УДК: 336: (447)

к.е.н., доц. Москаленко Олена Володимирівна,

к.е.н. Піскунов Роман Олександрович

Харківського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України

ВПЛИВ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НА КУРС НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОШОВОЇ ОДИНИЦІ

Не будемо говорити про те, що стало причиною (бо причинно-наслідкові дії приведуть нас і не в 2015 рік (АТО) і не в 2013/2014 рік (майдан), і не в 2009 рік (початок діяльність Януковича як президента), а десь у 1996 рік (грошова-кредитна реформа). Пам’ятаєте курс 1 $ / 1,6 ГРН в перші дні вересня та 1 $ / 1,8 ГРН в подальшому. А пов’язано це з тім, що весь чорний ринок повинен був за два тижні з 02 по 16 вересня легалізуватися для того, щоб всі карбованці, які є на цьому ринку були конвертовані в гривню (обмін карбованців на гривню здійснювалось безпосередньо державною установою через комерційні банки). І жодного більш ефективного ніж зараз регулювання державними фінансами в 1996 році не було.

Основна межа, з якої почались зміни у грошовій кредитній політиці НБУ, - 05 лютого 2015 року (НБУ відпустив національну валюту у «вільне плавання»). Хоча це потрібно було б зробити або в 1996 році, або в 2010 (коли курс з 4,54 ГРН/1$ підвищився, а потім стабілізувався на позначці 7,99 ГРН/1$. Курс 7,99 надовго (до року) збалансував платіжній баланс країни. А потім це стало певним символом «стабільності та добробуту» і всі золотовалютні резерви йшли на підтримання курсу.

Чи потрібно відпускати гривню в час, коли на її курс не впливають економічні фактори? Потрібно. Однак, на той час найневдячнішим заняттям експерта було прогнозування курсу гривні, оскільки на нього впливали не економічні, а істеричні фактори. Коли виникало питання: «Який буде курс?», відповісти на нього міг лише психолог. Але основні тенденції ринку однакові. Як і було прогнозовано раніше, деяка стабільність почалася через 3 тижні.
 Що ж сталося? За перші три тижні ми побачили різку девальвацію гривні. Події розкручувалися по спіралі. Міжбанк з початку дня стартує з курсу, який встановлює НБУ. Увесь день гривня падає і в кінці дня НБУ встановлює новий курс (вже трошки девальвований). Наступного дня Міжбанк стартує з курсу, який встановлює НБУ. Новий курс впливає на настрої на міжбанку і ми гарантовано маємо ще більш девальвовану гривню в кінці дня, і т.д.

Люди підсилювали цю тенденцію, оскільки всі доходи з гривні переводили в долар. Плюс до цього закупали велику кількість товарів першої необхідності. Пригадується момент, коли неможливо було впродовж двох днів придбати 1 кг. цукру. До речі в Японії при якихось стихійних лихах люди менш всього беруть товари першої необхідності, оскільки розуміють, що всім може їх не вистачити. Ну це я так … про ментальність … .

Тенденція вже почала змінюватись через 2 тижні. Фізичним особам захотілось купити хліба, ковбаси, взуття, одяг та ін. Зрозуміло, що за долари не все купиш і почали потроху його здавати. У той же час виявилася проблема, яка тягне гривню до низу сильніше ніж фізичні особи. Зовнішній борг Нафтогазу за рахунок девальвації гривні збільшується з 85 до 110 млрд грн. Потрібно борг монетизувати. Нафтогаз виходить на ринок і скупляє долари для виплати зовнішнього боргу, чим підвищує його курс. Відразу виникає питання: «як швидко (за рахунок власних джерел) покращити фінансовий стан Нафтогазу?» Зрозуміло, що за рахунок підняття тарифів.

Через три тижні Президент країни запрошує до себе голову НБУ і каже: «Щоб курс був 21,7». Це курс, який прийняли до розрахунків бюджету - 2015. Голова дає дозвіл на підвищенні відсоткової ставки до 19,5 %, (а потім до 30 %) та вводить квазіадміністративні методи. Підвищення відсоткової ставки як би «зв’язує», «зменшує» ефективність грошової бази, а квазіадміністративні методи вводяться тому, що в режим вільного валютного управління країною припускається, що її грошова політика підпорядкована співвідношенню: курс = грошова база / міжнародні резерви. Тобто, наприклад на 01.02.2015 року отримаємо курс: 326,7 / 5,625 = 58 ГРН за 1 $. З формули зрозуміло, що для того, щоб курс був 21,7 потрібно зменшувати грошову масу в обороті (за рахунок «гривневого голоду», або за рахунок прискорення обороту грошової маси (введення розрахунково-касових апаратів, переведення закупок на електронні платформи, тощо)). Якщо ми поглянемо на грошово-кредитну політику на 2015 рік (та виступ Валерії Григовівни перед Верховною радою), то побачимо, що в кінці року нас чекає грошова маса, яка збільшиться на 30 % (100 млрд) до, приблизно, 400 млрд долл. А золотовалютні резерви збільшаться у 2,6 разів до 18 млрд. долл. От тоді по Currency board  буде  курс 22,2. До речі, такий курс прогнозує і МВФ і ВБ і такий курс стане основою бюджету-2016. Але ці прогнози походять з сьогоднішній ситуації, але ми маємо надію на те, що ніяких форс-мажорів вже не відбудеться.
Р.s. До речі, чинний держбюджет України на 2015 рік зобов'язав Національний банк перерахувати в казну близько 60 млрд грн зі свого прибутку до 11 травня 2015 року. І ці гроші були зароблені і перераховані.