Донських М.С. секция «Экономические науки»

ДонНУЕТ подсекция №1

Група Фін-06-А

Міжнародний валютний фонд

МВФ засновано в 1945 р. згідно з рішенням Бреттон-Вудської конференції. Членами Фонду є 182 держави, в тому числі й Україна. Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні.

Основні цілі МВФ:

- змінювати міжнародне співробітництво в галузі валютної політики;

- забезпечувати життєздатність міжнародної системи платежів і стабілізація ринку іноземної валюти;

- надавати кредити країнам-членам.

Із самого свого заснування МВФ мав сприяти подоланню проблем неконвертованості валют, торговельних та платіжних обмежень, нестабільності валютного ринку, які панували в 30-ті й 40-ві роки. Найскладнішою є проблема стабілізації валютного ринку. Суттєва зміна позицій ключових валют (долар США, євро, фунт стерллінгів) може дестабілізувати світові фінансові ринки. Для зниження валютного ризиу центральні банки країни можуть скоротити операції з іноземною валютою, і це також зменшує ефективність функціонування міжнародного валютного ринку. Щоб запобігти такій ситуації, МВФ вдається до цілого комплексу заходів.

Організаційна структура МВФ:

1. Рада керуючих.

2. Виконавча рада (директорат).

3. Директор-розпорядник.

4. Комітет з розвитку.

Кредитно-фінансова діяльність. Кредитно-фінансова діяльність є однією з найважливіших функцій МВФ. Воно полягає у використанні фінансових ресурсів МВФ країнами-членами й кредитуванні за допомогою залучених ресурсів.

Формування ресурсів МВФ. Структура ресурсів фонду складається з двох блоків:

- внесок кожної країни в уставний капітал МВФ відповідно з її квотою;

- позичені кошти: кредитні лінії від урядів і центральних банків його членів.

Квоти. Внесок кожної країни в капітал Фонду здійснюється на 25% в іноземній тведій валюті (раніше – золото), а решта – в національній валюті. Розміри квот установлюються на підставі частки ваги країни в світовій економіці. При цьому враховується: розмір ВВП країни; пересічномісячні резерви; пересічнорічні поточні платежі й надходження. У зв’язку з цим квоти членів розподіляються нерівномірно.

Фонд також використовує позичені кошти. За узгодження з „Групою десяти” (Г-10) МВФ користується кредитом країн „Десяти” в межах ліміту до 17 млрд СДР. Крім того, Фонд одержує позики в центральних банках і казначействах Саудівської Аравії і деяких інших держав. Загальна величина запозичених коштів не повинна перевищувати 60 % загального обсягу квот.

Кредитно-фінансова діяльність МВФ здійснюється в двох модифікаціях:

- угода, або трансакція, яка полягає в наданні країнам коштів із власних ресурсів Фонду;

- операція, яка полягає в наданні посередницьких фінансових і технічних послуг за рахунок запозичених коштів [1, 203-209 с.].

Статус члена МВФ Україна отримала 3 вересня 1992 року. Її квота в МВФ становила 997,3 млн СПЗ (приблизно 1523 млн дол. США), або 0,69%.

Міжнародний валютний фонд втілив для України системну трансформаційну позику (СТФ) та резервний кредит „стенд-бай”. Загальна сума позики СТФ, рішення про надання якої було прийнято Фондом 26 жовтня 1994р., становить 498,65 млн СДР. Ще в 1994 р. Україна отримала перший транш (371 млн дол. США). За умовами МВФ кошти використовувались на збільшення офіційних резервів Національного банку, на проведення валютних інтервенцій для підтримки курсу національної валюти, а також для фінансуванння нестачі валютних коштів у економіці для покриття потреби в імпорті. Згідно з умовами надання Фондом системної трансформаційної позики строк боргового зобов’язання по ній становить 10 років, а термін відстрочки основних виплат (пільговий період, протягом якого необхідно сплачувати тільки відсотки) – 4,5 років.

Загальна сума резервного кредиту “стенд-бай”, угода про надання якого укладена 7 квітня 1995 року, становить 997,3 млн СДР (100 % квоти). Кошти цього кредиту спрямовуються у валютні резерви НБУ для створення стабільності валюти і покриття птореб платіжного балансу. Строк боргового зобов’язання – 5 років, термін відстрочки основних виплат – 3,25 року. Відсоткова ставка по кредитах МВФ становить 6-7 % на рік.

Загальні закупівлі іноземної валюти України у МВФ в 1998 фінансовому році становили 181 млн СПЗ.

4 вересня 1998 р. була відкрита програма розширеного фінансування (EFF), яка передбачала кредит сумою 2,5-2,7 млрд дол. на 3 роки. Умови кредиту були сформульованні в Меморандумі про економічну політику на період з 11.07.98 р. до 30.06.01 р. Більшість із виставлених на той час умов уже були виконані Україною в процесі отримання кредитів “стенд-бай”.За результатами чергового аналізу стану виконання виставлених Фондом умов і аудиту Національного бану України фінансування за програмою EFF тимчасово призупинене. Уряд України докладає всіх зусиль до відновлення фінансування в межах цієї програми.

Крім фінансової, Україна отримує також консультативну і технічну допомогу, поточну інформацію івидання з міжнародних валютно – кредитних проблем [2, 240-241с.].

Література:

1. Міжнародні організації: Навч. Посібник / За ред. Козака Ю. Г., Ковалевського В.В., Кутайні З. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 440.

2. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації. Навч. посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с.

Відомості про автора

ПІБ: Донських Марина Сергіївна

Номер телефону: 8-050-810-54-62

Адреса електронної пошти: donskih.marina@mail.ru