Пендещук А.Я.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Гендерний та родовий аспекти у лінгвістиці

Дані про мову, отримані лінгвістикою є одними з основних джерел інформації про характер і динаміку конструювання гендера як продукту культури і соціальних відносин. Постмодерністська філософія бачить у мові головний інструмент конструювання картини світу, стверджуючи, що те, що людина сприймає як реальність, насправді є мовним образом, соціально і лінгвістично сконструйованим феноменом, результатом наслідуваної нами мовної системи. Аналіз структур мови дозволяє одержати інформацію про те, яку роль відіграє гендер у тій чи іншій культурі, які поведінкові норми для чоловіків і жінок фіксуються в текстах різного типу.

Предметом розгляду гендерної лінгвістики як дисципліни є різні аспекти прояву гендеру в лексикології, дискурсознавстві, комунікативній лінгвістиці, лінгвокультурології, перекладі. При цьому більша частина праць написана західними вченими на матеріалі англійської мови. Це пояснюється тим, що англійська мова є типово андроцентричною – “a man-made language”. Підтвердженням цього є вживання до недавнього часу слова man у загальнородовому значенні “людина, особа” [2, с. 288].

У зарубіжній лінгвістиці сформувався гендерологічний напрямок, що вивчає, з одного боку, зафіксовані в мові стереотипи фемінінності й маскулінності, а також гендерні асиметрії, а з іншого особливості мовної поведінки чоловіків і жінок. Сучасні дослідники відзначають, що “якщо мовна картина світу – це зафіксована в мовних знаках і виявлена у формах мовної діяльності (текстах, дискурсах) мовна свідомість, то гендерні ознаки – це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічої й жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної й комунікативної діяльності чоловіків і жінок, обумовлені статевою особливістю мовної діяльності й мовної поведінки” [7, с. 221].

Гендер трактується як біологічно детермінована категорія, що відбита в одиницях мови та моделях мовленнєвої поведінки й пояснюється їх функціонуванням. Основним результатом численних зарубіжних досліджень гендерного компоненту різнорівневих одиниць англійської мови є висновок про андроцентризм мовної природи, що постає як наслідок і водночас причина соціальної нерівноправності статей у патріархальному англомовному соціумі [5, с. 28].

Лінгвістичний гендер за своєю суттю – це глибоко антропоцентричне поняття. Під гендерно маркованими елементами розглядаються одиниці, які тематизують основні актанти гендерно релевантної предметно-референтної ситуації, референти чоловіка й жінку [6, с. 116].

Категоризація відбувається на базі досвіду, а досвід людини як фізичної істоти завжди пов’язаний з її тілесною діяльністю. Звідси у мові з’являється “тілесна метафора”, тобто осмислення світу через посередництво власного тіла – першої сфери людського досвіду [8, с. 134].

Структурування лінгвістичного досвіду має гендерні особливості та відбувається в значній мірі підсвідомо, на ранніх ступенях розвитку особистості. Гендерна опозиція належить до мовних універсалій, що володіє в мовах різного типу специфічним набором категорій та форм вираження. В мові фіксується гендерна стереотипізація на основі досвіду етносу, яка актуалізується її окремими представниками. Правомірно говорити про чоловічу й жіночу картини світу, які в різних мовах не співпадають та опис яких передбачає дослідження гендерних ролей і засобів їхньої маніфестації різними мовними засобами.

Гендерний параметр мовної особистості може помітно впливати на сприйняття нею ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на її вербалізацію у мовленнєвій поведінці. Специфічний характер прояву гендерного параметру в семантиці лексичних одиниць, що складають оцінний тезаурус англійської мови, пов’язаний зі структурними особливостями англійської мови, в якій категорія роду є “прихованою” категорією [1, с. 42‒43].

Гендерна оцінка – це вид соціальної оцінки суб’єкта чи об’єкта навколишньої дійсності, підставою якої є базова ознака “чоловіче” чи “жіноче”, що може займати різне місце у семантиці лексичних одиниць: вона може бути компонентом денотативного аспекту значення, компонентом конотації, а також може бути частиною обох компонентів лексичного значення. Гендерний аспект категорії оцінки припускає розгляд того, як вербалізуються мовою ролі, норми, цінності, що відведені суспільством жінкам та чоловікам, а саме, як конструюються і віддзеркалюються в мові гендерна асиметрія та ієрархія [1, с. 42‒43].

Гендерні ознаки – це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічого та жіночого бачення, котрі інтегрують як універсальні, так і національно специфічні ознаки, роблять зрозумілими особливості комунікативної діяльності чоловіків та жінок, а також вплив статі на мовну практику та поведінку.

Ціннісна картина в уявленні жінок і чоловіків – носіїв однієї мови збігається лише загалом і носить досить індивідуальний характер у різних респондентів. Різниця в концептуальному баченні цінностей пов’язана, в першу чергу, зі статтю інформантів. Ця різниця пов’язана не з біологічними особливостями, а із закоріненим у свідомості суспільства історичним поглядом на роль чоловіків і жінок у суспільному житті, з культурологічними особливостями цього соціуму. Перетинання значеннєвого простору концептів спостерігається в ключових словах концептів, які є найбільш прототипними представниками значеннєвої структури. Отже, сприйняття прототипної частини оцінного тезауруса англійської мови є спільним для всіх носіїв англійської мови [1 с. 43].

