Экономические науки/10.Экономика предприятия.

К.е.н. Дереза В.М.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЗЕРВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Через наявність різних видів криз, останніми роками українські промислові підприємства значно знизили обсяги продукції, що виготовляється ними. До того ж, сучасні умови господарювання характеризуються високим ступенем мінливості макроекономічних показників, загостренням конкурентної боротьби, суттєвим зростанням вимог споживачів до якості товарів і обслуговування. В таких умовах підприємство може втратити ринки збуту, клієнтів, зазнати збитків, що вплине на його стан. Тому, з метою зниження впливу цих негативних явищ, підприємство повинно мати достатній розмір сформованих резервів. Резерви підприємства повинні мати науково обґрунтований обсяг, а також мати відповідну номенклатуру. Сучасна наука оперую великою різноманітністю класифікацій категорій «резерви», «резерви підприємства», в залежності від напряму досліджень, галузевих особливостей, а також внаслідок недосконалості нормативно-законодавчої бази.

В наш час поки що залишаються дискусійними багато підходів до визначення та класифікації резервів. Існування різних підходів у багатьох випадках призводить до невизначеності в оцінці їх економічного сенсу, оскільки резерви розглядаються з різних точок зору, різних позицій: позиції держави, регіону, окремої галузі, підприємства, таким чином виникає проблема класифікації резервів, яка потребує розгляду і вирішення.

Дослідження нормативних документів, спеціальної літератури, монографій та навчальних посібників, наукових статей дають підставу стверджувати, що проблема класифікації резервів знайшли своє відображення в працях Ю.А. Вериги, Я.Д. Крупки, І.Й. Яремко, І.В. Нагорної, М.О. Козлової, В.С. Терещенко, Я.В. Соколової, І.О. Кошкіна, В.І. Ткача, В.Ф. Палія, Й. Бетге, М. С. Федоркіної, є.ю.Бабкіна, л.ф.Ларікової та їнших.

Наявність протиріч у поглядах вчених щодо класифікації резервів призводить до ускладнення та недосконалості класифікацій і зумовлює складність її використання у практичній діяльності суб'єктів господарювання. Проведений аналіз виявив що у межах класифікації виділяють різноманітні ознаки або групи резервів та їх види, при цьому нерідко однакові резерви відносяться до різних класифікаційних груп. Деякі види резервів мають декілька трактувань і варіантів формування, відмінності в яких роблять віднесення резервів до певної групи неможливим. З метою усунення перевантаженості класифікацій резервів, а також для створення досконалого механізму управління резервами нами пропонується удосконалити існуючу класифікацію резервів підприємства.

У міжнародній практиці складання фінансової звітності багатьох країн резерви класифікуються за чотирма основними характеристиками: резерви капіталу, включаючи фонд переоцінки вартості, і резерви надходження доходів у майбутньому, різноманітних дотацій і безоплатних надходжень активів; нормативні резерви (встановлюються на законодавчому рівні) та ненормативні резерви (рішення про їх утворення приймається в самій організації); резерви, що не розподіляються (перші можуть розподілятися між акціонерами, іноді вони створюються лише для цих цілей; другі - не підлягають розподілу аж до ліквідації організації); цільові та загальні резерви (перші передбачають їх використання на чітко визначені цілі, другі не мають вираженої цільової установки).

Порівняльна оцінка складу і змісту окремих видів резервів в закордонній практиці дозволила зробити висновок, що резерви компаній утворюються на підставі національного законодавства, статуту і рішень Ради директорів. Їх види, розміри міжнародними стандартами не визначаються. Головним правилом є розрахунок загальної суми резервів, яка дорівнює різниці чистих активів компанії та її статутного капіталу.

На основі проаналізованої літератури радянського періоду, зарубіжних та вітчизняних вчених було виділено 23 ознаки, за якими класифікували резерви, а саме: за економічним змістом, за джерелами формування резервів, за місцем у класифікації рахунків, за характером виконуваних функцій, за характером опосередкування, за стосунком до інтерпретації балансу, за походженням, за призначенням, за розміщенням в балансі, за загальною причиною та метою утворення резервів, за юридичною основою формування, за виділенням повних статей активу у порядку окремих резервів, за виявленням резервів, за фінансовим забезпеченням резервами, за порядком утворення, за ознакою складу, за періодом реалізації, за видом, за видом діяльності, за методом оцінки, за податковими наслідками, за способом відображення у звітності, за обов'язковістю створення. Більшість авторів надавали перевагу таким ознакам, як джерела формування, мета формування, економічний зміст, юридична основа формування, обов'язковість створення. Інші ознаки мають одиничний характер.

Крім того, нами запропоновано додаткову класифікаційну ознаку та розкрито їх зміст (за джерелами формування: за рахунок власних ресурсів – які відповідно можуть формуватися як із прибутку (до оподаткування і чистого) так із додаткових внесків засновників; за рахунок зовнішніх ресурсів – з відповідними вартісними та строковими параметрами). Поглиблення досліджень у сфері класифікації резервів сприяє розробці більш ефективних і науково обґрунтованих методів формування та використання резервів.

В наш час поки що залишаються дискусійними багато підходів до класифікації резервів. Проведені дослідження класифікації резервів виявили, що кожен автор намагається розкрити зміст резервів відповідно до специфіки своєї галузі знань, в процесі реалізації прикладних завдань бухгалтерського обліку, контролю, фінансового менеджменту та страхування. Виявлення і застосування багатьох класифікаційних ознак категорії «резерви» дасть змогу у подальшому використовувати багатогранну характеристику досліджуваного об'єкту при здійснені організаційно – економічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємства.

Література

1. Бетге Й. Балансоведение / Й. Бетге; перевод с нем.; под ред. В.Д. Новодворского. -М.: Бухгалтерский учет, 2000. - 356 с.

2. Федоркина М. С. Особенности формирования системи резервов в Украине/ М.С. Федоркина // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 74. - С. 82 - 84.

3. Ячменева В. М. Роль резервов в обеспечении экономической устойчивости предприятий: теоретический аспект/ В.М.Ячменева, М.С.Федоркина // Экономика и управление. - 2005. - № 2-3. - С. 64 - 67.

4. Бабкіна є.ю. Сутність резервів підприємства/ є.ю.Бабкіна, л.ф.Ларікова // Вісник Східноукраїнського національного університету ім.. Володимира Даля. - 2007.- №7(113). - Ч.2 - С.6-12.

5. Нагорна І.В. резерви підприємства як інструмент підвищення фінансової стійкості./ І.В. Нагорна // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. – 2010. - № 4. – С.24-31.