Секція  Економічні науки: Фінансові відносини

                                                                            Бєляєва Є.В. асистент,

                                                               Чернишова Є.А. студентка 4 курсу

Донецького національного університету економіки і торгівлі ім.   Михайла Туган-Барановського

Страхові компанії у розбудові фінансового ринку України

Однією з головних суперечностей соціально-економічного розвитку України є використання господарського механізму, який поєднує адміністративні та економічно-ринкові методи управління. Необхідність переходу до використання ринкового механізму є банальною істиною, що на сьогодні використовується різними політичними силами без абсолютного розуміння об’єктивної сутності даних процесів. Можливість використання економічних методів у регулюванні взаємовідносин між суб’єктами ринку базується на використанні дії об’єктивних законів ринку, які реалізуються через дію фінансового механізму, інституційним забезпеченням якого виступають фінансово-кредитні інститути.

На сьогодні в Україні, і це необхідно підкреслити, при наявності фінансових інститутів не діє ринковий механізм їх взаємовідносин, який підміняється адміністративними методами впливу на ринкові інститути, що у свою чергу змушує страхові компанії та інші фінансові інститути шукати шляхи до адміністративного ресурсу, суперечності у законодавстві з метою максимізації доходності своїх операцій. У цій ситуації політична нестабільність та відсутність стабільного і чіткого правового поля робить функціонування фінансових інститутів особливо залежним від адмінресурсу. Однією з головних проблем входження населення і підприємців у систему ринкових взаємовідносин є психологічний фактор. З одного боку, існує нерозуміння законів, принципів функціонування ринку, а з іншого – побоювання ризику вступу у цю систему конкурентних взаємовідносин. Розв’язати цю проблему можуть насамперед страхові компанії, які повинні через реалізацію своїх функцій, а, відповідно, продукції, включити населення, підприємців у систему фінансових відносин, забезпечити їх необхідною інформацією, захистити від ризиків і забезпечити можливість отримання доходу на свої фінансові активи. Функціонування страхового ринку збільшує ефективність функціонування підприємницької діяльності та стимулює розвиток венчурного, інноваційного виробництва. Формування ринкової психології у суб’єктів господарської діяльності дозволяє зрозуміти, що саме страхування, страхові послуги сприяють розвитку підприємництва, виробництва, торгівлі, надають їм стабільності та захищеності. У сучасних умовах велика кількість товарів і послуг створюються лише за умови наявності відповідного виду страхування. Так, наприклад, жодна фармацевтична компанія не буде розробляти і реалізувати свою продукцію без доступу до страхування відповідальності. Сучасні транспортні системи функціонують за умови обов’язкового страхування. Страхування на сьогодні стало обов’язковою умовою функціонування фінансового ринку, ринку кредитних ресурсів. Кожен комерційний банк, інвестиційна компанія здійснює свою діяльність страхуючи ймовірні ризики. Тобто страхування у сучасних умовах виступає як обов’язкова умова і, відповідно, як вимога стабільного функціонування ринкової системи і  особливо фінансового ринку.

Коли ми сьогодні говоримо про необхідність переходу в Україні до ринкових методів управління економікою, важливо зрозуміти, що система страхування є однією з найважливіших складових фінансової системи, де ринкові методи можуть мати вплив на окремих суб’єктів. Нажаль, реальний рівень поширення страхування іншого, ніж страхування життя в Україні, є нижчим, ніж це відображається офіційною звітністю, та значно нижчим, ніж у більшості країн Східної Європи. На початку серпня Держфінпослуг оприлюднила результати фінансової діяльності українських страхових компаній за І квартал поточного року. Так, за перші три місяці 2007 року страховиками зібрано 3,505 млрд. грн. валових страхових премій, що на 34,2% більше, ніж за аналогічним період минулого року. При цьому на долю страховиків життя припадає 135,3 млн. грн., що перевищує показники за січень – березень минулого року на 66,8%. На 774 млн. грн. (в 2,3 рази більше) вросли й страхові виплати. Сума страхових премій, що надійшли від фізичних осіб, становить 816,3 млн. грн., що становить 23,3% загального обсягу валових премій. В якості страхового відшкодування вони отримали 311,6 млн. грн. Останніми роками спостерігається тенденція збільшення обсягів ринку за рахунок класичних видів страхування. Так, минулого року вітчизняні страховики уклали 515 тис. договорів страхування авто проти 344 тис. у 2005-му. Що ж стосується цього року, то, на думку незалежних експертів, слід очікувати зростання продажів, в першу чергу, полісів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності та КАСКО.

Однією з проблем нашої економіки є пошук інвестиційних ресурсів. І в цьому контексті роль страхового ринку величезна. Страхові компанії акумулюють довгострокові фінансові ресурси, які безпосередньо можуть бути використані в економіці. Страхові компанії є фінансовими посередниками, їх діяльність дозволяє зменшити трансакційні витрати, що пов’язані з рухом грошових коштів від тих, хто заощаджує до позичальників через механізм накопичення значних грошових ресурсів платників страхових премій. На сьогодні страхування життя стало одним із головних джерел довгострокового фінансування, що є особливо важливим для України, фінансовий ринок якої знаходиться на стадії розвитку і потребує значних обсягів інвестицій. Активізація фондового ринку України за рахунок випуску корпоративних цінних паперів та муніципальних цінних паперів є одним із перспективних фінансових джерел нашої економіки, проте наявність значних ризиків посилює роль страхових компаній з позиції перестрахування ризиків, а також з позиції перестрахування ризиків, а також з позиції інвестицій своїх активів у цінні папери. Розвиток страхового ринку сприятиме формуванню ринкового фінансового середовища, що значно зменшить рівень ризику, активізує діяльність населення і підприємців у фінансовому секторі, сприятиме зростанню якості соціального захисту населення і підприємців, дозволить мобілізувати значні фінансові ресурси для інвестиційних та інноваційних проектів та сприятиме розвитку механізму фінансування через фінансовий ринок.