Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

Баранов С. Ю.

НТУУ «КПІ», Україна

Соціолінгвістичний феномен музичного сленгу в англійській мові

ХХ сторіччя, особливо його друга половина, стало революційним для музики, оскільки в цей час до когорт музикантів-професіоналів та аматорів долучився ще один «проміжний» прошарок, до якого входили на рівних як люди з музичною освітою, так і ті, хто опановував гру на інструментах самостійно, часто уявлення не маючи про нотну грамоту та бодай основи мистецтва композиції. Сучасна популярна музична культура, пройшовши безліч ступенів еволюції, від блюзу та джазу 20-х до сьогоденного «радіо та теле-формату», насичена сленгом представників різноманітних музичних течій, котрі, в свою чергу, репрезентують усі можливі соціальні групи населення.

Через масу причин, більшість слів та виразів, що належать до музичного сленгу, походять з англійської: саме в ХХ ст. англійська мова набула статусу “lingua franca”, мови універсальної та інтернаціональної; перші темношкірі блюзмени були потомками африканських рабів, завезених до США і спілкувались англійською, хоч і далеко не літературною (що не в останню чергу сприяло виникненню сленгу); у той час, коли шаленими темпами розвивався у своїй первинній формі шоу-бізнес (50-60 рр.), відбулось так зване «Британське вторгнення» – хвиля неймовірної популярності британського гурту «Бітлз», котрі, крім свого іміджу та музики, цілком успішно розрекламували на увесь світ британську культуру та мову.

Самобутній і неоднорідний, цей лексичний пласт, котрий, на жаль, не є популярною темою для досліджень як мовців, так і культурологів, соціологів, істориків тощо, потребує детального вивчення, оскільки є невід’ємною частиною культури ХХ-ХХІ століть. Дана робота присвячена загальному опису феномена та розгляду деяких мовних одиниць, що належать до категорії музичного сленгу.

Згідно з визначенням В. Хомякова, «Сленг - це відносно стійкий для певного періоду, широко вживаний, стилістично маркований (знижений) лексичний пласт (іменники, прикметники та дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси та ознаки), компонент експресивного просторіччя, що належить до літературної мови, дуже неоднорідний за своїми джерелами, ступенем наближення до літературної стандарту, наділений пейоративною експресією» [1, с. 43-44]. Поступово втрачаючи свій первинний сакральний зміст, музика та пов’язані з нею явища отримали побутовий, повсякденний характер. Для спілкування між собою музиканти використовували безліч лише їм відомих та «зручних» слів, що з часом ставали все більш і більш розповсюдженими. Для надання нашому дослідженню структурованості, розглянемо деякі музичні напрямки, що стали найбільш родючими з точки зору появи сленгових лексем, згідно з хронологією їх появи та розвитку.

Блюз, джаз (20-40 рр. ХХ ст.) – Жанри, що стали основою для подальшої появи та розвитку популярної музики. Майже виключно репрезентовані афроамериканцями, що на той час займали найнижчі соціальні ланки серед населення США. У своєму повсякденному спілкуванні, вони послуговувались так званим «Jive talk», або ж «Harlem Jive» (згідно до місця виникнення, Гарлема – північної частини району Манхеттен, Нью-Йорк). Це була говірка як музикантів, так і кримінальних елементів, бідняків, наркоманів, вуличної «шпани». Серед слів, що виникли як частина «Jive talk» і використовуються досі, такі: «chops» – ім., мн. – дослівно, «щелепи». Походить від опису набору рухів, за допомогою котрих джазмени грали на духових інструментах. У сленговому ж значенні – «навички, рівень володіння інструментом» [3, c. 21]. Прикл. «He’s definitely got the chops to join the band» – «Він грає достатньо класно, щоб його взяли у бенд»; «hep», пізніше «hip» – прикм., «той, хто знає». «To be hip» – рос. сленг. «быть в теме», себто бути представником певної закритої групи людей, бути носієм її типових рис [4, c. 59]. Саме від цього слова походить сучасне «хіпстер», що позначає популярну серед молоді субкультуру, проте маловідомим є той факт, що перші хіпстери з’явились у оточенні джазменів у 30-40 рр. і не поділяють жодної спільної риси з сучасними. «high» – прикм., досл. – «високий», у сленговому значенні – «щасливий, радісний». Асоціюється переважно з наркотиками, «to be high» – укр. сленг. «бути під наркотою» [4, c. 61].

