Экономические науки/ 1.Банки и банковская система
Слободянюк
Д. М.
Вінницький національний технічний університет, Україна
ОРГАНІЗАЦІЯ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ
Найбільшу
питому вагу в структурі активних операцій комерційних банків традиційно
займають кредитні операції. Це пов’язано з об’єктивною властивістю капіталу
спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Кредитні операції банку
формують його кредитний портфель.
Якість та склад кредитного портфеля істотно
залежить від організації кредитної роботи в банку. Організаційна структура
кредитної функції в кожному конкретному банку має свої особливості, що
визначаються розмірами, можливостями банку, а також потребами клієнтури. У
великих банках організаційна структура може складатися з кількох департаментів,
які включають розгалужену мережу відділів, секторів, комітетів, груп,
економічних рад тощо. Ці структурні підрозділи спеціалізуються на виконанні
певних функцій кредитної процедури, наприклад, відділ галузевого аналізу,
відділ кредитної політики, відділ кредитних продуктів, відділ кредитної
документації, відділ економічних прогнозів, відділення з розгляду кредитного
процесу тощо. У невеликих банках виконання всіх функцій сконцентровано в
кількох структурних підрозділах. Але в будь-якому разі існують загальні
принципи та правила, яких має додержувати менеджмент кожного банку, формуючи
організаційну структуру процесу кредитування [1, с.137].
Обов’язковим в організації роботи в банку є
організація роботи Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. До
складу Комітетів входять керівники та провідні спеціалісти банку, які
періодично збираються на засідання і колегіально вирішують поставлені завдання,
формують кредитну політику, виносять рішення про надання кредитів та списання
безнадійних позик. Комітети не є структурними підрозділами банку.
Кредитний комітет
комерційного банку виконує наступні функції [2]:
1.Формування кредитної
стратегії та кредитної політики.
2.Затвердження
організаційної структури процесу кредитування.
3. Встановлення напрямків
диверсифікації кредитного портфеля та відповідних лімітів за позичальниками.
4. Оцінка адекватності
резервів на можливі втрати за кредитами.
5. Аналіз кредитного
ризику портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов'язані з кредитуванням.
6. Прийняття рішень про
надання кредитів.
7. Періодичне списання
безнадійних позик.
Функції відділу кредитного
аналізу [2,
с.278]:
1. Збір та обробка
фінансової інформації про клієнтів.
2. Аналіз фінансової
звітності претендентів на одержання позики.
3. Підготовка звітів про
затвердження кредитів та іншої інформації, необхідної для прийняття рішень про
кредити.
4. Організація засідань
Кредитного комітету і реєстрація рішень.
5. Ведення картотеки
кредитної інформації.
6. Підготовка відповідей
на запити за кредитами.
Банк зобов'язаний мати структурний
підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями,
пов'язаними з кредитуванням [3].
Зазвичай такі функції
виконує відділ кредитних операцій [4]:
1. Підготовка, реєстрація
та перевірка основної документації, яка стосується кредитних операцій банку.
2. Зберігання кредитних
справ.
3. Реєстрація кредитів у
відповідних книгах, підготовка документації для надання кредитів, здійснення
бухгалтерських проводок.
4. Підтримання юридичних
прав банку на заставу шляхом реєстрації вимог до позичальника і передання права
власності банку.
5. Виставлення клієнтам
рахунків на відсоткові платежі за кредитами, комісійними та іншими зборами.
6. Звіт про банкрутство
клієнта, а також підготовка документації, що попереджає про закінчення строку
кредитної угоди.
Наведений перелік функцій
Комітетів та відділів далеко не повний, але він дає уявлення про розподіл
повноважень між різними структурними підрозділами.
Одним з головних завдань, що постають перед
менеджментом банку у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку.
Кредитна політика має охоплювати найважливіші елементи та принципи організації
кредитної роботи в банку, які необхідно зафіксувати в письмовому вигляді й
затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду.
Кожний банк розробляє власну кредитну політику, яка відбиває напрямки та специфіку його діяльності,
можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику, права та
обов’язки кредитних працівників тощо [2, с.205].
У
теорії та практиці кредитування виокремлюють, як правило, сім основних стадій кредитного
процесу, управління якими банк повинен ретельно організовувати:
1)
розгляд заявки позичальника на отримання кредиту;
2) аналіз фінансового стану (кредитоспроможності) клієнта;
3) розробка умов позики; підготовка та укладання кредитного
договору;
4) визначення порядку забезпечення кредиту;
5) процедура надання позики;
6) процедура погашення позики;
7) контроль за кредитною операцією [4].
Згідно пункту 1 статті 1054 Цивільного кодексу України «За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти» [5]. Отже, зважаючи на те, що позички є найприбутковішими активами банку і становлять основну частину їх активів, кредитна діяльність банку потребує ретельної організації. Організацію кредитної діяльності банку визначає чітко розроблена кредитна політика.
Література:
1. Реверчук С.
К. Банківська система:
підручник/ Реверчук С. К. – Львів: Магнолія, 2013. – 400 с.
3. Про банки і банківську діяльність : Закон
України від 07.12.2000 N2121-III [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.
4. Мороз А. М. Банківські операції :
підручник / Мороз А.М., Савлук М.І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://books.br.com.ua/themes/108/113.
5. Цивільний
кодекс України
від 16.01.2003 N 435-IV [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.