Экономические науки/ 1.Банки и банковская система
Слободянюк Д. М.
Вінницький національний технічний
університет, Україна
Здійснюючи
кредитні операції, банк прагне не тільки до їх об'ємного зростання, але й до підвищення якості
кредитного портфеля.
Кредитний
портфель – це
сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку.
Під якістю кредитного портфеля можна розуміти таку
властивість його структури, що має здатність забезпечувати максимальний рівень
прибутковості при допустимому рівні кредитного ризику і ліквідності балансу.
Для
ефективного управління кредитним портфелем необхідний його аналіз за різними
кількісними та якісними характеристиками як в цілому по банку, так і по його
структурним підрозділам.
Кількісний аналіз передбачає
вивчення складу і структури кредитного портфеля банку в динаміці (за ряд років,
на квартальні дати звітного року) по ряду кількісних економічних критеріїв, до
яких відносять:
– обсяг
і структуру кредитних вкладень за видами;
–
строки кредитування;
–
своєчасність погашення
наданих кредитів;
–
галузеву принадлежність;
–
види валют кредитування;
–
ціну кредитування
(рівень процентних ставок) [1].
Такий аналіз дозволяє виявити
сфери кредитних вкладень, тенденції розвитку, в тому числі щодо повернення
кредитів та їх прибутковості. Велике значення має зіставлення фактичних
залишків заборгованості з прогнозованими, з встановленими лімітами
кредитування.
Аналізуючи динаміку обсягів кредитного портфелю за
період, варто виявити внутрішні фактори, що спричинили його збільшення або
зниження, для чого необхідно структурувати кредитний портфель по виду
позичальника, і досліджувати зміни кожної з статей. Такого роду аналіз дозволяє
оцінити ступінь диверсифікованості кредитного портфеля, яка випливає з поняття
ліквідності кредитного портфеля: чим більш диверсифікованим є кредитний
портфеля, тим менш ризикованими будуть кредитні розміщення, тому ступінь їх
захищеності від зміни кон'юнктури ринку можна назвати достатньою [2].
У вітчизняній літературі виділяють 2 види аналізу
кредитного портфелю банку: горизонтальний та вертикальний. Горизонтальний дає можливість дослідити динаміку кредитного
портфелю банку в
цілому та його окремих статей. У процесі використання цього виду аналізу
розраховується абсолютний приріст, темпи приросту окремих статей за ряд
періодів і визначаються тенденції їх розвитку. Вертикальний аналіз ґрунтується на структурному
дослідженні кредитного портфелю. В процесі такого аналізу визначається частка
окремої статті в загальній сумі кредитного портфеля [2].
Також одним із важливих
етапів аналізу кредитного портфелю банку є аналіз його якості. Якісна оцінка кредитного
портфелю передусім
спрямована на те, щоб максимально знизити ризик неповернення кредитів, що може
негативно позначитись на діяльності банку в цілому. Аналіз якості кредитного
портфелю здійснюється
коефіцієнтним методом на підставі розрахунку та аналізу тенденцій зміни показників.
Аналіз якості кредитного портфеля необхідно
розглядати не тільки з погляду економічної безпеки банку, в зв'язку з учиненням
яких-небудь зловживань його службовцями або несумлінними клієнтами, але і як
засіб визначення стану ліквідності банківських операцій, ступеня концентрації
їхньої ризикованості, ефективності розміщення власних і залучених коштів.
На
основі якісної характеристики кредитного портфеля можна дати оцінку дотримання
принципів кредитування та ступеня ризику кредитних операцій, перспектив
ліквідності даного банку.
Таким чином, аналіз кредитного портфеля банку відображає
реальний стан його кредитної діяльності, дає змогу коригувати
власну кредитну політику та змінювати структуру кредитного портфеля, а також є підставою для прийняття стратегічних рішень в
частині перспективного розвитку банківської установи.
Література:
1. Самоловик Р. Ф. Аналіз стану кредитного
портфеля банків в сучасниx умоваx / Р. Ф. Самоловик, Р. В. Яковенко //
Економічний простір. - 2010. - № 1. - С. 243 - 245.
2. Дзюблюк О.В. Механізм забезпечення якості
кредитного портфеля й управління кредитним ризиком банку в період кризових явищ
в економіці / О.В. Дзюблюк // Журнал європейської економіки. – 2010. – № 9. – С. 108-124.