Амоша К.Ю.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

іІмені Миіхаіла Туган-Барановського

Світова торгівля сільськогосподарською продукцією та сировиною: актуальні аспекти

Глобалізаційні процеси, які охопили різноманітні сфери діяльності людини ставлять перед суспільством завдання визначення пріоритетів суспільного розвитку не тільки в державі, а і на міжнародній арені. Одним з важливих напрямків розвитку світової торгівлі є аграрна політика. Її метою є збільшення продуктивності сільськогосподарського виробництва шляхом підтримки технологічного прогресу, забезпечення раціонального розвитку сільського господарства, оптимального використання факторів виробництва, забезпечення дотримання достатнього рівня умов життя працівників сільського господарства.

Метою даної статті є – аналіз тенденцій розвитку світової торгівлі сільськогосподарською сировиною та визначення напрямків її подальшого розвитку.

Предметом аналізу статті виступає проблеми та перспективи розвитку світової торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною.

Об’єктом статті є світова торгівля сільськогосподарською продукцією та сировиною.

Початок XXI ст. став періодом якісних змін на світовому ринку сільськогосподарської сировини і продовольства. Зростання чисельності населення, прискорення темпів економічного розвитку в окремих регіонах земної кулі сприяли стійкому зростанню світового попиту на дану групу товарів, тоді як можливості збільшення їх виробництва обмежувалися земельними і водними ресурсами, і в значній мірі низькою ефективністю самої аграрної галузі. [1].

У 2007 р. почалися зміни в структурі світових посівів – високі ціни на традиційне паливо стимулюють виробництво сировини для отримання етанолу, перш за все, кукурудзи і цукрового очерету. У Європі збільшуються посіви рапсу, планується “реактивация” раніше виведених з обороту земель, в Південно-Східній Азії розширюються посадки олійної пальми. Необхідність заборони зростання цін на сільськогосподарську сировину і забезпечення продовольчої безпеки повинна неминуче привести до посилення державного втручання у функціонування сільськогосподарських ринків, проте найближчими роками дисбаланс між ресурсами і попитом збережеться[1].

Таким чином, можна говорити про принципові зміни у розвитку світового аграрного виробництва.

Рушійною силою розвитку ринків сільськогосподарської сировини і продовольства все більшою мірою стає попит. Період різких цінових коливань, що спостерігалися останніми роками, змінився періодом зростання цін практично на всі види аграрної продукції[1].

Існує ряд проблем, вирішення яких буде сприяти розвитку світової торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною. Основними з них є[2]:

1. Високі ставки митних тарифів;

2. Незбалансований розвиток сільського господарства і сільських районів;

3. Створення нових робочих місць на селі і збільшення зайнятості в існуючих господарствах;

4. Екологічні проблеми (переущільнення ґрунту, забруднення ґрунтів, водна і вітрова ерозія, забруднення атмосфери).

Для вирішення цих проблеми ми пропонуємо здійснити ряд заходів: лібералізація торгівлі (відкриття ринків сільськогосподарської продукції розвинених країн та країн, що розвиваються) [4], децентралізація розподілу продуктів і послуг, підтримка локальних ринків, створення «зелених» робочих місць[3], вирівнювання шансів розвитку в місті і на селі шляхом розширення доступу до освіти і підвищення рівня охорони здоров'я, екологічні проблеми можна вирішити за рахунок органічного сільського господарства.

До фінансових важелів екологічного розвитку сільських районів належать[3]:

· фінансування основане на реальних цінах продуктів і послуг в сільському господарстві, цінах, що враховують зовнішні витрати, - особливо, екологічні витрати і витрати на охорону здоров'я;

· відміна всіх субсидій, що завдають шкоди здоров'ю і навколишньому середовищу;

· податкова система, що враховує необхідність оподаткування за забруднення навколишнього середовища і використання непоновлюваної сировини при одночасному зниженні оподаткування праці (так звана екологічна податкова система).

Сільське господарство має особливе значення в світовій економіці. Воно визначає умови підтримки життєдіяльності суспільства. Таким чином, на сучасному етапі одним з важливіших напрямків світової торгівлі є розвиток торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною. Для країн, що розвиваються це можливість покінчити з бідністю, збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва, та підвищити рівень зайнятості, а для розвинутих країн це можливість підвищити якість сільськогосподарської продукції, що експортується та імпортується. Але існує ряд проблем в цих країнах, які гальмують розвиток торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною, вирішення яких сприятиме розвитку співпраці фермерів та споживачів, що забезпечить зайнятість та відповідну платню за високоякісні продукти та послуги, а також сприятливому для навколишнього середовища та здоров`я споживачів сільського господарства.

Література:

1. Международная торговля сырьевыми товарами//www.webagro.net;

2. А. Минеев //Рынок, качество и экология//www.agri.ee;

3. Будущее единой аграрной политики//www.agri-news.spb.ru.

4. Малколм Кук //Угасание свободной торговли// Новая Европа.-20.02.2007.- www.n-europe.eu