Філологічні науки. 3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

К.філол.н. Антонова М.Ю.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Перелічення як засіб репрезентації мовної картини світу

Попередні лінгвістичні дослідження перелічення були присвячені встановленню його риторичних, стилістичних та когнітивних властивостей [1, 2, 3, 4, 6]. Когнітивний аспект перелічення не втрачає своєї актуальності у світлі сучасних лінгвістичних досліджень.

Метою цієї розвідки є дослідження перелічення як засобу репрезентації мовної картини світу. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення завдання, що полягає у наданні теоретичного огляду та узагальненні особливостей реалізації перелічення як засобу репрезентації картини світу автора художнього твору, що є складовою лінгвокогнітивної природи перелічення.

Об’єктом дослідження є перелічення, а предметом – здатність перелічення до репрезентації мовної картини світу.

Мовна картина світу є продуктом розумово-мовної діяльності свідомості, що виникає у результаті взаємодії мислення, діяльності та мови як засобу вираження думок про світ в актах комунікації [8]. Картина світу має являти собою оформлену систематизацію змісту мови. Будь-яка національна мова виконує кілька основних функцій, як-от: функцію спілкування (комунікативну), функцію повідомлення (інформативну), функцію впливу (емотивну) та функцію фіксації і зберігання всього комплексу знань і уявлень даної мовної спільноти про світ [5, с. 3].

Картина світу у художньому тексті створюється мовними засобами і відображає індивідуальну картину світу у свідомості письменника. Також вона втілюється у відборі елементів змісту художнього твору та мовних засобів: використанні певних тематичних груп мовних одиниць, збільшенні або зменшенні частоти окремих одиниць і їх груп, індивідуально-авторських мовних засобах та в індивідуальному використанні образних засобів (система тропів). У художній картині світу можуть бути відображені концепти, властиві сприйняттю світу лише даного автора, – індивідуальні концепти письменника. Таким чином, мова виступає засобом створення художньої картини світу, яка відображає картину світу автора художнього твору [7, с. 56].

Одним із мовних засобів репрезентації картини світу автора художнього твору є перелічення. Саме перелічувальні ряди, метою яких є не лише передача інформації, але і створення певного враження та донесення значення, слугують розкриттю світосприйняття автора твору. Реалізацію художньої функції перелічення було досліджено Р. Белкнапом на матеріалі американської літератури, зокрема у творах Р.У. Емерсона, В. Вітмена, Г. Мелвілла та Г.Д. Торо [9]. Зазначимо, що поряд з терміном “перелічення” (enumeration) дослідник більшою мірою використовує термін “список” (list), не розрізняючи їх.

Дослідження здійснене Р. Белкнапом свідчить, що списки ранньої літератури Північної Америки часто носять практичний характер, іноді списки є випадковими або малочисленими, в інших випадках вони мають суттєве художнє та інтелектуальне значення. Та ситуація змінюється з виходом у світ “Природи” Ральфа Уолдо Емерсона у 1836 році, адже ессе крім числених новаторських підходів демонструє схильність до використання виняткових списків, сповнених послідовністю прикладів, рядами синонімів, що охоплюють універсум, вказуючи на зміни, процеси, функції. Головна причина використання списків Р.У. Емерсоном вбачається у їхній здатності передати один з центральних концептів трансценденталізму – ідею мікрокосму – що світ у мініатюрі існує в кожному об’єкті природи [9, c. 36–45].

“Herein is especially apprehended the unity of Nature,–the unity in variety,–which meets us everywhere. All the endless variety of things make an identical impression. … A leaf, a drop, a crystal, a moment of time is related to the whole, and partakes of the perfection of the whole. Each particle is a microcosm, and faithfully renders the likeness of the world” [Цит. за: 9, c. 45–46].

Здатність перелічених об’єктів відтворювати універсум, свідчить про їх спільність та певну ідентичність по відношенню до природи, що дозволяє переліченню передати ідею єдності та гармонії природи, яка втілена у кожному її об’єкті.

Власне, як засновник трансценденталізму в американській літературі Р.У. Емерсон закликав до звичайного простого життя і високих думок, наголошував на важливості свободи вибору. Елементи перелічення у творах митця сповнені любові до всього створеного природою, підпорядковані прагненню повернення людей до природи та доносять ідею трансцендентного не заснованого на досвіді інтуїтивного знання.

Застосування списків, каталогів та перетворення цілих поем в каталоги є, як відомо, суттєвою ознакою художнього стилю Волта Вітмена. Іноді він застосовував списки для накопичення фактичних деталей, іноді для зібрання суб’єктивних даних, трапляються випадки коли списки є універсальними і включають усі аспекти різноманітного життя. Та головним є те, що незважаючи на звернення письменників до перелічення з метою реалізації певних намірів, жоден не зробив перелічення невід’ємною складовою своєї творчості як це зробив В. Вітмен у збірці “Листя трави”, де списки несуть інтелектуальну інтенцію та усвідомлюються як засіб комунікації, що досягає виключного синтезу форми та змісту [9, c. 74–95]:

Beginning my studies, the first step pleas’d me so much,

The mere fact, consciousness—these forms—the power of motion,

The least insect or animal—the senses—eyesight—love;

The first step, I say, aw’d me and pleas’d me so much,

I have hardly gone, and hardly wish’d to go, any farther,

But stop and loiter all the time, to sing it in extatic songs [Цит. за: 9, c. 75–87].

