Томко І.Є.

Буковинський державний медичний університет

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

 НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВНЗ

Останніми роками дуже часто постає питання про використання нових інформаційних технологій при вивченні іноземної мови. Це не тільки нові технічні засоби, але й нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Вивчення іноземної мови дає можливість формувати і розвивати комунікативну культуру студентів.       Завдання викладача полягає в тому, щоб створити умови для практичного володіння мовою кожного студента, вибрати такі методи навчання, які б дозволили йому проявити активність та творчість. Викладач повинен активізувати пізнавальну діяльність студента в процесі вивчення іноземної мови. Сучасні педагогічні методи, такі як використання нових інформаційних технологій, Інтернет-ресурсів, допоможуть реалізувати особистісно-орієнтовний  підхід під час навчання, забезпечать індивідуальність і диференціацію навчання із врахуванням здібностей студентів, їх нахилів тощо.

Форми роботи з комп’ютерними  навчальними програмами на заняттях іноземної мови такі:

¾  вивчення лексики;

¾  вдосконалення вимови;

¾  навчання діалогічному та монологічному мовленню;

¾  навчання письму;

¾  використання граматичних явищ.

Можливості використання Інтернет-ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для отримання будь-якої необхідної студентам і викладачам інформації, яка знаходиться в будь-якій точці земної кулі: краєзнавчий матеріал, новини про життя молоді, статті з газети і журналів, необхідну літературу тощо.

На заняттях з іноземної мови за допомогою Інтернету можна вирішувати ряд дидактичних завдань: формувати навички і вміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати вміння письма, поповнювати словниковий запас;  формувати стійку мотивацію вивчення іноземної мови.

Студенти можуть брати участь у тестуванні, вікторинах, конкурсах, олімпіадах, які проводяться у мережі Інтернет, вести переписку з ровесниками з інших країн, приймати участь в чатах, відеоконференціях тощо.

Інтернет як засіб комунікативності

     Сьогодні пріоритет надається комунікативності, інтерактивності, автентичності спілкування, вивченню мови згідно культурному контексту, автономності і гуманізації навчання. Ці принципи дають можливість розвитку міжкультурної компетенції як складової комунікативної здібності.

Кінцева мета вивчення іноземних мов є навчання вільній орієнтації в іноземному середовищі і вміння адекватно реагувати на різні ситуації, тобто спілкуванню. Нові погляди на результат навчання слугували появі нових технологій і відмові від застарілих. Сьогодні нові методики з використанням Інтернет-ресурсів протиставляються традиційному навчанню іноземним мовам. Щоб навчити спілкуванню іноземною мовою, потрібно створити реальні, дійсні життєві ситуації (тобто те, що  зветься принципом автентичності спілкування), які будуть стимулювати вивчення матеріалу і виробляти адекватну поведінку. Ці помилки намагаються виправити нові технології, зокрема Інтернет.            Комунікативний підхід – це стратегія, яка моделює спілкування, спрямована на створення психологічної і мовної готовності до спілкування, на свідоме осмислення матеріалу і способів взаємодії з ним, а також  на усвідомлення вимог до ефективності висловлювання. Для користувача здійснення комунікативного підходу в Інтернеті не є складністю. Комунікативне завдання повинно пропонувати студентам проблему або питання для обговорення, до того ж студенти не просто діляться інформацією, але й оцінюють її. Основним критерієм, який дозволяє вирізнити цей підхід від інших видів навчальної діяльності, є те, що студенти самостійно вибирають мовні одиниці для оформлення своїх думок. У них є можливість проявити себе за допомогою іноземної мови. Комунікативний підхід у значній мірі спрямований на того, хто навчається і відповідає основним критеріям сучасної дидактики.

Використання Інтернету є мотивованим: його мета в тому, щоб зацікавити учнів вивчати іноземну мову за допомогою накопичення і розширення їх знань та досвіду. Учні повинні бути готовими використовувати мову для реальної комунікації поза аудиторією, наприклад, під час поїздки в країну, мову якої вивчають, під час прийому іноземних гостей вдома, під час переписки, результатів завдань тощо.

