Секція «Економічні науки».
підсекція 2 «Зовнішньоекономічна діяльність»
Леонова Г.Г.
Озаріна О. В.,
к.е.н., доцент
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
Досвід моделювння економічної безпеки зарубіжних підприємств.
Сьогодні в умовах переходу України,
країн СНД, держав Східної Європи до нових умов господарювання й форм
зовнішньоекономічного співробітництва природно зростає роль економічних проблем
у світовій політиці.
На жаль, представники комерційних банків, фірм і підприємств не приділяють,
на нашу думку, належної уваги заходам щодо профілактики й протидії економічної
злочинності. Незважаючи на те, що економіка вже майже десять років іде по
ринковому шляху, увага вітчизняних ділових кіл і громадськості не завжди
спрямовано на забезпечення елементарної безпеки бізнесу.
На сьогоднішній день у США одержують широке поширення програми профілактики
й протидії економічним злочинам у взаємодії правоохоронних органів країни із
суспільними й приватними охоронними агентствами й детективними бюро. Така форма
спільної діяльності поліції з недержавними організаціями стала досить ефективною.
Накопичено деякий досвід в організації діяльності в даній області.
Відпрацьовано програми по боротьбі зі злочинністю, що включають і заходу щодо
запобігання широкого кола порушень безпеки бізнесу, починаючи від зловживань
наркотиками й алкоголем на робочих місцях і закінчуючи крадіжками інформації з
комп'ютерів фірм і корпорацій. Росте число фірм зацікавлених в організації
внутрішньої охорони.
Для Великобританії, так само як і для США, характерне прагнення підприємців
до мінімізації небажаного розголосу протиправної діяльності підлеглих їм осіб
і, таким чином, найменшого підриву репутації фірми. Із цієї причини численні
випадки економічних порушень, шахрайства злочинів у комп'ютерній сфері,
розкрадань інформації, розслідування яких проводяться співробітниками
комерційних (банківських) служб безпеки, залишаються недосяжними для правоохоронних
органів і громадськості.
Державні установи, банки, компанії Німеччини, поряд з використанням власних
і самостійних детективно-охоронних агентств, активно використовують національні
спеціальні служби для рішення пріоритетних економічних проблем шляхом створення
сучасних контрразвідкових структур, що виконують функцій підрозділів безпеки й
охорони.
Цікаво, що створені з ініціативи
й за підтримкою спецслужб детективно-охоронні агентства, служби безпеки
приймають на себе деяку частину оперативно-розшукової діяльності. Вони
підтримують регулярні контакти і обмінюються оперативно значимою інформацією з
органами поліції й контррозвдки, у деяких випадках здійснюючи навіть спільні
заходи. Така діяльність зовсім не характерна, наприклад, для служб безпеки в
США й Великобританії.
Тенденцією останнього часу у Франції є стрімке нарощування діяльності служб
безпеки в промислово-торговельних фірмах і фінансових інститутах. Створення
приватних служб безпеки відображає потребу національних ділових кіл у зменшенні
комерційних ризиків, особливо при роботі на слабко вивчених ринках, підвищенні
безпеки підприємницької діяльності, а в останні роки й особистої безпеки
бізнесменів. Попит на послуги приватних детективів і охоронних структур зростає
з боку приватних осіб, керівників і високопоставлених співробітників комерційних
банків, страхових компаній і адвокатських контор.
Країни Північної Європи (Фінляндія, Норвегія, Швеція й Данія). У чинність
свого географічного положення, традицій і звичаїв, досить близьких язикових
систем і норм законодавства в країнах Північної Європи відзначається багато
загальних підходів до організації діяльності комерційних і промислових служб
безпеки. У цих країнах розшукні й охоронні бюро ставляться до категорії
приватних підприємств.
