Право/1. Історія держави і права

Паладієва Я.В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,Україна

Сучасні аспекти застосування права громадян на зберігання і носіння зброї у США

Друга поправка до Конституції Сполучених Штатів Америки була затверджена 15 грудня 1791 року та передбачала «право народу зберігати і носити зброю». З того часу її застосування змінювалось залежно від історичних умов. Відтак розглянемо сучасний виклад поправки, її поточну дію у штатах і розуміння громадянами США [ 1;471].

Актуальність теми дослідження обумовлена зміною в праворозумінні даної правової норми і розвитком суспільства. Зокрема буде мовитись про справу «Округ Колумбія проти Хеллера», яка від липня 2008 року кардинально змінила застосування і розуміння поправки, та засади правопорядку в суспільстві Сполучених Штатів.

Вже з 1971 року мала місце бути дискусія щодо трактування поправки, а саме чи іде мова виключно лише про організовану міліцію, чи поправка передбачає право на зброю окремих громадян. В даний час під міліцією штатів розуміється об’єднана група озброєних громадян, так звана «самооборона». У США прийнято вважати, що вільна нація - це спілка вільних озброєних громадян. Тобто, традиційно вважається, що Національна гвардія Америки та Армія США існують для охорони від зовнішніх небезпек, а так звана міліція – звичайний народ, який сам організовується для максимального забезпечення громадського порядку.

Суть справи «Округ Колумбія проти Хеллера» полягала в тому, що місцевий охоронець домагався права на зберігання вогнепального пістолета. Позивач вважав, що округ не може вирішувати проблеми злочинності, тим самим порушуючи права громадян. Цією справою було викликано масу обурень та захоплень, в подальшому вона призвела до значних змін в трактуванні та розумінні другої поправки до Конституції США.

Верховний суд США, який розглядав справу затвердив, що міліція – всі дієздатні чоловіки, які забезпечують правопорядок в суспільстві з використанням зброї. Дане трактування і вирок суду визначили закон округу Колумбія неконституційним і закріпили право на зберігання і носіння зброї.

Слід зазначити, що таким рішенням американські політики і судді унебезпечили громадян федерації. Таке розуміння поправки вказувало на те, що американські громадяни можуть захистити себе зі зброєю, тим більше, що таке право надається не лише організованим групам осіб, але й кожному окремо. Одночасно закон зберігав обмеження та заборони. Зокрема закон передбачав обмеження використання зброї без ліцензії, комерційний продаж зброї та заборону її носіння в громадських місцях. Також зазначена правова норма вносила заборону душевнохворим і засудженим за злочин мати зброю.

Цим рішенням, Верховний суд Сполучених Штатів розпочав масову боротьбу за права інших штатів аналогічно до Колумбії. Проте офіційно надати право користування вогнепальною зброєю всім штатам було відхилено і надано одиницям. Тодішній президент Штатів Джордж Буш залишився задоволеним даним законом і підтвердив: « американці мають право на зберігання і носіння зброї». Республіканець Джордж Маккейн назвав рішення Верховного суду «історичною перемогою» американців в боротьбі за свої права. [ 2; 24-25].

Таким чином, американська влада забезпечила охорону громадського порядку, не витрачаючи кошти на належне забезпечення і формування державних підрозділів міліції. Статистика доводить, що з урахуванням цієї поправки, в окремих округах, котрим було надане таке право, знизився рівень злочинності, зокрема збройних нападів та інших небезпек пов’язаних з використанням зброї.

Здійснивши дослідження можна висловити пропозицію щодо даного питання, яка передбачає прийняття подібного закону на території України або його використання в іншому трактуванні. Разом з тим, враховуючи ситуацію, що на сьогодні склалась в Україні, можна з точністю сказати, що негайне ухвалення такого закону лише ускладнить дотримання громадського порядку та збільшить рівень небезпеки. Можливо, на даному етапі розвитку українського суспільства така норма може зашкодити вже існуючому правопорядку, проте в перспективі такий закон можна розглядати, як спосіб і засіб забезпечення громадського порядку та безпеки громадян, лише включаючи певні обмеження і заборони. У цьому випадку ми можемо сподіватись, що у майбутньому закон про право на зброю дозволить забезпечити правопорядок без зайвих витрат на матеріальне забезпечення міліції та більше організує суспільство у питаннях власного захисту та відповідальності за небезпеки, що випливають із володіння зброєю.

Отже, в результаті проведеного дослідження, можна зазначити, що друга поправка до Конституції США значно змінила суспільний лад і громадський порядок. Після широкої дискусії щодо її розуміння Верховний суд виклав точне пояснення: «американський народ має право на зберігання і носіння зброї». Ця норма позитивно вплинула на розвиток відносин в суспільстві, організацію правопорядку та розуміння відповідальності, знизивши, до того ж, рівень злочинності. Ми розглядаємо поправку як позитивний чинник на суспільне життя і сподіваємось на її подальше вдосконалення та можливе використання на території України.

Література:

1. Історія держави і права зарубіжних країн / Б. Й.Тищик, В. О. Семків, В. С. Кульчицький, А. В. Кольбенко. – Львів: Світ, 2006. – 673 с.

2. Публичное ношение оружия - новое «поле боя» в США. // The Wall Street Journal" США. – 2011. – С. 40.