Павлюк Марія

Науковий керівник: Ткач С.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Безробіття в Україні станом на 2015 рік

Анотація: У статті розглядається проблема безробіття в Україні. Проаналізовані причини та наслідки, запропоновано заходи для розв’язання даної проблеми.

Summary: The article deals with the problem of unemployment in Ukraine. The causes and consequences are analyzed, measures for solve this problem are proposed.

Актуальність теми: Досягнення високого рівня зайнятості – одна з основних цілей макроекономічної політики держави. Безробіття є негативним соціально-економічним явищем, оскільки зумовлює скорочення купівельної спроможності населення, зменшує кількість платників податків та призводить до виникнення додаткових витрат на підтримку безробітних. Також безробіття є однією з причин міграції робочої сили.

Мета статті: Визначення причин та наслідків безробіття, аналізу сучасного стану безробіття в Україні та розробка пропозицій щодо його покращення.

Аналіз останніх публікацій. Вирішенням проблеми безробіття займалися такі вчені, як В. Галицький, І. Гнибіденко, І. Моцін, Ю. Маршавін, М. Папієв, Я. Міклош, Л. Єневич, В. Саульська, Л. Шиян, М. Міропольська. Артур Оукен прийшов до висновку, що рівень безробіття знаходиться у визначеній числовій залежності від динаміки внутрішнього валового продукту. Проте, незважаючи на великий науковий доробок проблема безробіття вивчена не досить глибоко.

Викладення основного матеріалу.

Безробіття - це таке соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж кількість робочих місць, це одна з основних соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку економіки.

До 90-х років ХХ століття в усіх постсоціалістичних країнах безробіття офіційно не визнавалося. В Україні тільки у 1991 році з прийняттям Закону “Про зайнятість населення” термін безробіття почав визнаватися[1].

Згідно Закону України "Про зайнятість населення", безробітними вважаються працездатні громадяни у працездатному віці, які через незалежні від них причини не мають заробітку і трудового доходу, зареєстровані у Державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу. Вони спроможні і готові працювати, але не отримують від служби зайнятості належної роботи, тобто роботи, яка відповідає їх професійній підготовці, стажу, досвіду та ін. [2, 243].

Безробітними не вважаються люди, які не входять до даної вікової категорії, особи, що отримують пенсію, а також ті, хто двічі відмовилися від запропонованої прийнятної роботи. Для тих осіб, хто вперше намагається працевлаштуватися, прийнятною є робота, яка вимагає попередньої професійної підготовки. Якщо безробітний отримує допомогу, то для нього прийнятною може вважатися та робота, для виконання якої необхідно змінити професію. Отже, для отримання статусу безробітного слід зареєструватись в службі зайнятості, вести активний пошук роботи, не мати інших джерел доходу і не ухилятися від запропонованої прийнятної роботи.

Стан безробіття базується на трьох критеріях, які повинні задовольнятись одночасно:

- “без роботи”, тобто відсутність роботи за наймом або само зайнятості;

- “готовність і здатність працювати у даний час”;

- “пошук роботи” [3, 172].

Значної шкоди Україні завдала світова фінансова криза. Найбільшого скорочення зайнятості на початку кризи зазнали такі сектори, як промисловість та будівництво [4, 4]

Для українського суспільства проблема безробіття продовжує залишатися гострою. Вагомий внесок до формування безробіття в Україні здійснює прихована його форма, тобто небажання чи неможливість значної частини безробітних осіб працездатного віку реєструватися в службах зайнятості.

За даними Держкомстату, на 1 березня 2015 року в Державній службі зайнятості було зареєстровано 589,1 тис. безробітних, що на 4,4% більше, ніж на 1 лютого. Офіційний показник безробіття в лютому поточного року склав 2,1% від загальної кількості населення працездатного віку, що на 0,1 п.п. вище січневого показника.[5] У віковому розрізі найбільш уразливими виявилися чоловіки у віці 25-29 років, серед них показник безробіття склав 10,6%.

Станом на 1 квітня 2015 року кількість вакансій у базі даних Державної служби зайнятості становила 67,8 тис.(рис.1) У середньому на одну вакансію претендувало восьмеро людей [6]

Рис. 1 Попит та пропозиція робочої сили в Україні станом на 1 квітня 2015 року.

Офіційна статистика в Україні використовує застарілу методику підрахунку не працевлаштованих громадян. Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробкою (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання.

