Лєонова Юлія Сергіївна

Житомирський державний технологічний університет

Формування системи контролінгу підприємств галузі виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів

Контролінг – це функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції, що функціонує у менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень [2].

Система контролінгу — це принципово нова концепція інформації і управління, яку можна визначити як обліково-аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, контролю, планування, яка забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління процесом досягнення цілей і результатів діяльності підприємства [1].

Галузь виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів є однією з найбільших і провідних галузей країни. Для покращення її функціонування доречно перейняти зарубіжний досвід і впровадити систему контролінгу на українських підприємствах.

Для того, щоб краще розуміти для чого нам потрібен контролінг, розглянемо основні завдання, які він виконує.

Завдання контролінгу [3]:

– створення нормативної бази для прогнозування розвитку фірми;

– збір та аналіз інформації, яка стосується об’єкта контролінгу;

– виявлення «слабких місць» на підприємстві та іх ліквідація;

– своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);

– забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;

– виявлення резервів зниження собівартості продукції;

– координація робіт з планування і складання бюджетів;

– оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного й адміністративного контролю;

– розробка стратегії розвитку підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;

– аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих і вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;

– забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов’язками;

– надання рекомендацій структурним підрозділам підприємства в

– процесі планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

– проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

– проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (у тому числі санаційного) аудиту підприємства з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього контролю, уникнувши дублювання зусиль.

Література:

1. Давидович І.Є., Контролінг: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 552 с.

2. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления: Пер. с нем. Жукова Ю. Г., Зайцева С. Н. / Под ред. Николаевой С. А. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 560 с.

3. Пушкар М. С., Пушкар P. М. Контролінг — інформаційна підсистема стратегічного менеджменту: Монографія. — Тернопіль: Карт-бланш, 2004. — 370 с.