Токар С. Ю.,студент гр. СФК-14

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: д.е.н., проф.Бардаш С. В.

ЩОДО АНАЛІЗУ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Формування та використання кредиторських ресурсів підприємства є надзвичайно важливими, базовими процесами, ефективність яких багато в чому визначає результативність господарської діяльності підприємства, в цілому. Відносини з приводу розподілу фінансових ресурсів є невід’ємним елементом діяльності кожного підприємства, що і визначає актуальність науково−практичних досліджень різних елементів даної проблеми.

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обороту, що викликає збільшення сум кредиторської та дебіторської заборгованостей на підприємствах. Тому важливою задачею фінансового менеджменту являється ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованостями, направлене на оптимізацію загального їх розміру та забезпечення своєчасну інкасацію та виплату боргів.

Актуальність дослідження полягає в тому, що управління кредиторською заборгованістю підприємства за сучасних умов виходу із фінансової кризи є важливою проблемою. Підприємницький сектор акумулює політичні, макроекономічні та інституціональні ризики, а тому, за умов зростаючої нестабільності, опиняється в найбільш несприятливому стані. При цьому виникнення нестабільності в самому підприємницькому секторі приводить до негативних наслідків розвитку економіки в цілому. Враховуючи те, що основу функціонування підприємства становлять його фінансові ресурси, важливо вивести їх зі стану кризи. Це можливо завдяки застосуванню антикризового управління і відповідних принципів. У такому випадку можна створити гнучку систему управління фінансовими ресурсами, яка своєчасно ситуативно реагуватиме на негативні зміни навколишнього середовища, а також дасть можливість ефективно використовувати потенціал установи. Підприємницька система віддзеркалює фінансово−економічний стан країни, тому забезпечення її стабільного та надійного розвитку є завданням державного масштабу.

В ринкових умовах господарювання можливість залучення підприємствами додаткових джерел фінансування на окремих стадіях життєдіяльності є основою їх безперебійного функціонування. Однак для ефективного та цілеспрямованого їх використання важливим є розуміння сутності кредиторської заборгованості.

Розглянемо трактування сутності кредиторської заборгованості з точки зору різних авторів. Так, Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. розглядають кредиторську заборгованість як форму розрахунку за товари і послуги, які придбаються у ході операцій компанії, що періодично повторюються і використовуються у виробництві (в якості сировини) чи для перепродажу (інакше її називають рахунками до сплати чи торговими рахунками до сплати).

Борисов А.Б. визначає кредиторську заборгованість як грошові кошти, які тимчасово підпорядковані підприємству, фірмі, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі, у яких вони позичені і яким вони не виплачені.

Як форма позикового капіталу, використовуваного підприємством у процесі своєї господарської діяльності, кредиторська заборгованість характеризується наступними основними особливостями:

1. Кредиторська заборгованість є для підприємства безкоштовним джерелом використовуваних позикових засобів. Як безкоштовне джерело формування капіталу вона забезпечує зниження не тільки позикової його частини, але і усієї вартості капіталу підприємства. Чим вище в загальній сумі використовуваного підприємством капіталу частка кредиторської заборгованості, тим відповідно нижче (за інших рівних умов) буде показник середньозваженої вартості його капіталу.

2. Розмір кредиторської заборгованості, виражений у днях її обороту, впливає на тривалість фінансового циклу підприємства. Він впливає деякою мірою на необхідний обсяг засобів для фінансування оборотних активів. Чим вище відносний розмір кредиторської заборгованості, тим менший обсяг засобів (за інших рівних умов) підприємству необхідно залучати для фінансування своєї поточної господарської діяльності.

3. Сума формованої підприємством кредиторської заборгованості знаходиться в прямої залежності від обсягу господарської діяльності підприємства, у першу чергу — від обсягу виробництва і реалізації продукції.

4. Прогнозований розмір кредиторської заборгованості по більшості видів носить лише оцінний характер. Це зв'язано з тим, що розміри багатьох нарахувань, що входять до складу кредиторської заборгованості, не піддаються точному кількісному розрахунку в зв'язку з невизначеністю багатьох параметрів майбутньої господарської діяльності підприємства.

5. Розмір кредиторської заборгованості по окремих її видах і по підприємству в цілому залежить від періодичності виплат (погашення зобов'язань). Перераховані особливості кредиторської заборгованості необхідно враховувати в процесі управління нею.

Запропонований механізм формування кредитної та авансової політики як складової системи управління заборгованістю дозволить системно проводити дану роботу, з врахуванням стратегії розвитку та можливостей суб’єкта підприємництва.

Отже, впровадження ефективної системи управління заборгованістю дасть можливість підприємству контролювати кредиторську заборгованість, проводити її погашення в установлені строки та формувати кредитну політику. У такому випадку залучені кошти будуть виступати для підприємства додатковим та відносно дешевим джерелом його фінансування.