Экономические науки/7.Учет и аудит

Шатайло О.А.,

студентка Хмельницького національного університету

Пономарьова Н.А.,

к.е.н., доцент

Україна, м.Хмельницький

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ

НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Жодне підприємство не працює без використання у виробничій діяльності різних об’єктів нематеріальних активів, наявність яких забезпечує розвиток господарюючого суб’єкта. На сучасному етапі становлення ринкових відносин методика та організація обліку нематеріальних активів обговорюються та є об’єктом пильної уваги економістів не тільки в Україні, але й в усьому світі.

Нематеріальні активи є предметом обговорення багатьох дослідників, серед яких варто згадати зарубіжних учених-основоположників: Свейбі, Каплана, Нортона, Едвінсона; науковців, які досліджували методику використання нематеріальних активів: П. Друкер, Х. Ітамі, І. Нонака, Х. Текеучі, Т. Стюарт, Т. Давенпорт, Р.Джога, В. Матвєєва, І. Ткаченко, Ф. Бутинець, О. Кендюхов та ін. [1].

Мета дослідження полягає в розкритті основних проблем обліку нематеріальних активів та окремих заходів щодо його удосконалення.

Виклад основного матеріалу. Підприємства сьогодні повинні вміло адаптуватися до світових інтеграційних процесів. Внаслідок швидкого розвитку ринкових відносин, стрімкості та масштабності технологічних змін неможливо забезпечити конкурентоспроможність компаній лише за рахунок використання матеріальних та фінансових ресурсів, які стають загальнодоступними для більшості економічних суб’єктів. Сьогодні навіть підприємець-початківець розуміє необхідність поєднання у бізнесі матеріальної (основних засобів і оборотних фондів) та нематеріальної (фірмові найменування, ліцензії, торгові марки, ноу-хау та ін.) складових.

У Міжнародному словнику Вебстера під нематеріальними активами розуміють: «Something intangible: as a. : an asset (as goodwill) that is not corporeal b. : an abstract quality or attribute (as loyalty or creativity)» («Щось невідчутне, як актив (гудвіл), що не є матеріальним, і має абстрактну чи визначальну рису ( як лояльність чи творчість)».

На думку Куцика В.І. та Медведя Я.Я. нематеріальні активи – це: «Активи, які не мають матеріально-речової форми, але приносять підприємству додатковий прибуток або створюють умови для його отримання». Проте, не зрозумілим є підхід науковців щодо матеріально-речової форми. Адже згідно Цивільного Кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки [3].

До нематеріальних активів, які є об'єктом бухгалтерського обліку, належать: права користування природними ресурсами; права користування майном; права на комерційні позначення; права на об'єкти промислової власності; авторські права та суміжні з ними права; інші нематеріальні активи [4].

На сьогоднішній виділяють типові проблеми та рекомендації в бухгалтерському обліку, які пов’язані саме з нематеріальними активами, серед них виділяють основні чотири категорії: проблеми визнання та класифікації; некоректне визнання та оцінка витрат на амортизацію основних засобів; некоректне формування статей звітності; некоректне відображення операцій з нематеріальними активами в обліку, що суперечать вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків та призводять до некоректного подання інформації у фінансових звітах [5].

Щодо проблем першої категорії, то до неї відноситься те, що до складу нематеріальних активів відносять активи, що не відповідають критеріям визнання. В такому випадку такі об’єкти визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені. Ще однією проблемою визнання та класифікації є застаріле програмне забезпечення, яке не використовується, але її вирішення досить просте, варто просто оновити його.

Основна проблема другої категорії – не здійснюється нарахування амортизації нематеріальних активів, знижуються витрати періоду та завищуються активи, прозводить до викривлення даних у фінансовій звітності. У такому випадку потрібно згідно з ПБО 8 “Нематеріальні активи” підприємство повинно нараховувати амортизацію нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання.

Крім того, на дату набрання чинності П(с)БО 8 “Нематеріальні активи” (1999 р.) застосування підприємством положень цього стандарту розглядається як зміна облікової політики, оскільки, згідно з п. 9 П(с)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” облікова політика міняється, якщо міняються вимоги органу, що затверджує П(с)БО. Підхід до відображення у звітності змін у обліковій політиці зазначений у п. 12 П(с)БО 6 [5].

