Стегніцька Л.В.

ВДНЗ «Буковинський державний медичний університет»

МОТИВАЦІЯ ЩОДО САМООЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА УМОВ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ.

Пріоритетні напрямки в сфері вищої освіти спроектовані на підготовку спеціаліста, готового до перманентних змін та здатного адаптуватися до нових стандартів цієї галузі, де основними вимогами до конкурентно-спроможного фахівця є самостійність та відповідальність за результати навчання, які формуються завдяки самоосвіті. Впровадження саме кредитно модульної системи навчання спонукає до самовдосконалення та розкриттю внутрішнього потенціалу особистості, пошуку та впровадження ефективних видів контролю та самоконтролю, які дозволять в повному обсязі оцінити свої знання та навички. Використання рейтингової системи оцінювання, яке здійснюється згідно єдиної системи кредитних одиниць, дозволяє максимально коректно визначити рівень знань, стимулює до отримання якісної освіти в умовах прозорості та неупередженості та сприяє здоровій конкуренції серед студентів.

Задля оцінювання якості набутих знань використовуються різні типи та види контролю. Поточний та рубіжний види контролю демонструють досить позитивні результати, адже вони не охоплюють великого обсягу моніторингу дидактичного матеріалу. В той час, як при підсумковому контролі, який здебільшого, охоплює тестування по-семестрової чи річної тематики, результативність є значно нижчою. Тому студентами вишу для успішного складання підсумкового контролю, пропонуються банк тестових завдань для самооцінювання, контроль яких здійснюється здебільшого в он-лайн режимі у формі інтерактивних тестів. Таким чином, студент бачить та самостійно вирішує, який обсяг матеріалу необхідно опрацювати, визначити зручний день та, за необхідності, обрати обмеження в часі. Результати такого самооцінювання допоможуть визначити власний рівень знань та реально оцінити динаміку своєї успішності. Кількість отриманих балів, яка конвертується в традиційну оцінку, є конфіденційною та не принижує гідність студента, а навпаки, спонукає його до автоматизму виконання завдання, досягаючи кращого результату. Вважається, що використання тестів для оцінювання є зручним, але не завжди ефективним методом, оскільки така форма контролю не уможливлює реальну об’єктивність рівня знань студента, оскільки може спрацювати принцип випадковості. Але незважаючи на це, основні завдання самооцінювання формують впевненість в собі, в своїх силах, прагнення до самовдосконалення. На нашу думку, адекватне самооцінювання дозволяє критично оцінити власні можливості та здібності, результати якого студент може порівняти з оцінкою викладача та одногрупників.

Аналізуючи позитивні та негативні тенденції самооцінювання, студент свідомо шукає шляхи їхнього усунення, самостійно проектує подальші дії.

Не менш важливою є роль викладача щодо підготовки студента до самоконтролю та самооцінювання, який допомагає у формуванні емоційного компонента готовності, а саме:

- проводить роз’яснювальну роботу щодо користі чи необхідності такого типу контролю у навчально-виховному процесі та в подальшій професійній діяльності;

- забезпечує студента відповідними навчальними та контролюючими матеріалами та слідкує за своєчасним та постійним його оновленням, підвищує рівень складності;

- допомагає зрозуміти важливість отриманих балів, оскільки навіть невеликий успіх мотивує студента до отримання кращого результату;

- спостерігає за роботою студентів, оскільки несе професійну відповідальність за їхні знання та допомагає уникнути недооцінювання чи переоцінювання власних знань.

В обов’язки викладача входить робота з подальшим коректним аналізом результатів, яка полягає у забезпеченні студентів наступною інформацією:

- мета самооцінювання, тобто які теоретичні чи практичні навички контролюються;

- практична цінність такого контролю для студента;

- принцип та методичні засади виконання завдань;

- система та шкала оцінювання, яка має містити конвертацію балів в традиційну оцінку та відображати прохідний поріг.

Основною та невід’ємною складовою навчального процесу, на нашу думку, є мотивація студента, яка є базовою при само оцінюванні. Канадські соціальні психологи Р.Гарднер та У.Ламберт виокремлюють такі типи мотивації як інтегративна та інструментальна.

Інтегративний тип мотивації передбачає отримання інформації з метою їх подальшого інтегрування з вже набутими знаннями, тобто навчання заради знань. Інструментальний тип мотивації передбачає використання та застосування набутих знань як інструмент для отримання певних соціальних благ.

Ці типи мотивації перегукуються з такими як внутрішня та зовнішня, запропоновані американськими психологами Р.Раяном та Е.Десі. Де зовнішня – це отримання знань заради уникнення покарання, чи з метою отримання позитивної оцінки та схвальні відгуки від викладача, досягнення статусу серед одногрупників. Внутрішня, в свою чергу, – отримання знань з метою поповнення вже наявних та задля отримання морального задоволення від навчання. При цьому завдання для активації внутрішньої мотивації при самоконтролі мають бути посильними та доступними, щоб студент міг сам оцінити свій рівень набутих знань.

Студенти часто керуються зовнішньою, тобто, інструментальною мотивацією, що в подальшому ускладнює подолання труднощів з якими вони стикаються у навчанні, так як їхні знання є не завжди ґрунтовними. Тому завдання викладача, полягає у тому, щоб переконати їх поєднувати різні типи мотивації, задля результативного навчання, адже мотивоване самооцінювання є досить позитивними досвідом в умовах високої якості освітнього поля і навчальних програм.

Література:

1. Черняк Н.О. Формування мотивації студентів до навчання у ВНЗ / Н.О.Черняк // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – 2013. – № 38-39. – С. 388 – 389. – Режим доступу: http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2618/1/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%BA.pdf

2. Gardner D. Self-assessment for autonomous language learners / D. Gardner // Links & Letters 7. – 2000. – P. 49 – 60. – Mode access: http://www.raco.cat/index.php/LinksLetters/article/viewFile/22713/22548.

3. Hussin S, Maarof N., and D'Cruz J. V. Sustaining an interest in learning English and increasing the motivation to learn English: an enrichment program // 3rd Malaysia International Conference for English Language Teaching, 15-17 May. – 2000, Melaka. – Mode access: http://iteslj.org/Techniques/Hussin-Motivation/

4. Sepora T., Mahadi T. Motivation, its types, and its impacts in language learning / T. Sepora, T. Mahadi // International Journal of Business and Social Science. – Vol. 3. – No. 24 [Special Issue – December 2012]. – Mode access:http://ijbssnet.com/journals/Vol_3_No_24_Special_Issue_December_ 2012/24.pdf