Екологія/6. Екологічний моніторинг

К.б.н. Ситнікова І.О., Коновалова А.I., Антощук Т.O.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Вивчення вмісту Карбону в біомасі прибережних фітоценозів заплави р. Прут

У промислових районах фітоценози відіграють унікальну роль, формуючи сприятливі для населення мікрокліматичні умови та захищаючи його від негативних наслідків забруднення довкілля. Однак, останнім часом значення рослинних угруповань істотно зросло внаслідок актуалізації проблеми потепління клімату та необхідності стабілізації в атмосферному повітрі концентрації парникових газів, в першу чергу, діоксиду вуглецю [3, 4]. На думку експертів, перспективним напрямом зниження вмісту СО₂ в атмосфері є використання функціональних можливостей рослин, які завдяки фотосинтезу здатні до активної асиміляції цього газу. Вони, як відомо, відрізняються високою організованістю та довготривалими періодами утримання органічного вуглецю в деревині і детриті [2]. Трансформація фітоценозів призводить до змін в обмінних процесах у системі атмосфера « рослинний покрив «грунт і впливає на баланс Карбону.

Мета роботи – вивчити вміст органічного Карбону в фітоценозах заплави р. Прут.

У межах заплави р. Прут на території м. Чернівці містяться об’єкти техногенного характеру, зокрема промислові підприємства такі як: ВАТ «Розма» (спеціалізується на виробництві полімерного та текстильнополімерного взуття, гумотехнічних виробів та інших товарів народного споживання і виробничого призначення), ТОВ «Машзавод» (є одним з найбільших в Україні та СНД виробників сучасного і ефективного обладнання для переробки, транспортування, зберігання та синтезу нафти, газу та конденсату, енергетичного обладнання, устаткування для переробки сільськогосподарської продукції, виноробства, хімічної промисловості та ін.), ПуАТ «Чернівецька меблева фабрика» (освоєний повний цикл виробництва: від переробки деревини до виготовлення готової продукції, зокрема меблів) та ВАТ «Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій» (спеціалізується на виробництві різного роду бетонних виробів та конструкцій).

Для вивчення вмісту Карбону відбирали проби гілок дерев і мортмаси (детрит, листяний опад, мотлох трав) у межах прибережних промислових зон вище згаданих підприємств.

Основними резервуарами вуглецю в фітоценозах є фітомаса (стовбури, гілки, листя, трава, корені) та мортмаса (сухостій, деревна ламань, грубі сухі гілки, підстилка, мотлох трав, мертві корені). У процесі росту рослин у фітомасі накопичується Карбон, який після відмирання рослин залишається у мортмасі до повного її розкладання. Тривалість депонування Карбону у мертвій органічній речовині залежить від швидкості розкладання мертвої рослинної речовини [1].

Тому досліджено вміст органічного вуглецю в основних фракціях мертвої органічної маси – (детрит, листовий опад, трав’яний мотлох) та фітомасі (гілки дерев) фітоценозів заплави р. Прут поблизу техногенних територій вище згаданих підприємств.

Аналіз результатів досліджень щодо вмісту органічного Карбону в різних фракціях мортмаси, зокрема детриті, листовому опаді та трав’яному мотлосі не показав суттєвих відмінностей між зонами досліджуваних промислових підприємств.

Дослідження фітомаси виявило підвищений вміст Карбону в гілках дерев пробних ділянок ПуАТ «Чернівецька меблева фабрика» порівняно з іншими підприємствами. Такий розподіл Карбону в фітомасі може бути пов'язаний з видовим і віковим складом рослинних угруповань даних територій, що потребує подальших досліджень.

Нами розрахований сумарний вміст Карбону різних компонентів прибережних біогеоценозів на моніторингових полігонах досліджуваних промислових підприємств. За сумарним вмістом побудований спадний рейтинг розподілу Карбону в різних компонентах біогеоценозів. Аналіз розподілу Карбону показав, що його основна частина акумульована в біомасі: живій і мертвій речовині рослин. Як відомо з літературних джерел, мортмаса і процес її розкладання має вирішальне значення для колообігу речовин, тривалого депонування вуглецю [1].

Виявлена різноспрямована тенденція до акумуляції Карбону в мортмасі прибережних біогеоценозів. В екосистемах поблизу промислових об’єктів ТОВ «Машзавод» і ВАТ «Розма» найбільший сумарний вміст Карбону спостерігається у трав’яному мотлосі, тоді як у біогеоценозах поблизу ВАТ «Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій» і ПуАТ «Чернівецька меблева фабрика» – у детриті.

Отже, за сумарним вмістом Карбону в фітоценозах промислових зон заплави р. Прут промислові об’єкти можна розмістити в такому ряду зростання: ТОВ «Розма» ® ВАТ «Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій» ® ПуАТ «Чернівецька меблева фабрика» ® ТОВ «Машзавод».

Література:

1. Білоус А. М. Особливості формування мікобіоти мортмаси мяколистянних молодняків на староорних землях Чернігівського Полісся / А. М. Білоус, Н. В. Волощук, М. А. Бузиль, Я. В. Ковбаса // Мікробіол. журн. – 2013, – Т. 75, №6. – С. 59-65.

2. Замолодчиков Д.Г. Углерод в лесном фонде и сельскохозяйственных угодьях России / Д. Г. Замолодчиков, Г. Н. Коровин, А. И. Уткин и др. – М. : Тов-во научных изданий КМК, 2005. – 201 с.

3. Кудеяров В. Н. Пулы и потоки углерода в наземных экосистемах России / В. Н. Кудеяров, С. А. Заварзин, С. А. Благодатский и др. – М. : Наука, 2007. – 315 с.

4. Кулагин А. А. Древесные растения и биологическая консервация промышленных загрязнений / А. А. Кулагин, Ю. А. Шагиева. – М. : Наука, 2005. – 190 с.