Проблеми третьої категорії вирішуються за допомогою П(с)БО 2.

Четверта категорія пов’язана з відображенням операцій з нематеріальними активами.

Проаналізувавши вищеподану інформацію можна зробити певні висновки.

Висновок. Отже, до основних проблем, на нашу думку, належать такі:

-  законодавство у сфері обліку звужує склад нематеріальних активів, зокрема, зараховуючи витрати зі створення багатьох нематеріальних активів до витрат звітного періоду, а методика обліку деяких об'єктів інтелектуальної власності взагалі відсутня [6];

-  поряд з існуванням нематеріальних активів, якими підприємство користується або на правах власності, або на ліцензійній основі (як позикові), методичний підхід до відображення обох груп нематеріальних активів у звітності однаковий, що призводить до збільшення вартості майна та не дозволяє об'єктивно оцінити активи тим користувачам, які не можуть отримати додаткової інформації [7];

-  часто облікова вартість нематеріальних активів нижче ринкової, що призводить до заниження вартості майна підприємства, оскільки в обліку, як правило, використовується витратний підхід. Наприклад, вартість реєстрації торгової марки на момент формування нематеріальних активів та через тривалий період часу буде вміщувати лише частину понесених витрат, що значно відрізняється від ринкової ціни, оскільки з часом, як правило, вартість зареєстрованої торгової марки зростає [7];

-  існує неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику обліку нематеріальних активів;

- відсутня єдина обґрунтована методика оцінки нематеріальних активів, що унеможливлює розрахунок точних даних у рамках чинної системи обліку.

Враховуючи проаналізовані проблеми обліку та законодавчої бази щодо нематеріальних активів, можна запропонувати такі шляхи їх вирішення: внесення поправок до системи бухгалтерського обліку з удосконаленням таких пунктів як: сутності реєстрації торгової марки, авторського права, патентування винаходу і т.п., що дасть змогу бухгалтеру краще розібратися у сутності даних об'єктів інтелектуальної власності та оволодіти навичками правильної постановки  їх на облік і відображення у звітності підприємства; внесення змін до правової бази, пов’язаних з методикою  постановки на облік і відображення нематеріальних активів у звітності підприємства. Оскільки сьогодні юристи (патентні повірені) вивчають питання, які стосуються реєстрації торгової марки, патентування винаходу, промислового зразка, авторського права і т.п., тільки з позиції отримання правової охорони та захисту, внесення поправок у законодавство повинно сконцентрувати увагу фахівців на методиці обліку нематеріальних активів [8];  узгодження законодавчого регулювання нематеріальних активів, розроблення методик контролю за формуванням і використанням нематеріальних активів, що допоможе отримати бажаний ефект від їх використання.

Отже, для покращення обліку нематеріальних активів потрібно корегувати правову базу.

Література:

1. Проскуріна Н.М. Проблеми та шляхи удосконалення нематеріальних активів [Електронний ресурс] / Н.М. Проскуріна – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/eco/2008_1/2008-26-06/proskurina.pdf

2. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 року № 627
(зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0750-99

3. Визнання нематеріальних активів у вітчизняній і зарубіжній практиці господарювання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=255

4. Огійчук, М. Ф. Аудит: організація і методика: навчальний посібник для вузів / М. Ф. Огійчук, І. Т. Новіков, І. І. Рагуліна. - К.: Алерта, 2012. - 584 с.

5. Розкриття інформації щодо нематеріальних активів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.com.ua/taxes/-/gospoper/bo_2_2_7_nematactivy.html

6. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування / С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – № 11. – С. 43-58.

7. Сирош Ю.В. Нематеріальні активи у структурі активів вітчизняних підприємств [Електронний ресурс] / Ю.В. Сирош. – Режим доступу: http://www.saleprice.com.ua/ua/pub/591.html.

8. Дегтяренко Н.В. Ідентифікація і визначення нематеріальних активів та їх оцінка: збірник наукових праць науково-практичної конференції «Облік, аналіз і аудит: теорія, практика, перспективи» / Н.В. Дегтяренко. — Мелітополь, 2011. – С.183.