Рок-н-рол (50-ті) – ідеологічний послідовник попередніх жанрів, котрий став популярним серед молоді США незалежно від расових відмінностей. Культура рок-н-ролу зустріла серйозний спротив з боку старшого покоління, за «пропаганду надмірної відвертості і розбещеності», тому збереглась тенденція до закритості груп прихильників жанру та специфічного набору лексем, котрі виникли в той час. Досі часто використовуються такі слова: «axe» – ім, одн. ч.р. – укр. «сокира», сленгові значення – «гітара». Виникло через приблизну схожість форми цих предметів [2, c. 11]. «gig» – ім., укр. «робота», у сленговому значенні «концерт» – виступ, здебільшого на невеликій сцені[2, c. 34]. «lick» – ім., укр. «облизування», рос. сленг – «запил» – короткий елемент мелодії, здебільшого гітарний (частина соло-партії або вставка з кількох нот) [2, c. 71].

Фолк (як частина руху хіпі, 60-ті) – культура хіпі та її музична складова була першим сформованим соціальним протестом, або ж контркультурним рухом, ідеологія якого заперечувала насилля, вбивство, системне підпорядкування суспільства. Здебільшого хіпі асоціюють з курінням марихуани та вживанням інших наркотиків, здебільшого нелегальних, тому й ця субкультура мала багатий сленг, що позначав реалії її існування. У повсякденній англійській з того часу залишились такі лексеми, як «pot» – ім., одн, укр. – «горщик», сленгове значення – «марихуана», укр. сленг. «трава». «to smoke pot» – укр. сленг. «курити траву»[2, c. 132]. «heat» – ім., одн. «тепло», сленгові значення – «полісмен», етимологія невідома[2, c. 67]. «to be into sth.» – досл. «бути в щось», адекватний варіант перекладу – «вподобати щось», «бути прихильником чогось»[2, c. 9]. Прикл «I am really into that chick» – «Мені дуже подобається та дівка».

Хард-рок, хеві-метал (70-80рр.) – найбільш масовий культурний феномен серед молоді 70-80 рр. – поява «рокерів» та «металістів», котрих помилково вважали радикально налаштованим контркультурним рухом, оскільки певної єдиної ідеології з деструктивним змістом її представники не мали. Проте у музичний сленг вони додали ледь не більше мовних одиниць, ніж джазмени. Надзвичайно часто сьогодні серед прихильників цього жанру та інших музикантів зустрічаються такі слова, як «to headbang» – дієсл., «трясти головою», рухати шиєю та головою в такт з музикою, інше визначення – «екстремальний вид танцю, що полягає у інтенсивних рухах головою, котрі позначають ритм композиції» [2, c. 66]. «stage diving» – скл. дієсл «пірнання зі сцени» – зображує процес стрибка учасника групи або ж відвідувача концерту зі сцени в зал таким чином, щоб його підхопили і тримали на руках інші присутні [2, c. 145]. «to shred» – дієсл., «різати щось на маленькі шматки», сленгові значення – «швидко й технічно грати» (здебільшого, на гітарі) – виникло через візуальну подібність процесу натирання овочів за допомогою кухонного приладдя та гри у прискореному темпі [2, c. 139].

У подальші десятиліття, незважаючи на активний розвиток музичної культури, не виникало настільки впливових і принципово нових музичних жанрів та пов’язаних з ними субкультур, що стало причиною відсутності сленгових слів з цієї царини, що закріпились би в мові за останні тридцять років. Тим не менше, наявного матеріалу достатньо для проведення безлічі досліджень, що дозволять повністю розкрити сутність музичного сленгу як феномена, що виник на перехресті мови, культури і соціуму, оскільки лексеми, зазначені в даній роботі, є невід’ємною частиною англійської мови, котра потребує подальшого детального вивчення.

Література:

1. Беляева Т.А., Хомяков, В.А. Нестандартная лексика английского языка [Текст] / Татьяна Беляева, Владислав Хомяков. – М.: Либроком, 2010. – 138 c.

2. Chapman, R. L. American Slang [Text]: Abridged edition of the New Dictionary of American Slang / Robert L. Chapman. – New York.: Harper Collins, 1986. – 396 p.

3. Jonnes, J. Hep-cats, Narcs, and Pipe dreams [Text] / Jenny Jonnes. – John Hopkins University Press, 1999. – 131 p.

4. Shelly, L. Hepcats Jive Talk Dictionary [Text] / Lou Shelly. – New York, 1945. – 179 p.