Н. О. Ткачова

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ВИШІВ

Під час проведення дослідження визначено, що цінність – це позитивне значення об’єктів оточуючого світу чи ідей для суспільства, групи людей або окремої особистості. Цінності виникають під час практичної діяльності людей, коли вони не тільки пізнають властивості природних і соціальних явищ, але й намагаються дати їм оцінку з точки зору встановлення їхньої користі для свого життя. У масштабі життєдіяльності окремої особистості цінності, виступаючи результатом суб’єктивної оцінки, тісно пов’язані з її чуттєво-емоційною і мотиваційно-поведінковою сферами. З одного боку, вони є основою для формування індивідуальних життєвих пріоритетів, а з іншого, – виконують функцію регулятора соціальної взаємодії особистості з іншими людьми.

Очевидно, що поняття «ціннісні орієнтації» й «цінності» тісно пов’язані між собою. Проте стосовно їх співвідношення науковці висловлюють різні точки зору. Так, деякі автори ці поняття значною мірою ототожнюють. Наприклад, В. Ольшанський сприймав ціннісні орієнтації як систему особистісних цінностей людини, детермінованих певними соціально-психологічними факторами.

Однак, як установлено в дослідженні, більшість учених не сприймає вищевказані поняття як еквіваленти. Зокрема, авторами різних наукових праць під ціннісними орієнтаціями розуміється:

· загальна спрямованість особистості на ті чи інші цінності (Б. Ананьєв [1]);

· система усвідомлених ставлень особистості до суспільства, праці, самої себе (В. Мясищев [2]);

· динаміка установки (Д. Узнадзе [3]).

З урахуванням різних точок зору науковців визначено, що ціннісні орієнтації – це елементи диспозиційної структури особистості, які формуються на основі її індивідуальних цінностей та відображають провідні життєві цілі, способи й засоби їх досягнення.

Аналіз відповідної наукової літератури з проблеми ціннісних орієнтацій дозволив також дійти висновку про те, що ціннісні орієнтації є: основою загальносвітоглядної позиції особистості як результату відображення в її свідомості пріоритетних для неї соціальних цінностей; психологічним новоутворенням інтегрального характеру, яке забезпечує цілісність свідомості, емоційно-чуттєвої сфери і поведінки людини; способом виявлення суб’єктивного ставлення індивіда до об’єктів навколишньої дійсності як засобів задоволення його потреб. Отже, ціннісні орієнтації зумовлюють особливості вияву людиною певного індивідуального ставлення до різних аспектів свого життя та значною мірою впливають на процес її професійного й особистісного самовизначення, а як наслідок – на загальну спрямованість і зміст соціальної активності.

Одним із найважливіших етапів у процесі формування ціннісних орієнтацій особистості є юнацький вік, бо саме в ці роки відбувається інтенсивне професійне й моральне становлення особистості, формування її самосвідомості й наукового світогляду. Крім того, саме в студентські роки в людині спостерігається найвища соціальна активність, досягнення стану інтелектуальної й соціальної зрілості. Водночас важливо відзначити, що нестача життєвого досвіду не завжди дозволяє представникам студентської молоді правильно оцінити ті чи інші суспільні явища, обрати оптимальний варіант рішення певних життєвих проблем.

Формування ціннісних орієнтацій у сучасних студентів передбачає забезпечення комплексного впливу на їхню свідомість, емоційну сферу, діяльність і поведінку. Як установлено в дослідженні, підґрунтя для розвитку ціннісної свідомості особистості складають такі цінності: цілі-цінності, установки-цінності, знання-цінності, поняття-цінності, уявлення-цінності, судження-цінності, умовисновки-цінності, переконання-цінності, ідеали-цінності.

У дослідженні визначено, що основою для становлення емоційної сфери майбутнього фахівця є такі цінності: інтегрально-світоглядні почуття-цінності й стрижневі якості-цінності (патріотизм, гуманізм та ін.), альтруїстичні почуття-цінності й морально-вольові якості-цінності (доброта, милосердя, турботливість, принциповість, цілеспрямованість, рішучість тощо), комунікативні почуття-цінності й якості цінності (товариськість, дружелюбність, щирість тощо), глоричні почуття-цінності й відповідні їм особистісні якості (задоволення від власного успіху, почуття гідності, розумна честолюбність тощо), естетичні почуття-цінності й відповідні їм якості-цінності (почуття краси, ввічливість, акуратність тощо), праксичні почуття-цінності й ділові якості-цінності (працелюбність, наполегливість, відповідальність, відчуття задоволення від роботи тощо).

Як визначено під час проведення наукового пошуку, аксіологічним фундаментом для діяльності та поведінки студента виступають такі групи цінностей-умінь: соціально-методологічні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, самоосвітні, здоров’язбережувальні.

Отже, можна підсумувати, що серед різних завдань, які постають сьогодні перед вищими навчальними закладами, формування ціннісних орієнтацій студентів займає одне з провідних місць.

Література:

1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – СПБ. : Питер, 2001. – 288 с.

2. Мясищев В. Н. Психология отношений : Избранные Психологические труды / В. Н. Мясищев ; под ред. Бодалева А. А. – М. : Модэк МПСИ, 2004. – 400 с.

3. Узнадзе Д. Н. Психологические исследования / Д. Н. Узнадзе. – М. : Наука, 1966. – 451 с.