Алексєєва Н.Ф. , Дринь О.Я
Національний
університет ім. Остроградського, Кременчук
Перспективи
розвитку екологічного туризму в Україні
У зв’язку
з швидким розвитком суспільства і переорієнтації на нові тенденції життя,
популярність турботи про екологію і збереження живої природи робить екологічний
туризм дуже перспективним видом відпочинку.
В наш час у туристському бізнесі екологічний
туризм займає свою визначену нішу на світовому туристському ринку і має
немалі обсяги продажів та залучення туристів. Але головною метою такого виду
туризму є запобігання негативної дії людини на природу і мотивація туристів і
туроператорів до участі в соціально - культурному розвитку регіонів. Сучасний
міжнародний досвід та наукові дослідження засвідчують, що прискорений розвиток
екологічного туризму може відіграти роль каталізатора структурної перебудови
економіки, забезпечити демографічну стабільність та розв’язання
соціально-економічних проблем.
Екологічний туризм – туризм з екологічно значущим
наповненням, специфічна форма діяльності людей, які в спілкуванні з природою
вибудовують свої відносини з нею на основі взаємної вигоди: - людина одержує
від такого спілкування певний фізичний, інтелектуальний і емоційний запас
міцності; - природа при цьому не страждає або покращує свої екологічні
характеристики [1].
Питаннями
екологічного туризму займалися такі відомі учені як: А.В.
Дроздов, І.Н. Панов, Т.В. Бочкарьова, Я.Г. Хлистова та інші.
В Україні екологічний туризм перебуває на початковій
стадії розвитку і комерційна діяльність у цьому напрямку лише зароджується.
Причини, що стримують розвиток екологічного туризму, на сьогодні, достатньо
серйозні. У сучасних умовах політичної й економічної непевності їх усунення
може затягтися на тривалий час. Це може призвести: по-перше до упущеної
економічну вигоди, а по-друге до продовження екологічної стагнації.
У зв’язку
з чим можна виокремити декілька економічних та організаційних проблем, які
повинні вирішуватись негайно, а саме:
1) недостатній обсяг інвестицій в
інфраструктуру екотуризму;
2) обмеженість туристичних маршрутів у місцях екологічного туризму;
3) відсутність спеціалізованих турорганізацій у сфері екотуризму;
4)
скромний набір рекреаційних послуг для туристів;
5) слабкий маркетинг у цій сфері;
6) обмеженість кваліфікованих спеціалістів в
області екотуризму;
7) відсутність необхідної законодавчої бази
екотуризму [2].
Не зважаючи на складні часи екотуризм
у Україні набуває популярності щороку. Цьому сприяють як різноманітні етнофестивалі, які поєднує
проживання на природі, знайомство з культурно-історичною спадщиною, виступи
музичних гуртів, так і туристичні походи, організовані школами йоги, клубами
альпіністів та ін.
Переважно цей новий для
нас вид подорожей розвинений у західній частині країни, а саме у Львівській,
Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій області. Тут прокладено
багато пішохідних і велосипедних маршрутів по лісах, горах, практикуються
сплави по річках. Тому на сьогодні багато готельних комплексів пропонують крім житла ще й туристичну програму, котра розрахована не лише на молодь, а й на дітей та
літніх людей. Трохи менше екологічний туризм
розвинений у Криму, Київській, Полтавській та Дніпропетровській області.
Існують різні види
екологічного туризму: спелеотуризм, ботанічні екскурсії, археологічний туризм,
етнографічні тури і т. п. Екологічні
тури можна класифікувати за різними ознаками:
за типами, класами, видами та формами (рис. 1).
Рис. 1 – Класифікація екотутрів за ієрархічним принципом
Екотуризм стає все більш
різноманітним, постійно виникають його нові види. Разом з тим зростає його інтеграція з іншими галузями туристичної
індустрії.
Україна володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом, має сприятливі умови та ресурси для розвитку екологічного туризму і при правильному підході цей вид туризму може стати одним з
локомотивів наповнення державної скарбнички.
Література:
1. Екологічний туризм або екотуризм [Електронний
ресурс] - Режим доступу: http://mustang.lviv.ua/