Педагогические науки/Современные методы преподавания

К.п.н. Мірошниченко В.М.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Інтерактивні методи навчання студентів у ВНЗ

Зміни, що відбуваються в системі вищої освіти, зумовлені необхідністю використання інтелектуально-творчого потенціалу людини для творчої діяльності у всіх сферах життя.

Однією з таких змін можна вважати необхідність використання у процесі навчання студентів інтерактивних методів навчання. Інтерактивні методи навчання є одним з найважливіших засобів удосконалення професійної підготовки студентів у ВНЗ.

Досвід використання інтерактивних форм у вивченні різних дисциплін дозволяє відзначити, що вони передбачають взаємодію викладача і студентів, безпосередньо студентів на всіх етапах підготовки і реалізації занять. При інтерактивному навчанні викладач ретельно вивчає студентів, виявляючи їх ставлення до професійної діяльності, до інтерактивних форм навчання; продумує зміст взаємодії на занятті, визначаючи коло можливих ролей і позицій його учасників з урахуванням їх професійних і особистісних інтересів; стимулює студентів до виконання домашніх завдань; розробляє види домашніх завдань, які необхідно виконати студентам та їх навчально-методична підтримка; послідовно реалізовує задум заняття, допомагаючи студентам у прийнятті спільного вирішення проблеми і підведення підсумків колективної взаємодії [1].

На основі вивчених джерел з’ясовано, що при інтерактивному навчанні студенти у відповідності з отриманими завданнями готуються до занять індивідуально або в невеликих групах, вступаючи при цьому у безпосередню і опосередковану взаємодію; роблять свій внесок у проведення занять; приймають участь в обговоренні підсумкового розв’язання поставленої проблеми; визначають внесок кожного в успішність заняття.

Науковцями відзначається, що інтерактивне навчання сприяє розвитку навичок спілкування, допомагає усвідомити значення групового досвіду, вчить контролювати свою участь у роботі групи, поважати цінності, правила прийняті групою, обґрунтовувати власну точку зору і відстоювати власну позицію.

Інтерактивні методи навчання дозволяють розв’язати наступні завдання:

· Сформувати у студентів інтерес до дисципліни, що вивчається;

· Підвищити ефективність процесу розуміння, засвоєння і творчого застосування знань;

· Розвивати інтелектуальну самостійність – здатність самостійно знаходити шляхи вирішення завдань (проблем);

· Навчити поважати думку інших членів колективу, виявляти терпіння до будь-якої точки зору;

· Розвивати навички керівника, оскільки студенти отримують досвід роботи у колективі, у тому числі вчаться формувати власну думку, ставлення професійні та життєві навички [2].

Для ефективної організації інтерактивного навчання важливо дотримуватися таких педагогічних умов, як створення діалогічного простору в навчальному процесі ВНЗ; дотримання комфортності навчання; забезпечення зворотного зв’язку; готовність педагога до прийняття ролі фасилітатора. Однією з важливих умов є використання колективних форм та інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання у ВНЗ реалізується за допомогою колективної форми навчання, що здійснюється через роботу усього колективу студентської групи, в окремих групах, в парах і під час виконання індивідуального завдання.

Колективна форма дозволяє одночасно вирішити декілька завдань: конкретно-пізнавальні, комунікативно-розвиваючі та виховні.

Важливою умовою організації інтерактивного навчання є використання методів, що мотивують студентів до самостійного, активного і творчого засвоєння навчального матеріалу у процесі взаємодії, взаємонавчанні і в спілкуванні з викладачем. Найбільшу значущість у підготовці майбутніх фахівців набувають такі методи навчання, як мозковий штурм, ділові та рольові ігри, дискусії, тренінги.

Вирішення проблеми використання інтерактивних методів полягає у систематичному їх застосуванні в процесі в процесі підготовки майбутніх фахівців і необхідності дотримання наступної структури інтерактивного заняття: вступна частина, що налаштовує студентів на роботу; основна, що включає конкретні вправи, спрямовані на відпрацювання конкретних умінь; заключна частина, що включає рефлексію діяльності, емоцій і почуттів студентів.

Дотримання вищезазначених умов стимулює самовизначення студентів, творчість, самостійність, впевненість у собі, особистісне ставлення до процесу навчання; мотивацію до ініціативного і творчого засвоєння навчального матеріалу.

Доцільно також відзначити проблему співвідношення традиційного та інтерактивного навчання. У сучасній освітній практиці викладачі ВНЗ епізодично використовують методи і форми інтерактивного навчання, оскільки основними у навчальному процесі залишаються лекції та семінари [3].

Проте, сучасні технічні можливості передачі інформації, зокрема за допомогою Інтернету, і перспективи розвитку системи освіти знижують доцільність традиційного і стимулюють впровадження системи інтерактивного навчання у процесі підготовки студентів.

Література:

1. Григораш О.В., А. И. Трубилин. Организация деятельности и оценка

результатов работы кафедры. – Краснодар: КубГАУ, 2012, – 596 с.

2. Колесник Н.П. Использование интерактивных форм изучения педагогики в вузе : автореф. дисс … канд. пед. наук : 13.00.08 / Н.П. Колесник. – Санкт-Петербург, 2007. – 19 с.

3. Сорокопуд Ю.В. Концепция модернизации подготовки преподавательских кадров для высшей школы / Ю.В. Сорокопуд // Мир образования – образование в мире. – 2010. – № 3. – С.198-199.