Комунікативність не зводиться лише до встановлення соціальних контактів за допомогою мови. Це залучення особистості до духовних цінностей інших культур - через особисте спілкування та через читання. Цей підхід, який здійснюється в Інтернеті, привертає увагу учнів завдяки зосереджуванню тем, які їх цікавлять і надають їм можливості вибирати тексти і задачі для досягнення цілей програми. Комунікативна спроможність учнів розвивається через Інтернет шляхом залучення їх до вирішення широкого кола реалістичних завдань, які мають значення і зміст, успішне завершення яких приносить задоволення і підвищує їх впевненість у собі.

Комунікативне навчання мови за допомогою Інтернету підкреслює важливість розвитку здібностей учнів і їх бажання точно і доречно використати іноземну мову, яка вивчається. Першорядне  значення надається розумінню, передачі і висловлюванню змісту, а вивчення структури і словника іноземної мови слугують цій меті. Також учням необхідно опанувати методику роботи з Інтернетом, щоб бути більш відповідальним за своє особисте навчання. Їм потрібно виробити здатність справлятися з ситуацією, якщо їхні мовні ресурси не досить адекватні, мати хороші навчальні навички, здібність оцінювати свою власну мову та успіхи, а також можливість визначати і вирішувати навчальні проблеми. Розвиток самостійності учнів за допомогою глобальної сітки є поступовим процесом, до якого слід постійно заохочувати.                                 Створення комунікативності в Інтернеті вимагає часу.  Необхідна психологічна атмосфера, до якої залучається учень; впевненість в тому, що його поважають як особистість зі своїми власними поглядами, інтересами, сильними та слабкими сторонами і надання для нього переваги стилю навчання. Ця атмосфера характеризується духом взаємодопомоги, при якому вивчення іноземної мови за допомогою Інтернету є соціально обумовленим досвідом.           Вимогою до вивчення іноземних мов з використанням Інтернет-ресурсів є створення взаємодії на занятті, яку в методиці називають інтерактивністю. Цей принцип не є новим, проте до сьогодні не існує єдиного визначення даного підходу. Згідно з визначенням дослідника Р. П. Мільруда, інтерактивність – це «об’єднання, координація і взаємодоповнення зусиль комунікативної мети і результату мовленнєвими засобами». Згідно з цим  визначенням можна зробити висновки, що інтерактивний підхід у віртуальному просторі слугує засобом досягнення комунікативної мети на занятті. Від принципу комунікативності він відрізняється наявністю дійсної співпраці, неупередженістю, де основний акцент робиться на розвиток вміння спілкуватися і брати участь у груповій роботі, в той час  коли для комунікативного завдання це не є обов’язковою метою (адже найрозповсюдженішим видом комунікативного завдання є монолог).                                                                                                      Навчаючи, Інтернет допомагає формувати вміння і навички розмовної мови, а також вивчення лексики і граматики, забезпечуючи дійсну зацікавленість, а, отже, і ефективність. Інтернет розвиває навички, які важливі не лише для іноземної мови. Перш за все, це пов’язано із розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, ідентифікацією, порівнянням, зіставленням, вербальним та змістовим прогнозуванням і упередженням тощо. Таким чином, навички і вміння, які формуються за допомогою Інтернет-технологій, виходять за межі іншомовної компетенції навіть в рамках «мовного» аспекту. Інтернет розвиває соціальні і психологічні якості учнів: їхню впевненість у собі та їхню спроможність працювати в колективі, не тільки створює реальні ситуації із життя, але й спонукає учнів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови. Можна стверджувати про мовну компетенцію, якщо з’являються результати, навіть за наявності помилок. Головне уміння – спонтанно, гармонійно реагувати на висловлювання інших, передаючи свої почуття і емоції, налаштовуючись та перелаштовуючись відповідно до ходу розмови. Отже, ми можемо розглядати інтерактивність як спосіб самовдосконалення через Інтернет: можливість спостерігати і копіювати використання мови, навички, зразки поведінки партнерів; пізнавати нові значення проблем під час їхнього спільного обговорення. Спілкування у віртуальній дійсності здійснюється за допомогою електронної пошти, яка може використовуватися для опанування міжкультурної компетенції задля встановлення дружнього листування.                                                            Міжнародний обмін листами можна здійснювати на будь-якому рівні володіння мовою. Крім цілеспрямованого використання мови, встановлення контактів вивчення культури, електронна переписка має свої переваги порівняно з паперовою: вона швидка, зручна і дешева.

