Горох А.О.
Національний університет державної податкової
служби України, Україна
Заробітна плата як основний
чинник формування доходів населення
Заробітна плата є головною складовою доходів
населення, підґрунтям життєдіяльності працівників та їх сімей, а звідси й
найбільш потужним стимулом підвищення продуктивності праці. З іншого боку, її
правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність
виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби розвитку
країни. Підвищення рівня оплати праці в Україні є однією з найбільш дискусійних
проблем на сучасному етапі розвитку. Саме тому дослідження проблем формування
заробітної плати, чинників та ступеня їх впливу на розмір заробітної плати є
актуальним.
В Україні досліджуваною проблемою займаються
такі вчені як Д. Богина, А. Колота, Е. Лібанова, В. Новикова, М. Романюк, У.
Садова, М. Семикіна, Л. Черенько А. Гальчинський, А. Гриненко, С. Злупко, Т.
Кожан, А. Колота, Е. Лібанов, та інших, а також зарубіжні учені: Н. Абакумова, С. Анікієва, Н.
Каквані, В. Майєр, Б. Міланович, Л. Ржаніцина, Н. Римашевська, Н. Ферейр.
Однак, потребує подальшого дослідження
питання взаємозв’язку рівня заробітної плати з деякими макроекономічними
показниками. Основним завданням дослідження є аналіз сучасного стану та динаміки заробітної плати в Україні, а
також визначення основних чинників які
впливають на її розмір.
Сутність заробітної плати проявляться у
функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Різні автори
виділяють від двох до десяти функцій заробітної плати. До них варто віднести
такі: відтворювальна функція, стимулююча або мотивуюча функція, регулююча або
ресурснорозміщувальна , соціальна, функція формування платоспроможного попиту
[5]. Проте, в сучасних умовах в Україні заробітна плата не спроможна виконувати
ці функції. Її рівень забезпечує не більше 21% відтворення робочої сили, що не
відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає зацікавленість в
переорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності.
В Україні у порівнянні з розвинутими
країнами, незважаючи на значне зростання основного економічного показника
(ВВП), середньої заробітної плати та мінімальної заробітної плати,
спостерігається значна розбалансованість темпів приросту продуктивності
виробництва та праці, що призвело до зростання індексу споживчих цін,
матеріальних витрат у собівартості, «деградації» всіх функцій заробітної
плати[4, ст. 85].
Низький рівень заробітної плати не сприяє
зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.
Разом з тим, використовуючи дешеву робочу силу, підприємці не зацікавлені
підвищувати продуктивність праці, вкладаючи кошти в оновлення виробничих фондів
та розвиток персоналу. Дешева робоча сила зумовлює не лише низький рівень
продуктивності праці, але і низьку якість продукції, і в зв'язку з цим її не
конкурентоспроможність. Низький рівень заробітної плати є основною причиною
небаченого розростання прихованого безробіття та тіньової зайнятості і значного
падіння платоспроможного попиту населення. Отже, низький рівень заробітної
плати е не лише наслідком, а однією з найголовніших причин тривалого
перебування економіки України у кризовому стані [3, ст. 141].
До 2015 року в Україні,
після економічної кризи 90-х, рівень середньорічної заробітної плати постійно
зростав, і не тільки номінально, а й реально, винятком є лише 2009 р, коли
країна ще оговтувалася від економічної кризи, проте до початку 2015 року всі
досягнення попередніх років були знівельовані [2].
Можна виділити безліч чинників, які істотно
впливають на процес формування заробітної плати. До загальних факторів, що
впливають на рівень заробітної плати, зокрема, варто віднести такі як географічні умови та технічний рівень виробництва,
рівень доходів окремого підприємства, регулювання рівня заробітної плати з боку
держави, діяльність профспілкових організації і працівників, відмінність
в змісті праці (за складністю, нервовою напругою, інтенсивністю, престижністю,
умовами праці).
Проте варто дослідити чи існує статистичний зв'язок
між рівнем заробітної плати та такими макроекономічними показниками як: ВВП; рівень споживчих цін; рівень зайнятості та рівень
безробіття.
Провівши дослідження, спираючись на
статистичні дані які наведені в таблиці 1, можна зробити наступні висновки.
