Экономические науки/9.Экономика промышленности

Нєдєльчева Г.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Аналіз динаміки основних показників будівництва за 2001-2005 рр.

Для рівномірного розвитку економіки будь-якої країни необхідна досконало розроблена та обґрунтована політика розподілу доходів та видатків між різними економічними галузями. Аналіз міжгалузевих зрушень за останні 10 років у пропорціях випуску продукції та розподілу доходів української економіки показує згортання випуску продукції в промисловій, аграрній і будівельній галузях з її нарощуванням за транспортними та торговельними видами економічної діяльності[1]. Таким чином, все більшої актуальності набуває проблема розробки та затвердження відповідних механізмів впливу на сфери виробництва і споживання. Особливої уваги при цьому заслуговує розгляд будівельної галузі, як одного з пріоритетних видів економічної діяльності України, проблемам та перспективам розвитку якого присвячені наукові роботи таких економістів, як Демиденко Л.М., Кавиршина В.А., Лютий І.О., Рибалка А..Т., Струмінська Л.В., Субботович Ю.Л. та інші.

Основною метою даної статті є розгляд динаміки основних показників будівництва за 2001-2005 рр., аналіз якої надасть змогу визначити основні проблеми та недоліки економічної політики в даній галузі та зробити висновки щодо позитивних та негативних тенденцій розвитку будівництва країни.

Важливими макроекономічними показниками при розкритті питання щодо економічного розвитку країни є ціни, тарифи та індекс інвестицій. Індекс цін на будівельно-монтажні роботи характеризує динаміку цін у будівництві. За 2001-2005 рр. він мав значний приріст і аналіз його динаміки свідчить про тенденцію до подальшого зростання, що пов’язано з інфляцією і ростом цін матеріальні ресурси, необхідні для здійснення будівельно-монтажних та ремонтних робіт.

Що стосується капітальних інвестицій, то за статистичними даними в 2001-2005 рр. вони значно збільшилися. Найбільшу питому вагу при цьому в них займають інвестиції в основний капітал (83,7%), але з 2003 року їх питома вага почала знижатися, на що вплинуло зниження інвестицій у капітальне будівництво. Якщо розглядати інвестиції в основний капітал з боку технологічної їх структури, то можна побачити, що найбільшу питому вагу в них займають інвестиції в обладнання, інструмент та інвентар (більше 50 %), але у той же час їх вага з 2003 року також має тенденцію до зниження. Натомість збільшилася питома вага інвестицій у будівельні та монтажні роботи.

Що стосується інвестицій безпосередньо у будівництво, то тут можна побачити стрибкоподібні приріст та спад інвестицій, при чому у 2005 році відбулося зменшення інвестиційного потоку у будівництво порівняно з 2004р., в якому навпаки відбувся значний приріст інвестування (56,6%). Такі стрибки свідчать про невизначеність основ нормативно-правової бази цього питання та неможливість її впровадження ну практичну діяльність будівельно-монтажних та ремонтних організацій та підприємств, що, в свою чергу призводить до невпевненості інвесторів у позитивних результатах інвестиційних проектів. Окрім цього на стрибки в інвестуванні впливає і сама галузь, адже за останні роки в Україні значно розширилася сфера товарного обігу, до якої включено основні фонди підприємств та організацій, землі, нерухомості та багато видів рухомого майна, які раніше не перебували в товарному обігу. Це розширення сфери товарного обігу сприяло появі в Україні нових товарних ринків, які не можуть ефективно функціонувати без запровадження іпотечного ринку, а значить і нових інвестиційних можливостей.

Аналіз динаміки основних показників будівництва вказує на ефективну роботу будівельних підприємств (таблиця 1), про що свідчать наступні позитивні моменти: обсяг реалізованої будівельної продукції виріс у 2005 р. на 220,8% порівняно з 2001р.; кількість будівельних підприємств виросла на 40,6%; середньорічна кількість найманих працівників у будівництві мала незначний приріст, але відбувся значний приріст середньомісячної номінальної зарплати найманих працівників – 149,9% [3]. Також знизилася частка збиткових підприємств, що займаються будівництвом, хоча і не у великому обсязі.

