“Экономические науки” / 7.Учет и аудит

к.е.н. Столяр Л.Г., бакалавр Савчук М.М.

Чернівецький торгово-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки конкурентно-ринкового типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого підприємництва набуває особливого значення для країн, які йдуть шляхом відтворення ринкової системи господарювання. Здатність малого підприємництва до структуроутворення ринку висуває завдання його відродження та спрямовує у число першочергових заходів реформування економіки України на її перехідному етапі.

За даними Державної статистики України станом на 01.01.2013 в Україні налічувалося 393 327 суб’єктів господарювання, з яких 659 суб’єктів великого підприємництва, 18 859 суб’єктів середнього підприємництва та 373 809 суб’єктів малого підприємництва, з них мікропідприємства налічують 318 477 одиниць (дані за 2015 рік ще не представлені в статистиці). Отже можна стверджувати, що малі та мікропідприємства складають основу ринкової економіки держави, які стрімко розвивається з кожним роком.

Розвиток малого та середнього підприємництва є одним з пріоритетних напрямків регіональної політики і невід’ємною частиною програм соціально-економічного розвитку і Чернівецької області.

В Чернівецькій області з року в рік спостерігається зростання чисельності малих підприємств. Зокрема, якщо на 10 тисяч населення в 1991 році в області налічувалося 9 діючих малих підприємств, у 1996 році - 14, в 2009 році – 50, то на сьогодні малі підприємства становлять  понад 80 % від загальної кількості усіх підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності .

Станом на 01.01.2013 року кількість малих підприємств на території Чернівецької області становила 3968 одиниці, з яких 3330 – мікропідприємства, а вже станом на 1 серпня 2014 року  на теренах нашого краю працює понад 70 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі 66 тисяч – фізичні особи, а  4800 мають статус юридичної особи [5].

Згідно Господарського кодексу України суб’єктами малого підприємництва є:

1)                фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2)                юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України [2].

В березні 2012 року, з прийняттям нового Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» в Господарський кодекс було внесено зміни в частині визначення суб’єктів господарювання за їх розмірами. Введено нове поняття «суб’єкти мікропідприємства», до яких відносяться фізичні особи-підприємці та юридичні особи, з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб та обсягом річного доходу до 2 млн євро [2].

З радянських часів малі підприємства мають можливість на спрощення облікового процесу. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку. Згідно Податкового кодексу суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 3 групи платників єдиного податку:

1)                перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2)                друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

3)                третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень [ст.291, 1].

Відповідно до цього в П(С)БО 25 існує розподіл суб'єктів малого підприємництва на:

1) юридичні  особи,  що були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку  та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб, відповідно до Податкового кодексу України ,  та які мають право  на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат;

2) юридичні особи, що відповідають  критеріям  мікропідприємництва [3].

Отже, державна програма регулювання сектору малого підприємництва в Україні в частині регулювання бухгалтерського обліку направлена на трансформацію національної системи бухгалтерського обліку з метою прискорення процесу її приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки та МСФЗ, в частині удосконалення методології і організації бухгалтерського обліку для суб’єктів малого підприємництва в частині зближення бухгалтерського обліку і податкових розрахунків та максимального спрощення процедури ведення бухгалтерського обліку для складання фінансової звітності. Після реформування системи бухгалтерського обліку (починаючи з 2000-х років) спрощення процедури організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з метою зменшення витрат на його ведення забезпечуються впровадженням на підприємстві спрощеної технології облікового процесу: використанні спрощеного плану рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів, призначених для малих підприємств і норм П(С)БО 25 для складання фінансового звіту суб’єктів малого підприємництва.

В Україні за умов наявної соціально-економічної кризи визначальну роль малого бізнесу можна охарактеризувати наступними рисами:

•  значний сектор економіки;

•  свобода ринкового вибору;

•  формування конкурентного середовища;

•  основа дрібнотоварного виробництва;

•  швидка окупність витрат;

•  реалізація інновацій;

•  створення робочих місць без будь-якого фінансування з боку держави;

•  розширення самозайнятості населення;

•  основа формування середнього класу [ 4, с.11].

Стрімке зростання продуктивності праці протягом останніх десятиліть призводить до поступового зменшення кількості зайнятих на підприємствах. Протягом останніх двадцяти років виробіток на одного робітника майже подвоївся. Завдяки науково-технічному прогресові з'являються нові механізми, які щоразу більше заміняють людську працю. Зростання чисельності безробітних та популярності надомного бізнесу сприяє збільшенню кількості осіб, які відкривають своє діло.

У ринковій економіці мале підприємництво виконує цілу низку життєво важливих функцій:

·     відіграють особливу роль у розвитку торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, виробництва товарів народного споживання;

·     сприяють формуванню конкуренції та протистояють монополістичним тенденціям; створюють велику частку товарів в економіці;

·     сприяють вирішенню проблеми зайнятості; задовольняють специфічні потреби споживачів, формують індивідуальний попит;

·     роблять значний внесок у науково-технічний прогрес; забезпечують базу для становлення середніх та великих підприємств у майбутньому; пом'якшують економічні кризи;

·     підтримують соціальну та політичну стабільність, утверджують демократизм у бізнесі, тощо.

Проте малий бізнес має і деякі недоліки. Невеликий обсяг операцій лімітує можливості малого підприємства розширювати свою діяльність, а також вести великі наукові розробки. Малі підприємства відрізняються підвищеною вразливістю до коливань ринкової кон'юнктури, що призводить до частих розорень та банкрутств. Відповідно працівники малих компаній є менш соціально захищеними, ніж на великих фірмах.

Методичні та методологічні  питання бухгалтерського обліку на малих підприємствах регулюються такими нормативно-правовими документами, як НП(С)БО 1, П(С)БО 25, Податковий кодекс України, Закони України «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього бізнесу України», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тощо.

Отже, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день держава всяко сприяє розвитку малого підприємства,  та й населення розуміє, що це більш вигідна справа ніж створювати громіздкі підприємства і сплачувати великі податки. Саме за сприяння розвитку малого бізнесу і зменшилась частка тіньової економіки.

Література:

1.Податковий кодекс України №2755-VI від 10.04.2015 р. – [Електронний ресурс]: Верховна рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/.

2.Господарський кодекс України № 436 –IV від 16.01.2003 р. – [Електронний ресурс]: Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/436-15.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»: наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року № 39.  – [Електронний ресурс]: Фінансовий портал України. – Режим доступу: http://fin.at.ua/.

4.Дробязко С.І. Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу : навчальний посібник / С.І. Дробязко, Т.М. Козир, С.Б. Холод.; за заг. ред. П.Й. Атамаса. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 416 с.

5.Статистичний щорічник України [Електронний ресурс] : Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.