Знайти партнерів для своїх студентів для листування можна наступним чином:

1.     Звернутися з відповідним запитом у TESL – L (computer-assisted language learning sub-branch listserv@cunyvm.cunv.edu; listserv@cunyvm.bitnet) або TESLK-12 (listserv@jcunyvrn.cuny.edu);

2.     Звернутися до лист-серверу для міжкультурних зв’язків (Intercultural E-Mail Classroom Connections http://www.iecc.org, http://www.stolaf.edu/network/iecc/), які пропонують встановити переписку для різних цілей: для виконання спільних проектів, обговорення актуальних питань, ведення дискусій між цілими аудиторіями;

3.     Зайти на домашню сторінку E-mail for ESL/LINC Students http://edvista.com/clairc/linc.htm. Вона  пропонує допомогу і інструкції щодо використання e-mail, вільний доступ до електронної пошти, допомагає знайти друзів для листування, пропонує взяти участь у парних та колективних проектах і пропонує також посилання до найрізноманітніших корисних ресурсів.

Розвиток освіти в наш час пов’язаний з підвищенням рівня інформаційного потенціалу. Інформаційна система Інтернет пропонує велику кількість інформації та ресурсів, серед яких:

¾  електронна пошта (e-mail);

¾  теле- та відео-конференції (usenet);

¾  створення сайтів (Web-site) та власних сторінок (homepage);

¾  доступ до інформаційних ресурсів;

¾  пошукові системи (Alta Vista, Google, Open Text, Excite);

¾  розмови в мережі (chat).

Всі ці ресурси можна використати на заняттях з іноземної мови.

Роль викладача під час використання Інтернет-ресурсів у навчальному процесі є однією з найбільш обговорюваних проблем. Деякі науковці вважають, що робота з Інтернетом висуває дуже високі вимоги до особистісних якостей, професійні підготовки викладача.                                                                             Сучасний викладач має бути освіченим, здатним сформувати із студента всебічно розвинену особистість, повинен вміти творчо використовувати передовий педагогічний досвід та має відрізнятися потягом до самоосвіти. Він повинен мати чітко сформульовані цілі, одна з яких – вибрати методи навчання, що сприяють активності і творчості студентів.

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти визначають параметри, властиві професії викладача:

-       здатність проводити дослідження та аналізувати власний досвід;

-       розуміння суті оцінювання та здатність здійснювати його;

-       соціокультурні здібності та навички;

-       критичні знання та аналіз літератури, а також здатність викладати її;

-       здатність індивідуалізувати навчання в групах, де знаходяться студенти з різними здібностями.

У сфері викладання іноземних мов Інтернет слугує не лише засобом, а й стимулом до навчання. Більшість студентів не були за кордоном, не спілкувалися зі своїми зарубіжними ровесниками. Інтернет ж надає таку можливість, хоча й  віртуально. В Інтернеті іноземна мова перестає бути навчальною дисципліною, а стає засобом спілкування.                                           Окрім очевидних переваг, впровадження комп’ютерних технологій вчить студента працювати самостійно, вирішувати завдання та відповідати на виклики, що постануть перед ними на робочому місці, стимулює його до самоосвіти протягом усього життя. У результаті науково-технічної революції виникла потреба в неперервній освіті: знання старіють так швидко, що доводиться постійно перенавчатися. Відповідно вміння вчитися стає однією з найголовніших навичок. Саме ця навичка набувається при вивченні іноземної мови за допомогою комп’ютерних технологій.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.                 Полат Е.С. Интернет на уроках иностранного языка /Е.С. Полат// ИЯШ.- № 2, 3.- 2001 г.

2.                 Коновалов О. Ю. Інтернет і його вплив на розвиток закладів середньої, професійної та вищої освіти Америки і Європи// Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – Вип. 33. – К.: НМЦВО, 2002.

3.                 Угольков В.В. Компьютерные технологии как средство обучения иностранным языкам в вузе. – Автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01. – М., 2004.