Таблиця 1

Динаміка основних показників будівництва у 2002-2005 рр.

	2002		2003		2004			2005
	Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%		Абс.	%
Обсяг реалізованої будівельної продукції, млн. грн.	3803,8	+23,7	9320,8	+46,9	17251,6		+59,1	5056,3		+10,9
Кількість будівельних підприємств	1332	+5,8	240	+9,8	3061		+11,4	2604		+8,7
Рентабельність операційної діяльності будівельних підприємств, %	2,3	-65,7	1	+83,3	0,1		-4,5	0,1		+4,8
Частка збиткових будівельних підприємств, відсотків	1	+2,7	2	-5,3	2		-5,6	-		-
Середньорічна кількість найманих працівників у будівництві, тис. осіб	22,5	-3,4	3,1	+0,5	22,1		+3,5	2,2		+0,3
Середньомісячна номінальна зарплата найманих працівників у будівництві, грн.	55,91	+18,6	87,39	+24,5	138,31		+31,2	169,03		+29,0

Позитивними тенденціями розвитку будівництва в останні роки є поступове підвищення обсягів освоєння капітальних вкладень, частки капітальних вкладень, освоєних у житловому будівництві у структурі ВВП України. Зміна структури житла, що вводиться в експлуатацію за формами власності мало до 2001 року негативні тенденції розвитку будівництва, але починаючи з 2002 року приватизація в цьому секторі економіки призвела до підвищення інвестицій у будівництво, що позитивно впливає на розвиток економіки країни. Держава ж зосередила свої зусилля на забезпеченні житлом за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів лише так званих пільгових категорій населення та окремих соціально-вразливих груп населення, кількість яких з кожним роком зменшується, таким чином спрямовуючи заощаджені кошти в інші сектори економіки країни.

Отже, аналіз динаміки основних показників будівництва має як позитивні, так і негативні сторони. У 2001-2005 рр. бачимо значне підвищення цін, що вказує на ріст інфляції в країні. Це впливає на стрибкоподібний характер інвестиційних проектів, що в свою чергу призводить до нестійкості економічної ситуації в країні і росту кризових явищ в економіці. У будівництві спостерігається ріст показників випуску та проміжного споживання, але у той же час зросли такі показники, як податки та оплата праці найманим працівникам, що призвело до росту валової доданої вартості. Це безпосередньо вплинуло на приріст цін на будівельно-монтажні роботи, особливо у таких галузях, як надання колективних, громадських та особистих послуг, с/г, мисливстві та лісному господарстві та добувна промисловість. Значний приріст цін відбувся за нежитловими будівлями та інженерними спорудами, при цьому зменшився приріст цін на роботи на трубопроводах, комунікаціях. У той же час ми маємо низькі стандарти забезпечення громадян України житлом як кількісного, так і якісного характеру, що призводить до значного відставання її за цими показниками від розвинутих країнах. А це має дуже важливе стратегічне значення з точки зору соціального розвитку усього суспільства. Отже однією з найбільш гострих проблем в сучасних умовах є установлення досконалих відносин в економіці країни, що передбачає затвердження відповідних механізмів впливу на сфери виробництва і споживання.

Література

1. Лютий І.О., Демиденко Л.М., Субботович Ю.Л. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України // Фінанси України. – 2006. - №10. – С. 3-12.

2. Рыбалка А..Т., Кавыршина В.А. Содержание и обслуживание многоквартирных домов в свете реформирования городского хозяйства // Економіка промисловості. – 2007. - №2 (37). – С. 77-84.

3. Статистичний щорічник України за 2005 рік.– К.: Консультант, 2006. – 576 с.