Педагогічні науки/

Чеховська А.Ю.

Національного технічного університету України «КПІ»

Особливості мотиваційного профілю викладача

фізичного виховання

Мотивація як психологічне явище має різноманітні трактування. Її розуміють як сукупність факторів, що визначають поведінку, як сукупність мотивів, що викликають діяльнісну активність особистості та визначають її спрямованість. Узагальнюючи, можна сказати, що мотивація є динамічний процес формування мотиву як підґрунтя вчинку.

Проблема мотивації взагалі, і в тому числі професійної підготовки і професійної діяльності викладача фізичного виховання, є одним з напрямів психологічних досліджень, який активно розробляється. Загальні проблеми мотивації досліджувались в межах різних парадигмальних підходах психології (Дж.Аткінсон, К.Левін, У.Макдауголл, А.Маслоу, Х.Хекхаузен). У працях цих авторів розкрито види і генезис мотивів, функції мотивів у детермінації життєдіяльності людини, особливості структури мотиваційної сфери особистості, мотиваційні основи професійної діяльності.

У сучасних умовах розвитку українського суспільства істотне значення в усіх сферах життя має людський фактор. Ефективна робота викладача, тренера або інструктора з фізичного виховання визначається тим, як він розуміє сутність мотивації, фактори які на неї впливають, а також методи її підвищення. Частіше саме здатність мотивувати людей відрізняє гарного спеціаліста від посереднього.

Суттєвим внеском в організацію і здійснення підготовки фізкультурних кадрів, зокрема викладачів фізичного виховання вищих навчальних закладів, є роботи В.М.Платонова, В.С.Панюкова та ін. (1994); Ю.М.Шкребтія (1996); Б.М.Шияна (1997); Т.Ю.Круцевич (2001); М.М.Філіппова (2003) та ін. Важливі аспекти психолого-педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів розглядаються у дослідженнях А.В.Цьося (1994), О.С.Куца (1996), В.П.Каргаполова (1999), Г.В.Ложкіна (2002), основні позиції теорії мотивації розглядають (Є.П.Ільїн, В.К.Вилюнас, І.О.Васильєв, М.Й.Боришевский, Б.І.Додонов, О.І.Донцов, О.К.Дусавицький, В.І.Ковальов, О.М.Леонтьєв, Й.Лінгардт, А.К.Маркова, А.Маслоу, В.М.Мясищев, Л.С.Славина, Д.М.Узнадзе, О.О.Файзуллаєв, Х.Хекхаузен, В.О.Отрут, П.М.Якобсон) та ін.

Відповідальність притаманна педагогу є постійним стимулом для самоорганізації. Викладач, окрім знань, які він дає студентам, виконує важливу функцію буття людини – виховання. Беручи на себе відповідальність у вихованні, обов’язком педагога є самовдосконалення, самоаналіз та гармонійний розвиток особистості. Отже, можна говорити про те, що мотиви є предметним втіленням потреб людини та відіграють важливу роль в усіх сферах життєдіяльності (професійній, життєвій, побутовій).

Метою роботи є – виявлення структурних особливостей мотиваційного профілю викладача фізичного виховання, висвітлення поняття мотивації як необхідного компонента психологічної готовності педагога до здійснення інноваційної діяльності.

В основі мотиваційної діяльності людини лежать її потреби. Вони можуть бути різного характеру — фізіологічні, соціальні, матеріальні та ін.

У процесі виховання молоді, яка не має належного соціального досвіду, педагоги (вихователі дошкільних виховних закладів, учителі, викладачі вищих навчальних закладів та ін.) мають постійно дбати про створення сприятливих умов для формування у вихованців певних мотивів виховання шляхом актуалізації необхідних потреб. Поступово, в міру набуття знань, достатнього соціального досвіду кожна особистість самостійно починає усвідомлювати потреби, які стимулюють внутрішні спонукальні сили — мотиви.

Мудрість педагогів, викладачів вищої школи має виявлятися в тому, щоб, аналізуючи процес діяльності й розвитку конкретної особистості, висувати нові завдання, розвивати дієві мотиви, стимулюючи тим самим вихованців до активної діяльності. Ставлення до людини може стати міцною опорою професійної діяльності педагога, спрямованої на досягнення сформульованої мети виховання.