Рівень безробіття в Україні за методологією Міжнародної організації праці за підсумками 2014 року склав 8,1% до загальної кількості працездатного населення країни. Збір даних Міжнародною організацією праці здійснюється на основі щомісячних опитувань майже 50 тисяч випадково обраних сімейних господарств. Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) осіб віком 15–70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обґрунтованих засадах.

Виділяють такі причини виникнення безробіття:

- нерегулярна чи взагалі відсутня виплата заробітної плати;

- обмежена кількість робочих місць;

- структурні зрушення в економіці, закриття застарілих підприємств і виробництв, скорочення випуску продукції у разі переорієнтації виробництва, закриття шкідливих підприємств.;

- важкі умови праці;

- процеси приватизації та роздержавлення.

Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя людини і тягне за собою тяжкі психологічні травми, що призводять до зростання кількості психічних захворювань. Відбувається загострення криміногенних ситуацій, падає трудова активність, посилюється соціальна напруга. Також збільшуються витрати держави на допомогу безробітнім,але ця допомога виплачується не регулярно та не всім кому вона потрібна(рис.2).

Рис. 2 Зареєстроване безробіття у 2015 році

Саме безробіття є головною причиною міграції робочої сили в Україні (5 млн. українців-заробітчан у країнах Заходу) [7, 183]. На сьогоднішній день, на жаль, наша держава відома у світі як джерело постачання дешевої робочої сили. Але трудову міграцію українців скоріше можна назвати вимушеною, що є характерним для перехідного типу економіки.

Попри всі негативні наслідки, безробіття має й позитивні свої сторони:

- підвищення соціальної цінності робочого місця;

- збільшення особистого вільного часу та свободи вибору місця роботи;

- зростання соціальної значимості й цінності праці;

- зростання конкуренції між працівниками;

- стимулювання підвищення інтенсивності і продуктивності праці;

- можливість для безробітного використати перерву в зайнятості для перенавчання,підвищення рівня освіти.

Важливим моментом є працевлаштування молоді.

Роботодавці виділяють такі причини молодіжного безробіття:

- слабка професійна орієнтація молоді

- недостатньо якісна система освіти в Україні

- невідповідність державного замовлення реальній необхідності економіки в робочих і технічних спеціальностях,

- відсутність мотивації для роботодавців приймати на роботу молодь без або з невеликим досвідом роботи[8]

Тому для розв’язання цих проблем можна запропонувати такі заходи:

- створення підприємств для працевлаштування молоді у вільний від навчання час;

- сприяння створенню малих молодіжних підприємств;

- створення при вузах або при службах зайнятості відділів сприяння працевлаштуванню молоді.

- розвиток та збільшення кількості технопарків в Україні. Технопарк – це науково-виробничий територіальний комплекс, головне завдання якого полягає у формуванні максимально сприятливого середовища для розвитку малих і середніх наукомістких інноваційних фірм. Створення технопарків в Україні дозволить забезпечити науковців творчою роботою, що достатньо високо оплачується. На сьогоднішній день технопарки існують у містах: Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську та Сумах.

Отже, високий рівень безробіття - це проблема, яку потрібно вирішувати і яка потребує глибокого наукового аналізу та вироблення на цій основі практичних рекомендацій, які можуть використовуватися для розробки і реалізації ефективної соціально-економічної політики, направленої на забезпечення продуктивної зайнятості економічно активного населення країни, зменшення рівня безробіття до мінімального соціально-допустимого рівня.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про зайнятість населення”// Закони України.

2. Мочерний С. В. Економічна теорія : навчальний посібник // С. В. Мочерний. — 4-те вид., стереотип. — К. : ВЦ «Академія», 2009. — 640 с.

3. Серьогіна Ю.С. Безробіття в Україні: проблеми та перспективи/ Ю.С.Серьогіна // Зб. наук. статей у 2 т.- Х. : Континент, 2008. – Т.2 – с. 171-173.

4. Федоренко В.Г. Ринок праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи // Економіка та держава – 2009. – №1.–с. 4-5.

5. Рівень безробіття в Україні в 2014 році склав 8,1% [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.u-e-p.eu/news/2015/march/rven-bezrobttya-v-ukran-v-2014-roc.html

6. На одну вакансію в Україні претендують вісім безробітних [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.u-e-p.eu/news/2015/april/na-odnu-vakansu-v-ukran-pretenduut-vsm.html

7. Чурилова О.А. Безробіття в Україні: причини, наслідки/ О.А. Чурилова// Зб. наук. статей у 2 т.- Х. : Континент, 2010. – № 12. – с.182-184.

8. Роботодавці назвали причини молодіжного безробіття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://paralleli.if.ua/news/20505.html