На когнітивному рівні гендерні стереотипи визначаються як найзагальніші уявлення про якості, атрибути, моделі поведінки та соціальні ролі, сумісні або несумісні з образом типового чоловіка або жінки у свідомості певного лінгвокультурного соціуму на конкретному історичному етапі його розвитку. На мовному рівні гендерні стереотипи розглядаються як системи знаків, що репрезентують соціокультурні уявлення про типового чоловіка або жінку за певної передбачуваності асоціативних зв’язків [4, с. 9].

Стрижневу роль у презентації гендерної соціокультурної інформації у процесі гендерної соціалізації індивіда відіграють різнорівневі гендерно марковані одиниці мови, тобто одиниці, що фіксують статеву належність референта. Етнокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінінності визначає аксіологічні орієнтири гендерних еталонів і стереотипів, що регулюють вербалізацію гендерної інформації у дискурсі певного лінгвокультурного соціуму і тим самим впливають на гендерну соціалізацію індивіда, формуючи уявлення про еталонні жіночі і чоловічі якості і ролі.

За своїми ідеографічними характеристиками дескриптивно та прагматично орієнтовані мовні гендерні репрезентації поділяються на ідентифікуючі, що вказують на референта у категоріально-ознакових термінах: man, woman, boy, girl, male, female; рольові, що містять інформацію про численні сталі та змінні соціальні ролі, у яких діє референт: mother, father, farmer, farmerette; та  кваліфікативні, які передають властивості особи: hero-heroine, doll, rogue і т.п.

На морфо-семантичному рівні стереотипні уявлення про гендерні відносини у суспільстві проявляються в утворенні номінацій референтів жіночої статі шляхом додавання морфемних маркерів (-ess, -trix, -ette, -euse, etc.) до загальнородових номінацій. Останні у спільнокореневих парах з номінаціями жіночого роду (doctor – doctoress) реалізують додаткове значення чоловічого роду. Таким чином, “чоловіче” ототожнюється із загальнородовим, а “жіноче” набуває характеру виключення, відхилення від норми [3, с. 16‒17]. Патріархальні стереотипи проявляють себе також у використанні ідентифікуючих номінацій чоловічого роду однини і множини для вказівки на референтів жіночої статі. Найяскравішим прикладом є так званий generic man: використання іменника man, найбільш поширеним значенням якого є “представник чоловічої статі”, в узагальненому значенні стосовно людства в цілому та окремих його представників, стать яких не зазначена в контексті.

На граматико-семантичному рівні гендерні стереотипи проявляються в характері розподілу альтернативних займенників-анафорів при загальнородових антецедентах, семантика яких припускає градацію за ступенем соціального престижу. Зокрема, стереотипні уявлення членів англомовного етнокультурного соціуму про соціальні ролі чоловіка та жінки реалізуються на мовному рівні у переважному використанні в якості загальнородового анафора займенника he, який прототипово співвідноситься з референтом чоловічої статі, зі статусними та професійними антецедентами, що позначають престижні професії або високий соціальний статус [4, с. 16].

Гендерні аспекти комунікативної поведінки інтегровані у комплекс діючих факторів спілкування, в якому віддзеркалюються загальнолюдські когнітивні концепти та варіативні гендерні нашарування.

Література:

1. Бєссонова О. Л. Способи вираження оцінки й оцінні стратегії в мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок / О. Л. Бессонова // Нова філологія. — Запоріжжя: ЗДУ, 2002. — № 3 (14). — С. 41—48.

2. Буяр І. Є. Гендерна лінгвістика: здобутки та перспективи / І. Є. Буяр // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Соціолінгвістика. — Луцьк : Вежа, 2007. — № 4. — С. 287—290.

3. Гришина Н. А. Категориальный признак рода в языковой семантике : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 19.02.96 “Лингвистика” / Н. А. Гришина. — Волгоград, 1996. — 20 с.

4. Дудоладова О. В. Динаміка мовної репрезентації гендера в англійському публіцистичному дискурсі (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / О. В. Дудоладова. — Х., 2003. — 20 с.

5. Мартинюк А. П. Pегулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук спец. 10.02.01 “Германські мови” / А. П. Мартинюк. — К., 2006. — 40 с.

6. Мартынюк А. П. Отражение мужских и женских стереотипов английского языка в рекламе / А. П. Мартынюк, П. Н. Землянский // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Зб. наук. праць. — Харків : Константа, 1996. — С. 116—118.

7. Сорокіна Л. Є. Гендерні студії: здобутки та перспективи досліджень / Л. Є. Сорокіна // Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. — Житомир, 2010. — № 8. — С. 220—223.

8. Lacoff G. Metaphors We Live By / G. Lacoff, M. Johnson. — Chicago, 1980. — 211 p.