Фількін О. С.,

(науковий керівник – к. е. н., доц. Смоляк В. А.)

Харківський національний економічний університет

імені Семена Кузнеця, Україна

Підходи до оптимізації структури капіталу підприємства

Ефективність функціонування підприємства на ринку здебільшого залежить від виваженої стратегії управління структурою капіталу, що полягає в знаходженні  оптимального  співвідношення між власним та залученим капіталом за різними оціночними критеріями. У ширшому розумінні це процес пошуку оптимального рішення щодо вибору між рівнем ризику і прибутковістю. З цієї позиції, метою управління структурою капіталу є мінімізація витрат у разі залучення довготермінових джерел фінансування і забезпечення максимального ефекту від вкладених грошових коштів, тобто її оптимізація щодо конкретного об’єкта господарювання.

Проблему знаходження оптимального співвідношення між власними та залученими фінансовими ресурсами підприємства широко висвітлено у працях І.О. Бланка, Л.О. Матвійчук, Р.А. Слав'юка, В.В. Стадник, В.О. Подольської, О.В. Яріш, І.Й. Яремко та ін.

Метою роботи є обґрунтування доцільності застосування окремих підходів до оптимізації структури капіталу з урахуванням стадії життєвого циклу підприємства

Оптимальна структура капіталу має на увазі таке поєднання власного і позикового капіталу, яке забезпечує максимум ринкової оцінки всього капіталу на кожному етапі його життєвого циклу [3]. Пошук такого співвідношення − проблема, яка вирішується теорією структури капіталу. Всі теорії в тій чи іншій мірі беруть до уваги чинники, що визначають фінансову структуру капіталу. Однак, не всі ці теорії враховують цілі формування капіталу підприємства, які в залежності від стадій життєвого циклу, мають певні відмінності (табл. 1) [3].

Кожному етапу життєвого циклу підприємства характерні цілі його розвитку. Ці цілі мають бути пов'язані з метою формування фінансової структури капіталу.

Таблиця 1

Етапи життєвого циклу підприємства та цілі формування структури

його капіталу

Етапи життєвого циклу підприємства	Цілі формування структури його капіталу
Піднесення – збільшення частки ринку	Максимізація обсягу залучених ресурсів
Пік – максимізація поточного прибутку	Мінімізація витрат на залучення капіталу
Спад – збільшення вартості підприємства	Оптимізація фінансової структури капіталу
Криза – виживання підприємства	Мінімізація ціни капіталу і фінансових ризиків

Наявність взаємозв’язку цілей формування структури капіталу підприємства та етапів його життєвого циклу вочевидь передбачає використання різноманітних методів оптимізації структури капіталу.

Економічна теорія визначає три підходи до оптимізації структури капіталу підприємства [1, 2]:

1) оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності, яка передбачає використання механізму фінансового левериджу;

2) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості, заснована на попередньому оцінюванні вартості власного і залученого капіталу і багатоваріантних розрахунках середньозваженої вартості капіталу;

3) оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків, пов'язана з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових активів підприємства.

Представлені критерії оптимізації структури капіталу підприємства дозволяють спів ставити та обґрунтувати їх застосування в залежності від цілей формування капіталу, а отже і стадії життєвого циклу підприємства. Так, на етапах «піднесення» та «кризи», коли загальною метою формування капіталу є максимізація його обсягу при мінімізації ціни та фінансових ризиків, коли ще або вже не стоїть питання забезпечення рентабельності діяльності, оптимізацію структури капіталу доцільно здійснювати за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків, пов'язана з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових активів підприємства, що має забезпечити фінансову стабільність його діяльності.

На етапі «пік» рішення щодо оптимальної структури капіталу приймається за критерієм мінімізації його вартості. Ця модель заснована на попередньому оцінюванні вартості власного і залученого капіталу і багатоваріантних розрахунках середньозваженої вартості капіталу, що дозволяє досягнути цілей формування капіталу – мінімізація втрат на його залучення.

Модель оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності, яка передбачає використання механізму фінансового левериджу доцільно застосовувати на етапі «спаду», коли керівництво підприємства має чітке уявлення про можливості залучення капіталу з різних джерел та може визначати таке їх співвідношення, яке забезпечить оптимальний рівень ефективності діяльності підприємства в цей перехідний період.

Отже, визначення ефективного співвідношення елементів капіталу стає важливим завданням у прийнятті управлінських рішень підприємства. Метою, яку ставить перед собою підприємство під час визначення шляхів управління капіталом, є забезпечення добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах, тобто досягнення певного рівня прибутковості або зростання ринкової вартості капіталу.

Література.

1. Викиданець І. В. Методи оптимізації структури капіталу підприємства / І. В. Викиданець [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/econ/2009_3/27.pdf.

2. Глущенко В. В. Оптимізація структури капіталу акціонерних товариств на основі багатокритеріального підходу як напрям удосконалення фінансово-кредитного механізму їх розвитку / В. В. Глущенко, А. В. Кравець // Проблеми економіки та управління : [збірник наукових праць]. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. – С. 49-56.

3. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні / А.А. Пересада. – К. : Вид-во «Лібра», 1998. – 423 с.