Экономические науки/16. Макроэкономика

Жиленкова К. Є.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Державна політика зайнятості в Україні: основні напрямки

В умовах переходу економіки України від командно-адміністративного типу до ринкового, одним з найважливіших завдань є формування ефективного та конкурентоспроможного ринку праці, що не можливо без втручання з боку держави. На сучасному етапі державне регулювання зайнятості населення є необхідним для забезпечення скорочення рівня безробіття, розвитку робочої сили та економічної активності.

Головною метою державної політики зайнятості є наближення структури пропозиції праці до попиту на робочу силу.

Основу державної політики зайнятості в Україні складають наступні принципи:

· забезпечення рівних можливостей працевлаштування для всіх громадян;

· сприяння співробітництву професійних спілок, підприємств, установ, організацій з органами державного управління з метою розробки і реалізації програм щодо подолання безробіття і сприяння зайнятості населення;

· створення нових продуктивних робочих місць;

· сприяння розвитку підприємництва;

· міжнародне співробітництво та урахування світового досвіду у вирішенні проблем зайнятості.

Політика зайнятості знаходиться на перетині двох напрямків діяльності держави – раціоналізації зайнятості і соціального захисту населення. Тому відокремлюють два види політики зайнятості – пасивну і активну. Для першої характерним є те, що головна роль належить державі, яка сприяє повній зайнятості населення. Основним інструментом є державний соціальний захист, що передбачає надання допомоги по безробіттю.

Важливим напрямком соціального захисту безробітних є розвиток страхування. Беручи до уваги досвід інших країн, можна виділити три шляхи реалізації програми страхування на випадок безробіття. По-перше, обов’язкове страхування від безробіття, яке охоплює певні групи працівників. По-друге, - добровільне страхування. І, по-третє, - соціальну допомогу з безробіття, що фінансується з державного бюджету чи соціальних фондів і залежить від рівня доходів чи відповідних коштів тих людей, хто звертається по допомогу.

При активній політиці основну роль відіграє людина, яка займає активну позицію, намагається зберегти місце роботи, а при його втраті – активно шукає нове. Активна політика являє собою комплекс заходів щодо найшвидшого працевлаштування безробітних. Інструментами активної політики зайнятості є:

· допомога в пошуку роботи через встановлення зв’язків між роботодавцями та безробітними;

· заохочення розвитку самозайнятості та підприємництва, завдяки чому люди самі створюють робочі місця для себе і інших;

· організація оплачуваних суспільних робіт, що дозволяє тимчасово забезпечити працевлаштування безробітним;

· сприяння посиленню професійної та територіальної мобільності робочої сили;

· професійна підготовка та перепідготовка спеціалістів та кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринку праці;

Дієвість активної політики зайнятості значною мірою визначається фінансовим забезпеченням її заходів з боку держави. Це, зокрема, - одноразова матеріальна допомога тим безробітним, хто хоче почати власну справу; дотації роботодавцям для створення додаткових робочих місць.

Реалізацією заходів політики зайнятості в Україні займається Державна служба зайнятості населення. Вона надає допомогу безробітним, стає посередником між роботодавцями і робочою силою, надає консультації громадянам, власникам підприємств, прогнозує попит і пропозицію на робочу силу, веде облік вільних робочих місць і безробітних.

Для України все ще характерним залишається високий рівень «тіньової» зайнятості. За даними досліджень, нерегламентованою зайнятістю займається близько 80% працюючих (як вторинна зайнятість). Цей показник разом зі значним рівнем нелегальної трудової міграції і низькою соціальною захищеністю населення свідчить про те, що в Україні все ще немає механізму державної політики зайнятості, який був би здатен ефективно регулювати національний ринок праці. Цей механізм ще знаходиться на стадії формування. У цій ситуації важливим є впровадження таких заходів, як: розробка і впровадження цільової комплексної програми соціального захисту населення; запобігання перетворенню безробіття в довгострокове, постійне; приведення законодавства України у відповідність до міжнародних стандартів. Державна політика зайнятості повинна також враховувати основні напрямки економічного розвитку країни. Так, однією з необхідних умов розвитку економіки є створення гнучкого ринку праці.

Таким чином, формування ефективного ринку праці в сучасних умовах в Україні неможливо без регулювання з боку держави. Серед основних цілей політики зайнятості можна назвати сприяння підвищенню кваліфікації робочої сили, підвищення мобільності працівників, легалізація «тіньової» зайнятості, стимулювання попиту на працю і трудової активності населення.

Література:

1. Діденко. Формування ефектовної державной політики завйнятості в Україні. //Україна: аспекти праці. – 2002. - №2 с. 3-7

2. Павловська. Удосконалення фінансового забеспечення заходів політики зайнятості на основі підвищення ціни робочої сили. // Україна: аспекти праці. – 2002. - №2 с. 37-41

3. Петрова Т. Державна політика зайнятості населення: проблеми та напрямки актуалізації. Україна: аспекти праці. – 2005. - №5 с. 3-12