Проблематика поем В. Вітмена заснована на ідеях трансценденталізму. У збірці “Листя трави” символ “трави” несе в собі узагальнення. Трава є символом людського призначення і ототожнюється з плином природи речей. Каталоги В. Вітмена є своєрідними перерахуваннями того, що можна побачити. Кожна поема складається у мозаїку, яка фіксує певну грань всесвіту. Перелічення є всеохоплюючими і сповненими красою життя.

Варіативність структурних форм списків та способів компіляції у романі Германа Мелвілла “Мобі Дік” застосовуються з різними художніми цілями та звернення автором до списків відіграє важливу роль у романі, в цілому.

Зрештою, перелічення є важливою складовою роману “Мобі Дік” і слугує систематизації, класифікації та опису. Перелічення надає читачу деталі морського полювання, інформує щодо необхідних прийомів та знарядь даного промислу, описує китів та морський пейзаж. Відступи та перебільшення в наративі Ізмаїла, обширність та чисельність фактів і деталей призупиняє часове розгортання сюжету і є невід’ємною особливістю роману [9, c. 121].

Інтерес Генрі Девіда Торо до природи, етимології та схильність до скрупульозного зображення деталей відображається в його творах, між іншим, у застосуванні ним різноманітних видів списків, серед яких є прозові переліки флори і фауни, описи краєвидів, риторичні списки [Там саме, с. 168–175], наприклад:

“… unclean and stupid farmer … who never saw it, who never bathed in it, who never loved it, who never protected it, who never spoke a good word for it, nor thanked God that He had made it” [Цит. за: 9, c. 169].

Це перелічення являє собою тиради невдоволення та осуду спрямовані на власника озера, що не цінує та не користується належною мірою таким природним даром.

У цілому, дослідження Р. Белкнапом ролі та функцій перелічень на матеріалі художнього дискурсу, представленого творчістю Р.У. Емерсона, В. Вітмена, Г. Мелвілла та Г.Д. Торо, не обмежується стилістичним трактуванням даного прийому. Натомість серед ряду причин звернення митців до перелічення, визначених дослідником, основною є їхня здатність до передачі ключових ідей, інтенцій авторів [9, с. 45]. Перелічення розкриває світосприйняття кожного з письменників і виводить на картину світу автора як частину концептуального світу та як сприйняття світу за допомогою мислення і відображення отриманої інформації через мову.

Перспективним є подальше дослідження лінгвокогнітивної природи перелічення на матеріалі різних видів дискурсу.

Література:

1. Аверинцев С.С. Риторика как подход к обобщению действительности / С.С. Аверинцев // Риторика и истоки европейской литературной традиции. – М. : Школа “Языки русской культуры”, 1996. – С. 158–190.

2. Антонова М.Ю. Перелічення як засіб репрезентації концептуальної інформації в англомовному економічному дискурсі : дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / Антонова Марина Юріївна. – К., 2011. – 232 с. – Бібліогр. : с. 185–223.

3. Антонова М.Ю. Стилістична та риторична природа перелічення / М.Ю. Антонова // Materiály IX mezinárodní vědecko - praktická konference «Vědecký průmysl evropského kontinentu– 2013». Filologické vědy. Díl 23. Praha, 2013. – S. 36–39. (Матеріали IX міжнародної науково-практичної конференції “Наукова індустрія європейського континенту – 2013”. Філологічні науки. Част. 23. Прага, 2013. – С. 36–39.).

4. Ветвинская Т.Л. Перечисление как стилистический приём (на материале английского языка) : дис. ... канд. филол. наук : 10.663 / Ветвинская Татьяна Леонидовна. – К., 1970. – 280 c. – Библиогр. : с. 260–280.

5. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов / О.А. Корнилов. М. : ЧеРо, 2003. – 349 с.

6. Левашова В.А. Лингвистическая природа и функционирование стилистического приёма перечисления (на материале английского языка) : автореф. дис. на соискание уч. ступени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки” / Левашова Валентина Андреевна ; Моск. Гос. пед. ин-т ин. яз. им. Мориса Тореза. – М., 1977. – 26 с.

7. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика [Електронний ресурс] / Зинаида Даниловна Попова, Иосиф Абрамович Стернин. – М. : АСТ : Восток – Запад, 2007. – 314 с. – Режим доступу : http://zinki.ru/book/kognitivnaya-lingvistika/

8. Телия В.Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира [Електронний ресурс] / В.Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. – М. : Наука, 1988. – С. 173–203. – Режим доступу : http://genhis.philol.msu.ru/article_66.shtml

9. Belknap R.E. The List: The Uses and Pleasures of Cataloguing / R.E. Belknap. – New Haven and London : Yale University Press, 2004. – 252 p.