Викладач, аспірант Денисова І. В.

Чорноморський державний університет ім. Петра Могили

Оказіоналізми з семантичним компонентом «магія» в ономастичному просторі фентезі

Одним з найпопулярніших жанрів сьогодення вважається фентезі, який за період свого досить недовгого існування отримав визнання в багатьох країнах світу та вийшов далеко за межі літератури, проникнувши в такі сфери, як кіно, живопис, скульптура тощо. Однією з невід’ємних особливостей світу фентезі, без якої неможливо уявити жоден твір в цьому жанрі, є магія. Найбільш розповсюдженим способом втілення магії є закляття. Лексичні одиниці на позначення заклять безумовно входять до групи мовних засобів, за допомогою яких письменник будує свій фентезійний світ, а отже вони є оказіональними за своєю природою, оскільки є унікальними авторськими новотворами та функціонують лише на сторінках того чи іншого твору. Як і будь-які інші оказіоналізми, авторські новотвори на позначення заклять є однією зі складових, які необхідно враховувати при інтерпретації оказіональної лексики.

В якості ілюстративного матеріалу нами було використано російські та британські твори, а саме цикли романів «Гаррі Поттер» Дж. К. Роулінг та Д. Ємця «Таня Гроттер», оскільки саме ці романи є одними з небагатьох творів, в яких функціонує зазначена група оказіональних одиниць, що характеризуються різноманітною структурою та семантикою. Крім того, доробки британських письменників-фантастів мають велику популярність як на батьківщині, так і в усьому світі, в той час як російське фентезі, яке хоча й з’явилося набагато пізніше, достатньо стрімко розвивається та здобуває прихильників в багатьох країнах. При розгляді будь-яких оказіональних одиниць, на нашу думку, найбільш вмотивованим видається їх класифікація за семантичним принципом, а саме поділ зазначених лексем на оніми та апелятиви, які, в свою чергу, містять групи оказіоналізмів з різним значенням та структурою. Оказіональні закляття ж є онімічними за своєю природою, оскільки вказують на конкретний об’єкт в середині класу, тобто є «єдиними в своєму роді» [1, с. 15].

Проаналізувавши зазначену групу оказіонімів з домінантною семою «магія» в британському та російському фентезі, варто зауважити, що більшість заклять, створених Дж. К. Роулінг, використовуються в творах для позначення «дії» (Evanesco – укр. Еванеско, Aparecium – укр. Апареціум, Взломус, Расслабонум), «бою» (Crucio – укр. Круціатус, Искрис Фронтис) та «захисту»( Expecto Patronum – укр. Експекто Патронум, Protego – укр. Протего). В свою чергу, російські оказіональні закляття у великій кількості представлені в групі одиниць на позначення «побуту» (Бантикус Трибантикус, Nox – укр. Нокс, Reparо – укр. Репаро), в той час, як кількість лексем зі спільними семами «бій» та «дія» є набагато меншою, ніж в англійській мові, а індивідуально-авторські новотвори, що мають значення «захист» повністю відсутні в текстах російського письменника-фантаста Д. Ємця. Крім того, загальна кількість оказіональних лексем в творах російського фентезі є значно меншою, ніж у британських фентезійних текстах. Варто зазначити, що структура оказіоналізмів також має істотні розбіжності в обох мовах. Способи творення авторських новотворів англійської мови різняться від суто оказіональних до повністю узуальних. Так, наприклад, переважна частина оказіоналізмів утворена змішаними способами, а саме поєднанням оказіональних та нормативних способів словотворення, що свідчить про складну структуру та багатошарову семантику лексем. До так званих «етапів» змішаного способу входять засоби словоскладання, тмезису, редеривації, контамінації та онімізації (словоскладання+редеривація – Alohomora – укр. Алогомора, словоскладання+темзис – Legilimens – укр. Легіліменс, словоскладання+десегментація – Aquamenti – укр. Агваменті, словоскладання+афіксація - Expeliarmus – укр. Експеліармус тощо). Структура британських лексем також ускладнюється використанням іншомовних слів та дериваційних елементів переважно латинського походження. Оказіональні засоби для творення російських оказіональних одиниць майже не використовуються. Автор формує їх головним чином шляхом афіксації (Искрис Фронтис) або словоскладання (Капут Тынентут), поєднуючи російські узуальні лексеми з іншомовними дериваційними елементами (Бантикус Трибантикус). Також, російські оказіональні новотвори є головним чином словосполученнями, в структурі яких відбувається процес повторення фінальних компонентів їх складових, що створює так званий «ефект рими» (Чистус Трубачистус).

Така розбіжність у структурі, семантиці та способах творення оказіональних заклять в обох мовах, можливо, виникає у зв’язку з тим фактом, що, у Великобританії, яка є батьківщиною жанру фентезі, вже кілька десятиліть він стрімко розвивається та поповнюється новими доробками, в той час як у Росії цей процес є значно повільнішим. Крім того, не зважаючи на схожий сюжет, обидва твори великою мірою різняться, оскільки доробок російського автора створений головним чином для читачів підліткового віку, в той час, як романами про Гаррі Поттера захоплюються люди різних вікових груп. Саме ці факти є причиною того, що оказіональні оніми на позначення заклять, як і інші нестандартні утворення, що функціонують у російскому фентезі є набагато простішими, хоча і їх інтерпретація іноді викликає труднощі, оскільки структура деяких оказіоналізмів протирічить правилам як узуального, так і оказіонального словотворення. Інтерпретація англійських новотворів, хоч і ускладнена факторами, які пов’язані з латинським походженням більшості слів, проте, кожен випадок вживання подібних оказіоналізмів є вмотивованим, а самі лексеми мають чітку структуру та відповідну семантику.

ЛІТЕРАТУРА

1. Суперанская А. В. Теория и методика ономастических исследований / А. В. Суперанская, В. Э. Сталтманэ, Н. В. Подольская, А. Х. Султанов. – М., 2007. – 256 с.