Фоя О.А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Бакуха О.О.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Види юридичної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності

Останнім часом в Україні значно зросла кількість порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності. Це обумовлено тим, що на незаконному використанні об’єктів інтелектуальної власності можна заробити непогані кошти, адже система захисту прав інтелектуальної власності в Україні не дуже ефективна.

До порушення права інтелектуальної власності відносяться: піратство, плагіат, несумлінна реєстрація, недобросовісна конкуренція, підроблення та зміна інформації.

За порушення прав інтелектуальної власності, передбачена: цивільна, кримінальна та адміністративна відповідальність.

Найбільш поширеною процедурою вирішення спорів щодо порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності є цивільно-правова відповідальність, але основною метою такої відповідальності є не покарання порушника, а відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України загальними цивільно-правовими способами захисту прав, які поширюються також на захист прав інтелектуальної власності є:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Та нажаль такий компенсаційний характер цивільно-правової відповідальності не може належним чином захистити права інтелектуальної власності [1].

Поряд з цивільно-правовим способом захисту, законодавство України встановлює кримінальну відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Угода ТРІПС (ст.61 розділ 5) передбачає щоб держави-учасниці цієї угоди у своїх законодавствах передбачили кримінальні процедури і штрафи за порушення авторського права, здійсненого у комерційних масштабах. Запобіжні заходи включають тюремне ув’язнення, грошові штрафи, достатні у порівнянні з іншими злочинами подібної тяжкості, для того щоб запобігти порушенню прав. В належних випадках запобіжні засоби включають накладення арешту, конфіскацію і знищення контрафактних товарів, матеріалів і знарядь виробництва, які використовувались при вчиненні правопорушення. Також країни можуть передбачити кримінальні процедури і покарання з метою застосування в інших випадках порушення прав інтелектуальної власності, а саме коли вони вчинені навмисно і здійснювалися в комерційних масштабах.

Відповідно з Кримінальним кодексом України кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності настає, якщо власнику прав завдана матеріальна шкода у значному, великому або особливо великому розмірі, визначених законом, або якщо злочин вчинено повторно або з використанням службового становища [2]. Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Але притягнення до кримінальної відповідальності за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності не виключає притягнення винуватців до цивільно-правової відповідальності для відшкодування заподіяних збитків.

Найменш ефективним способом захисту права інтелектуальної власності є адміністративно-правовий захист, тому що він необхідним рівнем не систематизований і не упорядкований. Зазначений захист поширюється лише на окремі об'єкти права інтелектуальної власності [3]. Типовими видами адміністративних стягнень можуть бути: попередження, штраф, виправні роботи, адміністративний арешт тощо.

Нажаль в Україні ні кримінальна відповідальність за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, ні цивільно-правова відповідальність не здатні забезпечити надійний захист об’єктів інтелектуальної власності. Для ефективного захисту об’єктів інтелектуальної власності необхідно посилити відповідальність та розробити механізм притягнення до кримінальної, цивільної та адміністративної відповідальності за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Література

1. Ришкова О.В. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского  Серия «Юридические науки». Том 21 (60), № 1. 2008 г. стр.94

2. Кубах А.І. Право інтелектуальної власності: Навч. Посібник – Харків: ХНАМГ, 2008., стр 146

3. Право інтелектуальної власності: Підручн. / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – К., 2004.