Качинський Д.О.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна.

Економічні можливості та ризики для українського ринку при підписання асоціації з ЄС

Підписання асоціації України з Євросоюзом відкриває нові можливості перед українським бізнесом, але обіцяє подальше погіршення експорту у країни Митного союзу. Підписання економічної частина асоціації призведе до розширення спектру європейських товарів на внутрішньому ринку і надасть нашому бізнесові нові можливості для збуту власної продукції на ринку країн Євросоюзу за рахунок усунення торгових бар’єрів. За оцінками експертів, Угода уже зараз може допомогти заощадити нашим виробникам близько €500 млн на митах із товарів, що вже експортуються до ЄС. Навіть якщо розглядати зазначену перевагу лише як аналог послаблення податкового тиску на експортерів на 8-8,5 млрд грн, це вже буде суттєвою підтримкою їх економічного стану.

На успіх в ЄС можуть розраховувати окремі сектори українського машинобудування, енергетика, підприємства ІТ-сфери – це саме ті галузі, котрі мають конкурентну перевагу. А щодо інших, то вони будуть залежати від того, як Україна захистить свій ринок від конкурентів з ЄС, і які бар’єри створить для доступу на свій ринок товарів із РФ, котра вже погрожує закрити його для українських товарів.

Торговельні війни змусили українських виробників шукати заміну російському та казахстанському ринкам, і загалом їм це успішно вдалося.
Як наслідок уже в І кварталі поточного року збут нашої продукції в країнах ЄС у 1,8 разів перевищив вартість її поставок до Росії. Частка Європейського союзу (разом із Туреччиною) сягнула 41% українського експорту, а Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану, навпаки, зменшилася до 23,2%.

Загалом внаслідок так званих торговельних воєн за останні два роки (з І кварталу 2012-го по І квартал 2014-го) продаж до РФ м’яса та субпродуктів, кондитерських виробів, автотранспорту, засобів залізничного транспорту, продукції суднобудівної галузі, літальних апаратів в абсолютних цифрах зменшився в 2,5-5 разів. На 40% менше стало постачатися до північного сусіда української продукції чорної металургії, на 23% - молочної продукції та яєць. За більшістю названих груп товарів втрати на російському ринку вельми успішно були компенсовані за рахунок інших країн, зокрема держав Європейського митного простору. У результаті загальний обсяг їх вивезення або незначно зменшився, або зріс (молокопродукти, яйця, продукція суднобудування), а ось частка Росії різко впала. [3]

Російський ринок залишається для України украй ненадійним постачальником. Щодо ринку окремих країн Митного союзу, то Казахстан, наприклад, отримує лише 1,5% українського експорту. Українські виробники м’яса, молокопродуктів, яєць та кондитерських виробів, інших виробів харчової промисловості останнім часом працюють переважно на внутрішній ринок, а не на експорт. Вони щоразу зіштовхуються з проблемами при ввезенні своїх товарів до РФ. На російський ринок усе ще припадає 47,8% вітчизняного експорту автотранспорту. Оскільки ця галузь працює насамперед на внутрішнього споживача, частка східного сусіда в реалізації такої продукції не досягає і 16%. Аналогічна ситуація і з приладобудуванням. Суднобудівники, виробники літальних апаратів та електричних машин збувають на російському ринку лише 15-35% від обсягу експорту своєї продукції. Суттєво залежить від російського ринку збуту машинобудування. Так, за січень – травень 2013 року із виробленої на $5,4 млрд продукції галузі, до РФ її було експортовано на $2,3 млрд (42,6%). Крім того, за товарними групами машинобудівної галузі Україна ввозить не набагато менше продукції з РФ, аніж експортує туди своєї (наприклад, імпорт автотранспорту з Росії у 2013 році більш як удвічі перевищив зворотні поставки України - відповідно $430 млн та $191 млн, за електричними машинами це співвідношення дорівнювало $0,8 млрд проти $1,1 млрд, за літальними апаратами - $35,8 млн проти $45,6 млн, за продукцією приладобудування - $99 млн проти $139 млн). [1]

Продукція металургії чи хімії значною мірою виробляється на основі імпортованих із РФ сировини та енергоносіїв (газ, нафта, вугілля). Хоча досить легко знайти заміну російському вугіллю за рахунок власного видобутку або імпорту з інших країн. Врешті, й щодо блакитного палива останнім часом триває диверсифікація імпорту, хоч і надто повільна. Зокрема, якщо 2014 року з Європи буде імпортовано 5 млрд м3 газу, то це означатиме для РФ втрату порівняно з 2012-м більш як $2 млрд експорту. Імпорт нафти з РФ можна майже цілком замінити імпортом з інших країн (Shell, BP, Chevron, EхоnМobil, азербайджанська SOCAR). [4]

Існує стереотип, що Росія – це найважливіший економічний партнер України, і тому РФ, користуючись цим у разі неприєднання нашої країни до Митного союзу, погрожує ввести санкції, що обвалять вітчизняну економіку. Але уже в 2013 році експорт українських товарів до РФ дорівнював лише 8% українського ВВП. Це все означає, що навіть за найгіршого сценарію - втрати протягом року понад половини нинішнього обсягу експорту до Росії - додаткове падіння вітчизняного ВВП унаслідок цього не перевищить 2-3%. Безумовно, це матиме негативні наслідки, але аж ніяк не катастрофічні для України. У кінці минулого століття після розпаду Радянського Союзу економічна залежність від Росії справді була досить значною, але зараз її перебільшують. Тому твердження про надзвичайну залежність економіки України від ринків РФ або Митного союзу наразі є застарілим. Торговельні війни є невигідними для обох сторін. Попередні торговельні блокади, що мали на меті примусити Україну до вступу в ініційований Москвою Митний союз сформували необхідний імунітет і спонукали виробників до послаблення залежності від нього. Торговельні блокади, котрими хотіли примусити Україну вступити до Митного союзу, лише змусили виробників до зменшення залежності від нього і зробити свій вибір на користь альтернатив.

Література:

1. Драгунов Д. Євросоюз і Митний союз – що вигідніше для України, з точки зору доходів від експорту/ Драгунов Д. / Baker Tilly – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bakertilly.ua/news/id424

2. Стародубцев В. Україна та ЄС: хто виграє і хто програє / Стародубцев В. / Деловая столица – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.dsnews.ua/economics/ukraina-i-es-kto-vyigraet-i-kto-prigraet-27062014101300

3. Крамар О. Відірватися від Євразії /Крамар О. / Тиждень – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyzhden.ua/Economics/111065

4. Крамар О. Кремль блефує. Залежність економіки України від Митного союзу свідомо перебільшується /Крамар О. / Тиждень – [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyzhden.ua/Politics/87609