Педагогические науки /6.Социальная педагогика

К.п.н. Грицкова Ю.В.

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Україна

Витоки проблеми формування педагогічної культури батьків

У ході наукового пошуку було встановлено, що проблема формування педагогічної культури батьків не є новою, її корені поринають далеко в минуле. Так, у старовину, коли люди жили великими родинами, необхідні знання та навички сімейного життя передавалися від покоління до покоління. Пізніше, у ХІ-ХІІ століттях, цей досвід був перенесений на папір. У цей час з’явилися перші книги-рукописи універсально-педагогічного характеру - «Пчела», «Златоуст», «Изборник Святослава», а також «Слово некоего отца к сыну, словеса душеполезная» та «Поучения, или Духовная Великого князя Владимира Мономаха детям своим», що не тільки являли приклад звичайного середньовічного жанру повчання батька синові, але й навчали батьків виховувати своїх дітей відповідно Законам Божим, за заповідями христовими, дотримуючись їх у буденному житті. В останньому з перелічених творів, який, доречи, користувався особливою популярністю серед населення, знаходимо й обґрунтування автором такого методу виховання бажаних якостей у дітей, як власний приклад батьків, на важливості якого акцентують й сучасні науковці [2].

Видатною пам’яткою педагогічної думки, що містить певні рекомендації та практичні поради батькам щодо конкретних способів, форм і методів виховання підростаючого покоління, є відомий збірник «Домострой», датований XVI століттям. Спираючись на канони християнської моралі, ця історична пам’ятка культури, змінюючись та доповнюючись різними авторами кілька століть поспіль, зберігає правила та повчання, як «повинно жити» людині. «Домострой» не в загальних рисах показує «праведне життя», а певним чином указує, в яких моральних чеснотах воно має виражатися. У більш ранніх трактуваннях – це повчання про те, що дітей своїх треба виховувати у «страху Божому», у покірності старшим; пізніше, поряд з суворістю та вимогливістю до дітей, автори книги закликають батьків любити дітей, намагатися розуміти їх вчинки, турбуватися про щастя всієї сім’ї. Тому не випадково після багаторічного забуття ми знову звертаємося до цієї історичної пам’ятки культури задля того, щоб ще раз зрозуміти та оцінити значущість проблеми сімейного виховання, питання формування батьківської культури, що підіймалися багато століть тому [3; 4].

Як на наш погляд, до витоків формування педагогічної культури батьків слід віднести цікаву, хоч і невеличку книжечку «Про виховання чад», видану в 1609 році Львівським братством. Дослідники мають різні думки стосовно автора вказаної книги: одні наполягають на тому, що в її основу було покладено твори Іоанна Златоуста, інші вказують, що невідомий укладач книги вибрав саме те, що було йому близько, треті висловлюють переконаність у тому, що пряму причетність до укладання мав Іов Борецький. У контексті нашого дослідження звернемо увагу на те, що невідомий укладач переконував батьків у необхідності виховання дітей, прищеплення їм скромності, розвитку їхнього розуму; наголошував на тому, що в цьому процесі важливим є приклад для майбутніх поколінь. «Адже якщо гарно виховаєш отрока, то і він свого сина і той знову… Від тебе отримають коріння і старанність, і від народжених тобі будуть принесені плоди» [1, с. 92].

Цікавим і повчальним є й перелік невідомим укладачем тих моральних якостей і способів поведінки, які він вважав необхідними для даного часу чи вимог суспільства. «Навчайте їх … ходінню спокійному, голосу стриманому, мові благочинній, їжі та питву помірним, при старших – мовчанню, при наймудріших – слухняності, до рівних і менших любові не облудної… Менше говорити, більше ж розуміти. Не бути зухвалим у словах… Сором’язливістю прикрашати себе. З жінками розпусними не бесідувати… Не принижувати гідності вчителя … не шукати від людей похвали» [1, с. 92].

У ХVII столітті цінний внесок у розробку досліджуваної проблеми зробили Єпіфаній Славинецький та Симеон Полоцький. Перший є укладачем 164 правил для дітей та автором твору «Гражданство обычаев детских», у якому підкреслював, що саме сім’я має допомогти «молодому розумові насіння благочестя християнського здобути, …вільні науки любити та їм вчитися, … ще з перших початків свого життя благолінним звичаям навчатися» [5, с. 43], та надавав рекомендації щодо корекції поведінки дітей у різних ситуаціях, організації дитячої гри, дитячих вправ тощо. Другий - у таких творах як «Обід душевний» і «Вечеря душевна», сформулював цілу систему батьківського виховання. Акцентуючи на важливості формування з раннього дитинства позитивних звичок як основи майбутньої доброчинності дитини, всю провину за погане виховання дітей мислитель покладав на батьків. У його творах досить докладно проаналізовано причини «непутящих звичаїв» погано вихованих дітей, серед яких значне місце відведено і «материнським пестощам», й «батьківському непокаранню», і «спільному вільному вихованню», та визначено шляхи «правильного виховання», багато з яких - добре товариство, приклад батьків, навчання (релігійне й моральне), а також привчання до будь-якої праці, знаходять ефективними і сучасні педагоги [5, с. 39].

Зауважимо, що нами, можливо, розглянуто не всі твори, що відображували погляди суспільства на норми виховання дитини та містили певні рекомендації батькам щодо конкретних способів, форм і методів виховання підростаючого покоління. Разом з тим, саме їх ми знаходимо найціннішими для нашого дослідження, оскільки вони є підтвердженням перших, вельми ненав’язливих, спроб суспільства впливати на виконання батьками своїх виховних функцій через опосередковане формування їх уявлень про правила виховання дітей, перших спроб формування педагогічної культури батьків.

Література

1. Антология педагогической мысли Украинской ССР / [сост. Н.П. Калениченко]. – М. : Педагогика, 1988. – 640 с.

2. Грицкова Ю.В. Формування педагогічної культури батьків: історико-педагогічний контекст / Ю.В. Грицкова // Педагогіка формування творчої особистості у вищий і загальноосвітній школах: зб. наук. праць. – Запоріжжя, 2009. – Вип. 3 (56). – С. 166-170.

3. Домострой / [подг.: В.В. Колесов, В.В. Рождественская]. – СПб. : Наука, 1994. – 399 с.

4. Домострой Сильвестровского извоза. Текст памятника с примечаниями. Материалы для сравнительного изучения / Образцы Домостроя Ксенофонта и трех западно-европейских. – СПб. : тип. И. Глазунова, 1911. – 143 с.

5. Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки / [ред. С.А. Літвінов]. – К. : Радянська школа, 1961. – 652 с.