Таблиця 1
Фактори впливу на рівень заробітної плати
|
Роки |
Рівень безробіття, тис.
осіб |
Рівень зайнятості, тис.
осіб |
Обсяг ВВП у фактичних
цінах, млн. грн. |
Індекс споживчих цін |
Середньорічна заробітна
плата, грн. |
|
2000 |
2655,8 |
20175,0 |
170070,0 |
102,6 |
230,0 |
|
2001 |
2455,0 |
19971,5 |
204190,0 |
106,1 |
311,0 |
|
2002 |
2140,7 |
20091,2 |
225810,0 |
99,4 |
376,0 |
|
2003 |
2008,0 |
20163,3 |
267344,0 |
108,2 |
462,0 |
|
2004 |
1906,7 |
20295,7 |
345113,0 |
112,3 |
590,0 |
|
2005 |
1600,8 |
20680,0 |
441452,0 |
110,3 |
806,0 |
|
2006 |
1515,0 |
20730,4 |
544153,0 |
111,6 |
1041,0 |
|
2007 |
1417,6 |
20904,7 |
720731,0 |
116,6 |
1351,0 |
|
2008 |
1425,1 |
20972,3 |
948056,0 |
122,3 |
1806,0 |
|
2009 |
1958,8 |
20191,5 |
913345,0 |
112,3 |
1906,0 |
|
2010 |
1785,6 |
20266,0 |
1082569,0 |
109,1 |
2239,0 |
|
2011 |
1732,7 |
20324,2 |
1302097,0 |
104,6 |
2633,0 |
|
2012 |
1 657,2 |
20354,3 |
1411238,0 |
99,8 |
3109,0 |
|
2013 |
1 576,5 |
20 404,1 |
1505485,0 |
100,5 |
3380,0 |
*За даними Державної служби статистики
України
1.
Між рівнем заробітної плати та рівнем безробіття існує
статистичний зв'язок який можна описати моделлю 
, де Yi - рівень заробітної плати, (грн.), Хі
- рівень безробіття, (тис. осіб). 
(при рівні значимості 
критерій Фішера показує, що модель є якісною 
). Так, збільшення
кількості безробітних призводить до зменшення заробітної плати, оскільки
посилюється конкуренція на ринку праці. За нашими розрахунками збільшення
кількості безробітних на 1 тис. осіб призводить до зменшення заробітної плати в
середньому на 1,65 грн.
2. Коефіцієнт кореляції показує, що вплив на
рівень заробітної плати найбільше здійснюють рівень ВВП 
. Модель має вигляд
,де Yi – рівень
заробітної плати, (грн.), Хі – рівень ВВП, (млн. грн.). 
(при рівні
значимості 
критерій Фішера показує, що модель є
якісною). Збільшення рівня ВВП на 1 млн. грн призводить до збільшення середньої
заробітної плати на 0,0023 грн.
3. Рівень споживчих цін та рівень зайнятості
суттєвого впливу на рівень заробітної плати не мають.
Окремо зазначимо, що проблему подолання
диспропорцій в оплаті праці неможливо вирішити в межах тільки політики доходів
– потрібна цілісна стратегія соціально-економічного регіонального розвитку, спрямована
на створення більш рівномірного розміщення економічної та соціальної
інфраструктури, вирівнювання технологічного рівня виробництва, пом'якшення
регіональних рамок поділу праці, зокрема за рахунок випереджального розвитку
сфери бізнесових та соціальних послуг.
Список використаних джерел
1. Закон України
«Про оплату праці» України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-80
2. Офіційний сайт
Державної служби статистики України (Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.ukrstat.org.ua.
3. Мороз, С. В.
Роль і значення заробітної плати в умовах трансформації економіки України / С.
В. Мороз // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.
– 2011. – № 6, т. 1. – С. 140-146.
4. Сукач О. О.
Заробітна плата як основний чинник формування доходів населення / О. О. Сукач,
О. І. Колесник // Науковий вісник. – 2010. – №16 (117). – С. 84-96.
5. Шляга О.В.
Проблеми заробітної плати в Україні та шляхи їх вирішення/ О.В. Шляга, Л.О.
Пархоменко//[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_6_044.pdf