Такого характеру мотивація, допомагає педагогу долати багато перешкод професійного і соціального плану: зміна соціальної обстановки і погіршення матеріального становища педагога в суспільстві; ускладнення особистих сімейних відносин; адміністративні перетворення у ВНЗ і погіршення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі; поява групи студентів ускладненої поведінки і деякі педагогічні професійні невдачі; падіння рівня духовної культури та зниження моральності оточуючого студента соціального середовища.

Відомо, що викладачі ВНЗ належать до основних соціально-професійних груп, на які суспільство поклало важливі завдання: збереження і примноження культурних надбань суспільства й цивілізації в цілому; соціалізацію особистості на важливому етапі її формування, пов’язаному з професійною підготовкою. Процес підготовки фахівців з вищою освітою становить високорозвинену багатоаспектну систему, основними функціями якої є: 1) продукування знань; 2)передання знань; 3)поширення знань; 4)формування в того, хто навчається, уміння й усвідомлення необхідності навчатися упродовж усього життя; 5) прилучення студентів до здорового способу життя.

Для успішного виконання своїх функцій викладач має бути організатором, оратором, аналітиком, психологом, універсальним фахівцем у своїй галузі, ерудитом в інших галузях знань. Від нього вимагаються великі розумові, фізичні й емоційно-вольові затрати. Викладач ВНЗ має бути творчою особистістю, оскільки підготувати майбутнього творчого фахівця може лише творча особистість.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз проблеми мотивації у зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі дозволив визначити і обґрунтувати концептуальні положення, закладені у зміст проведеного дослідження. Отже, професійна спрямованість – це професійно-значима риса, яка займає центральне місце в структурі особистості викладача і обумовлює його індивідуальну і типологічну своєрідність. В більш широкому розумінні - це система емоційно-ціннісних відношень, що задає ієрархічну структуру домінуючих мотивів особистості викладача, які спонукають педагога до її ствердження в педагогічній діяльності та спілкуванні. Мотивація - це спонукання, що викликає активність організму і визначає її спрямованість. Професійне самовизначення – це вибір із арсеналу професій такої, що найбільше відповідає індивідуальним рисам людини. Мотивація професійного самовизначення педагога має свої особливості і може бути представлена наступним чином: 1) спрямованість на студента, пов'язана з турботою, інтересом, сприянням розвитку його особистості і максимальної самоактуалізації його індивідуальності; 2) спрямованість на себе, пов'язана з потребою у самовдосконаленні і самореалізації в сфері педагогічної праці; 3) спрямованість на предметну сторону професії викладача (зміст навчальної дисципліни або виду спорту).

Література:

1. Адриади И.П. Основы педагогического мастерства. Уч.пособие / И.П.Адриади. – М., 2009. – 420 сАсмолов А.Г. Психология личности. - М.: Издательство МГУ, 1990.-368с.

2. Борисова О.М. Про роль професійної діяльності в розвитку особистості / Психологічне формування і розвиток особистості / Під ред. Л.І. Анциферової. – Львів : Освіта, 2002. – 146 с

3. Карамушка Л. М. Психологія управління. – К. : Міленіум, 2003. – С. 125.

4. Круцевич Т.Ю. Приоритетные мотивы подростков к занятиям физической культурой и спортом. / 36. наукові записки Тернопільского державного педагогічного університету. Педагогіка. №7. - 2000р. - С. 96-103.

5. Ложкін Г.В., Солтик О.О. Концептуальна модель діяльності викладачів фізичного виховання // Зб. наук. пр. Східноукраїнського національного університету “Фізичне та валеологічне виховання студентської молоді”. – Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного ун-ту, 2000. – С. 10–11.

6. Педагогика и психология высей школы: Учебное пособие. Ростов на Дону: Феникс, 2002. - 544 с.

7. Петровский В.В., Круцевич Т.Ю. Особисті потреби і мотивація як один із факторів, що визначає направленість занять фізичними вправами // Світоч, 1997. - №4. - С.22.

8. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. - М.: Просвещение, 1976. -415с.

9. Шакуров Р.Х. Творческий рост педагога. Педагогика и психология. М.: Знание, 1985. – 48 с.

10. Туріщева Л. В. Професійний розвиток педагога: психологічний аспект / Л. В.Туріщева. - Х.: Основа, 2006. - 144 с.