаємодії між суб’єктами навчання; інформаційно-комунікаційне
забезпечення для розробки дистанційних курсів із пропускною здатністю
каналів, що надає всім суб’єктам дистанційного навчання навчального закладу
цілодобовий доступ до веб-ресурсів і веб-сервісів для реалізації навчального
процесу у синхронному та асинхронному режимах; програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у
тому числі для осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або
побудованим на програмних продуктах з відкритими кодами [5].
Магістранти-майбутні викладачі ВНЗ, мають чітко знати,
що дистанційні курси та ЕНМКД, зазначає В. Вишнівський, можуть містити:
методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань,
особливостей контролю тощо; документи планування навчального процесу (навчальні
програми, навчально-тематичні плани, розклади занять); відео- та аудіозаписи
лекцій, семінарів тощо; мультимедійні лекційні матеріали; термінологічні
словники; практичні завдання із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;
віртуальні лабораторні роботи із методичними рекомендаціями щодо їх виконання;
віртуальні тренажери із методичними рекомендаціями щодо їх використання; пакети
тестових завдань для проведення контрольних заходів, тестування із
автоматизованою перевіркою результатів, тестування із перевіркою викладачем;
ділові ігри із методичними рекомендаціями щодо їх використання; електронні
бібліотеки чи посилання на них; бібліографії; дистанційний курс, що об’єднує
зазначені вище веб-ресурси навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним
сценарієм; інші ресурси навчального призначення [5].
Особливу увагу магістрантів-майбутніх викладачів ВНЗ
слід звернути на створення дистанційних курсів. За О .Муковозом та В.
Олійником, будь-який дистанційний курс складається із трьох блоків: інформаційно-змістовий; контрольно-комунікативний; корекційно-узагальнюючий
[3].
Н. Кононец наголошує, що при створенні
електронних навчально-методичних матеріалів магістрантів-майбутніх викладачів
ВНЗ слід ознайомити з такими інформаційними системами для створення:
електронних підручників, ЕНМКД; тестового контролю знань; електронних
лабораторних практикумів; для створення освітніх веб-сайтів; навчальних
відеоресурсів. Крім того, дослідниця пропонує зручні, зрозумілі та доступні
способи створення такого електронного навчально-методичного забезпечення з
детальними методичними рекомендаціями [2, с. 358].
Акцентуємо увагу на тому
факті, що системна організація створення електронного навчально-методичного
забезпечення навчального процесу у ВНЗ забезпечить розвиток інформаційно-освітнього середовища класичного
університету, яке формується як відкрита система, що самоорганізується за
логікою й закономірностями власного розвитку і в динамічному зв’язку з системою
національної освіти. Крім того, забезпечить поповнення ресурсної бази
електронної бібліотеки ВНЗ – це сукупності електронних ресурсів, організованих
на новій технологічній основі (переважно спираючись на засоби
інтелектуалізації), що не має відношення до бібліотеки в традиційному розумінні
цього поняття [7]. Кожна кафедра
університету, яка залучить магістрантів до такої науково-педагогічної
діяльності, матиме можливість сформувати потужну електронну бібліотеку, які
міститиме електронні посібники, конспекти лекцій, комп’ютерні тести, а також
дистанційні курси для вивчення дисциплін. Тому вважатимемо результатом системної організації створення електронного
навчально-методичного забезпечення навчального процесу у ВНЗ електронну
бібліотеку та дистанційні курси.
Не менш
важливим є і четвертий етап, який уможливить
презентувати результати авторських колективів та поширити отриманий досвід
серед освітянської спільноти. Розроблені електронні навчально-методичні
матеріали, які заслуговують на особливу увагу, доцільно апробувати в інших ВНЗ
(університетах, інститутах, академіях чи навіть коледжах). Крім того, ці
матеріали дозволять створити електронну бібліотеку кафедри, факультету,
поповнити існуючу електронну бібліотеку в університетах, що веде до інтенсифікації
навчального процесу. А широке використання таких електронних
навчально-методичних матеріалів, розміщених на різних серверах у мережі
Інтернет (офіційних сайтах кафедри, факультету, університету, університетської
бібліотеки тощо), істотно поглиблює зміст матеріалу, що вивчається в
університеті, здійснює помітний вплив на формування практичних умінь і навичок
студентів.
Системну організація
створення електронного навчально-методичного забезпечення навчального процесу у
ВНЗ можна зобразити за допомогою схеми (рис. 1).
Рис. 1. Системна організація
створення електронного навчально-методичного забезпечення навчального процесу у
ВНЗ
Отже, системна організація
створення електронного навчально-методичного забезпечення навчального процесу у
ВНЗ, на нашу думку, є складовою науково-дослідної
роботи магістрантів у сучасних університетах в організаційному, змістовному і
результативному плані і передбачає розв’язання конкретних завдань,
найважливішими серед яких є: забезпечення фундаментальних, теоретичних,
експериментальних прикладних досліджень у різних галузях наук згідно з планами
університету; підготовка майбутніх викладачів ВНЗ – кадрів вищої кваліфікації;
здійснення зв’язків науково-дослідної роботи з навчально-виховним процесом
сучасних ВНЗ; упровадження наукових напрацювань з питань викладання навчального
матеріалу у практику вищої школи та підготовки сучасного навчально-методичного
забезпечення для підвищення якості української освіти.
Література
2.
Кононец Н. В.
Основи ресурсно-орієнтованого навчання дисциплін комп’ютерного циклу (з досвіду
аграрних коледжів): Монографія /
Н. В. Кононец. – Полтава : ПУЕТ, 2016. – 506 с.