Промислові служби безпеки, місцеві правоохоронні органи досить активно
діють через впливові національні союзи підприємців, а також самостійно у
великих фірмах. Уповноважені співробітники спецслужб на підприємствах разом з
кадровим апаратом служб безпеки проводять кваліфіковану спецперевiрку осіб, що
допускаються до роботи із секретними документами й матеріалами; створюють
агентурно-інформаційну мережу, поширюють серед персоналу досвід контрразвідуватльного
забезпечення закріплених об'єктів.
Простежується тенденція до розширення функцій державних і відомчих
спецслужб по забезпеченню безпеки комерційної діяльності приватнопідприємницьких
організацій за кордоном, по організації й сприянню у формуванні в них власних
груп і служб безпеки. [ 1 ]
Модель безпеки підприємства - це офіційно затверджений
документ,який включає 7 блоків:
1. Опис проблемної
ситуації в області безпеки підприємства:
- визначення стану навколишнього середовища
-аналіз стану підприємства, його ресурсного потенціалу,
ступеня захищеності об'єктів, надійності кадрів, фінансової, інтелектуальної,
правовий, інформаційної, техніко-технологічної, екологічної, силовий і т.д.
-виявлення потенційних погроз, їхнє ранжирування по
ступені значимості або небезпеки
- визначення причин і факторів зародження небезпек і
погроз
-прогнозування можливих наслідків окремих небезпек і
погроз, розрахунок можливого збитку
- формулювання проблемної ситуації.
2. Визначення цільової настанови забезпечення безпеки:
- формулювання політики й стратегії безпеки
- визначення мети безпеки
- постановка завдань, що сприяють досягненню мети й
реалізації сформульованої політики й обраного типу стратегії.
3. Побудова системи економічної безпеки підприємства:
- формулювання функцій системи й вибір тих принципів, на
яких вона будується
- визначення об'єктів безпеки й аналіз стану їхньої
захищеності
- створення суб'єктів безпеки
- розробка механізмів забезпечення безпеки
- створення організаційної структури керування системою
4. Розробка методологічного інструмента оцінки стану
економічної безпеки підприємства:
- визначення основних критеріїв і показників стану
економічної безпеки
вибір методів оцінки стану економічної безпеки
- формування системи методів аналізу господарського
ризику.
5. Розрахунок чинностей і коштів, необхідних для
забезпечення безпеки:
- розрахунок необхідної кількості матеріально-технічних,
енергетичних і інших ресурсів, засобу захисту й охорони об'єктів безпеки
- розрахунок необхідної кількості людських ресурсів і
витрат на їхнє втримування й стимулювання їхньої праці
- визначення фінансових витрат
- зіставлення необхідних витрат з можливим збитком від
впливу погроз.
6. Розробка мір по реалізації основних положень
концепції:
- визначення умов, необхідних і достатніх для реалізації
концепції
- знаходження джерел ресурсного забезпечення
- виділення фінансових коштів для реалізації концепції
- розробка стратегічного плану, а також планів роботи
структурних підрозділ служби безпеки за рішенням завдань, певних концепцій
- підготовка професійних кадрів для служби безпеки, а так
само навчання співробітників фірми питанням дотримання правил безпеки, діям у
надзвичайних ситуаціях, правилам пропускного режиму, роботи із грифованими документами,
дотриманню комерційної таємниці
- створення певного типу служби безпеки й організація
керування нею
- установлення технічних засобів захисту
- контроль за ефективністю виконання основних положень
економічної безпеки
- розвиток системи безпеки підприємства, постійна
адаптація її до умов, що змінюються, удосконалювання форм і методів її роботи.
7. Висновки про необхідність розробки й реалізації моделї
й ефективності її застосування:
-відповідність концепції, сформульованих поза цілей і
завдань створеною системою безпеки реальним і потенційним погрозам
- ступінь достатності виділюваних ресурсів для реалізації
концепції
- здатність служби безпеки вирішити стоячи перед нею
завдання
- ефективність реалізації концепції підприємства. [ 2 ]
Література
1. О. Грунин, С.
Грунин Экономическая безопасность организации — СП6.: Питер, 2002. — 160 с.