Резнік Дар’я

Старший викладач Вахняк Надія Вікторівна

Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.  Хмельницького, Україна

Формування уявлень у старших дошкільників про види і жанри образотворчого мистецтва

Зображувальна діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. Мистецтво визначається як вид духовного пізнання дійсності суспільною людиною, мета якого – формування її готовності до творчої перебудови навколишнього світу й самої себе за законами краси. Образотворче мистецтво може відтворювати відчуття живої дійсності, і не тільки відображати її зовнішню схожість, але й розкрити зміст того, що зображено: характер, внутрішню сутність людини, неповторну красу природи, все різнокольорове багатство світу. Перелічені можливості образотворчого мистецтва у відтворенні реальної дійсності визначають його художньо-пізнавальну значимість, безпосередню переконливість його творів [3, с. 95].

На різні аспекти створення художнього образу на основі взаємодії виразних засобів мистецтв (музики, живопису, літератури, театру) звертали увагу як вітчизняні так й зарубіжні вчені. Так серед вітчизняних дослідників можно виокремити таких, як К. Т. Антонченко, Д. Б. Богоявленська, А. А. Венгер, Н. А. Ветлугіна, О. Т. Ласка, О. К. Лисько, та багато ін. Російські вчені Т. Г. Казакова, Т. С. Комарова, Н. П. Сакуліна приділяли велику увагу до розвитку здібностей у малюванні; до аплікації зверталась українська дослідниця О. Л. Трусова; український педагог О. О. Дронова займалася викладанням декоративно-прикладного мистецтва у дошкільних закладах; у ліпленні визначилась Н. Курочкіна.

Зазначаємо, що педагоги дошкільних навчальних закладів приділяли багато уваги впливу мистецтва на становлення особистості дитини та її розвиток. Без виховання з дитячих років поваги до духовних цінностей, уміння розуміти та оцінювати мистецтво, без пробудження в дітей творчих зачатків неможливе становлення гармонійно розвиненої особистості.

Хочеться підкреслити, що формувати духовно багату людину, яка глибоко розуміє твори мистецтва, має розвинуті естетичні смаки, відчуває красу навколишнього світу і прагне до творчого перетворення дійсності за законами прекрасного, покликана система естетичного виховання.

У чинних програмах „Дитинаˮ, „Дитина в дошкільні рокиˮ, „Українське дошкілляˮ, „Впевнений стартˮ, вказується, що у дітей шостого року життя розвивається здібність аналізувати та узагальнювати предмети, виділяти й порівнювати їх властивості (форму, висоту, довжину, ширину, колір). Завдяки цьому стає можливе навчання дітей передачі відношень предметів між собою по величині, висоті, товщині, а також відношень предметів по висоті, формі та положенням один до одного.

Заняття з образотворчої діяльності реалізує змістову лінію візуального мистецтва. При цьому головні завдання викладання образотворчого мистецтва у дошкільних закладах такі:

1. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки; розвиток таких особистих якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватись на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі, вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні.

2. Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової памяті та ін.

3. Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, розуміння мови різних видів мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.

4. Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набути свободи вираження у творчості.

5. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку художньо-творчої діяльності [1, c. 83].

Відомо, що у старшій групі головна увага спрямовується на розвиток зорової потенції дітей (концентрація уваги, розрізнення, порівняння та вибір, здатність оперувати готовими образами тощо). Саме тому художню освіту дітей пропонується починати із зорово-зовнішніх спостережень, становлення диференційованого зору. При цьому до завдання роботи з дітьми в цьому віці повинно входити: розвиток уяви (асоціативно-образного мислення, так званої комбінаторської здібності), відчуття кольору та композиції. У процесі ознайомлення з витворами образотворчого мистецтва діти вчаться не тільки розуміти прекрасне, але і ненавидіти потворне. Спілкування з мистецтвом виховує емоції людини, розвиває його творчу уяву, впливає на його становлення як особистості.

У цьому контексті необхідно враховувати, що саме в дитинстві закладаються основи інтелекту людини, формуються різнобічні потреби, погляди, ідеали, тому цей період є найсприятливішим і найвідповідальнішим у житті дитини. Чим раніше й активніше здійснюється процес залучення до прекрасного, тим він ефективніший, міцніший, тим глибше формуються інтереси до мистецтва, ефективніше йде процес духовного розвитку людини.

Діяльність дітей приймає більш свідомий умисний характер. У дітей виховується вміння спочатку придумати, представити собі те, що вони збираються зобразити, а потім починають діяти. Велика увага приділяється формуванню задума майбутнього малюнка, аплікації, ліпки. В малюнку, ліпці, аплікації діти передають свої враження від оточуючого світу та передають своє ставлення до нього. Завдання вихователя – навчити дітей художній діяльності, виразному зображенню предметів та явищ, а не простому їх копіюванню.

Продовжуючи думку, зазначимо, що у процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Зображувальна діяльність надає можливість доступними засобами виразити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне. Відтак, сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від вірного керівництва з боку дорослих, розвиток творчості також сприяє колективна праця, яка проводиться на основі вмінь самостійно діяти, застосовувати знайомі засоби зображення. Створення виразного образа дозволяє віднести дитячу зображувальну діяльність до області художньої творчості.

Таким чином, мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу.

Отже, образотворче мистецтво, відбиваючи реальну дійсність, виконує суттєві пізнавально-виховні функції, розширює можливості розвитку емоційної сфери та інтелектуальної діяльності старших дошкільників, сприяє формуванню у них певних соціально позитивних ціннісних орієнтацій. У результаті аналізу спеціальної психолого-педагогічної та методичної літератури і вивчення стану роботи з творами образотворчого мистецтва в практиці дошкільних закладів виявлено ряд невирішених проблем у змісті, організації і методиці художньо-естетичного виховання старших дошкільників.

Література:

1. Богуш А. М. Лисенко Н. В Українське народознавство в дошкільному закладі. / А. М. Богуш, Н. В. Лисенко/ К., Вища школа – 2003. –206 с.

2. Ветлугина Н. А. Эстетическое воспитание в детском саду. / И. А. Ветлугина  / М., Просвещение – 1985. – 207 с.

3. Котляр В. П. Основи образотворчого мистецтва і методика художнього виховання дітей / В. П. Котляр / Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 200с.

4. Лисько О .К. Соціальні виміри жанру в мистецтві // Наукові записки. Релігієзнавства. Культурологія. Філософія. – Вип. 9. / О .К. Лисько – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2001. – С. 88-94.

5. Сухорукова Г. В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. / Г. В. Сухорукова, О. О. Дронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур / Підручник. За заг. ред. Г. В. Сухорукової. – К.: Видавничий Дім „Словоˮ, 2010. – 376 с.