Экономические науки/7.Учет и аудит

Москалюк О.В.,

студент Хмельницького національного університету

Пономарьова Н.А.,

к.е.н., доцент

Україна, м.Хмельницький

 

Методологічні особливості організації обліку фінансових інвестицій

 

Бачення системи обліку, її ролі та функціонального призначення на сучасному етапі розвитку суттєво змінилося. В умовах трансформації економіки вона виконує інші функції, і щоб організувати обліковий процес, зовсім не достатньо просто знати природу та методику його застосування. Враховуючи нормативні, податкові, фінансово-економічні зміни суспільного розвитку, обліковці повинні застосовувати більш ефективні облікові системи, які б оптимізували фінанси підприємства. Саме тому оптимальна організація облікового процесу, в тому числі і фінансових інвестицій є актуальною проблемою сьогодення.

Проблематиці організації обліку як у науковому, так і в практичному аспектах присвячено дослідження багатьох відомих вітчизняних вчених та практиків як Акименко О.Ю, Сопко В.В., Завгородній В.П, Пересада А.А., Коваленко Ю.М., Бутинець Ф.Ф., Войналович О.П., Томашевська І.Л., Леня В.С. Разом з тим теоретико-методологічні питання з організації обліку фінансових інвестицій ще не повною мірою вивчені.

Метою дослідження є визначити і розкрити сутність поняття «фінансові інвестиції», дослідити методологічні особливості процесу організації обліку фінансових інвестицій.

Виклад основного матеріалу. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та розкриття її в фінансовій звітності визначає П(С)БО №12 «Фінансові інвестиції»[6]. Згідно із Податковим кодексом України, фінансові інвестиції – це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інвестицій[3].

Згідно із Податковим кодексом України, фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Відповідно до Податкового кодексу України виділяють довгострокові, поточні інвестиції і еквіваленти грошових коштів [3].

На думку Пересади А.А. і Коваленка Ю.М. Основою організації обліку фінансових інвестицій є економічно обґрунтована класифікація, яка здійснюється виходячи з певних цілей та полягає передусім у спроможності інвестором реалізувати свою стратегію на фінансовому ринку. Як правило, класифікація проводиться з метою визначення терміну вкладення та методів, але може бути здійснена і за іншими ознаками[7].

Сопко В.В., Завгородній В.П. стверджують, що раціональна організація бухгалтерського обліку фінансових інвестицій передбачає дотримання системного підходу, субординації, взаємодії різних видів обліку, підпорядкованості загальній логіці управління економікою [8].

Класифікацію фінансових інвестицій доцільно здійснювати в такій спосіб: за участю інвестора в інвестуванні (прямі, непрямі); за метою інвестора (стратегічні, портфельні); за ступенем ризику (без ризикові, середньо ризикові, високо ризикові); за строком інвестування (довгострокові, поточні); за формою власності (державні, недержавні)[8].

Лень В.С. виділяє декілька етапів організації обліку. Першим етапом організації обліку фінансових інвестицій є їх оцінка, що здійснюється за різними методиками в залежності від способів їх придбання, на дату балансу та вибуття.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з наступних складових: ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів, інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі, крім окремих випадків. Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування. Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (виключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об'єкта інвестування виникла внаслідок розміщення (викупу) акцій (часток), що привело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об'єкта інвестування)[4].

Згідно з твердженнями Передаси А.А. і Коваленка Ю.М., то сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшення величини власного капіталу об'єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об'єкта інвестування), то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство зменшується на суму зменшення корисності інвестиції та зменшується (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часткою інвестора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань на дату придбання[7].

Амортизація суми такої різниці здійснюється у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств»)[5].

На думку Бутинець Ф.Ф., Войналович О.П., Томашевська І.Л, зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Наступними етапами організації обліку фінансових інвестицій – це організація первинного, поточного та підсумкового бухгалтерського обліку. Основним юридичним документом, за яким підприємство може придбати фінансові інвестиції, є договір. При придбанні, перепродажу цінних паперів за готівку або за безготівковим розрахунком підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліку є касові ордери, платіжне доручення, виписка банку з поточного рахунка.

Однак, придбання фінансових інвестицій може здійснюватися не лише за грошові кошти, а й за матеріальні та нематеріальні цінності, що обов’язково повинно бути зазначено в договорі. У такому разі підставою для здійснення відповідних записів в бухгалтерському обліку є документи, які підтверджують факт передачі матеріальних та (або) нематеріальних цінностей – акт приймання передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону, Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів тощо. По кожному пакету придбаних цінних паперів складається реєстр (у двох примірниках). В ньому зазначається: найменування емітента, номінальна вартість цінного паперу, купівельна вартість, номер, серія тощо, загальна кількість, дата купівлі, дата продажу.

Організація аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про фінансові інвестиції як в об’єкти на території України, так і за кордоном. Тому їх аналітичний облік ведеться в розрізі видів придбаних цінних паперів за кожним окремим підприємством, що їх емітували за географічним принципом. Підставою для відображення в обліку суми амортизації дисконту чи премії є бухгалтерська довідка-розрахунок[2].

Висновки. Визначення особливої ролі обліку в системі управління інформаційними потоками, її подальшого розвитку зобов’язує до повсякчасної об’єктивної оцінки реалій, в тому числі і на ринку інвестицій та перспектив функціонування цієї системи, оскільки суспільний розвиток є прогресивним процесом, а облік – відтворенням цих процесів через аналітику опрацювання інформаційних потоків.

Література:

1.                     Акименко О.Ю. Теоретично-методологічне обґрунтування інвестиційного процесу // О.Ю. Акименко. Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. – Кіровоград, 2011. – С. 57-62.

2.                     Бутинець Ф.Ф., Войналович О.П., Томашевська І.Л. Організація бухгалтерського обліку: / Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська. Підручн. для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – 4-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2010. – 528с.

3.                     Податковий кодекс України – Редакція від 01.10.2013. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

4.                     Організація бухгалтерського обліку: Навч. посібн / За ред. В. С. Леня – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 696с.

5.                     Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 627 (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO19.aspx

6.                     ПСБО 12 – П(с)БО 12 «Фінансові інвестиції», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 за № 627 (зі змінами та доповненнями ) / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buhgalter911.com/Res/PSBO/PSBO12.aspx

7.                     Пересада А.А., Коваленко Ю.М. Фінансові інвестиції: / А.А. Пересада, Ю.М. Коваленко. Підручн. – К.: КНЕУ, 2009. – 728с.

8.                     Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: / В.В. Сопко, В.П. Завгородній, Підручн. – К.: КНЕУ, 2011. – 412с.