Фінансові
відносини Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. .М. Туган-Барановського
Стан та перспективи розвитку страхового
ринку України
Розвиток страхового ринку і
використання його в інтересах сталого розвитку національної економіки в умовах
її інтеграції у світове економічне господарство та посилення процесів глобалізації
є важливим компонентом національної безпеки країни. Тому доцільно дослідити
стан та оцінити перспективи діяльності ринку страхових послуг в Україні,
визначити їх позитивні та негативні тенденції розвитку.
Вагомий внесок дослідженню цих питань
приділили І.Л. Ходаковська, М.В. Мних, О.Вовчак, Н.М. Внукова та інші. Проблеми
функціонування та розвитку страхового ринку розглядаються в працях таких
зарубіжних науковців: Брігхема Є.Ф., Дюжикова Є.Ф., Шарпа У.Ф., Шахова А.К.
Оцінка тенденцій розвитку страхового
ринку України вказує на те, що страхування є однією з найбільш рентабельних
галузей національної економіки, бо дохідність від страхової діяльності є
надзвичайно високою. Варто зазначити, що щороку рівень страхових виплат зменшується.
Так у 2000 році цей показник становив 19,1%, а у 2005 році він знизився до
14,7%. Однак, протягом 2006 року даний показник склав 18%. При цьому рівень
виплат фізичним особам у 2005 році становив 31,2%, а за 9 місяців 2006 року
досяг 33%.[3]
Отже, до основних
тенденцій розвитку страхових компаній в Україні можна віднести: збільшення
кількості страхових компаній; укрупнення страховиків; розширення філіальної
мережі; зростання статутних та резервних фондів; підвищення платоспроможності
страховиків; зростання обсягів страхових операцій з усіх видів страхування.[1,2]
Станом на 01.07.2007 року в Україні
зареєстровано вже 410 страхових компаній. З яких – 56 страховиків, які
здійснюють страхування життя. Понад 50 страховиків створені із залученням іноземного
капіталу. Доцільно зазначити, що протягом останніх років спостерігається
реальне зростання обсягів страхових операцій з усіх видів страхування і
структурні зміни на користь добровільного страхування та його довгострокових
видів. Найбільшу частку в структурі премій та виплат протягом 2004 - на поч.
2007рр. займали добровільне майнове страхування та страхування фінансових
ризиків, на другому місці – державне обов’язкове страхування та добровільне
особисте страхування, а найменші значення цих показників характерні для
недержавного обов’язкового страхування, добровільного страхування
відповідальності та страхування життя.[3]
Доцільно також розглянути структуру
страхових резервів, сформованих страховиками України. Варто зазначити, що
протягом останніх років спостерігаються тенденції динамічного зростання
величини сформованих страхових резервів і збільшення інвестицій страховиками.
Таблиця 1 - Динаміку страхових резервів за 2003-2006рр.
|
Показники |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
|
Величина сформованих страхових резервів, з них: - технічних резервів - резервів із страхування життя |
3775,0 3724,2 50,8 |
8272,2 8110,3 161,9 |
5045,8 4700,4 345,4 |
5317,3 4808,9 508,4 |
Аналізуючи
таблицю, можна побачити, що найбільшу питому вагу в структурі страхових
резервів (більше 10%) складають технічні резерви. Інвестування страховиками
власних коштів, у тому числі коштів страхових резервів відбувалось упродовж
2003-2006рр. через розміщення їх у цінні папери ( майже 50% ), права вимоги до
перестраховиків (в межах 30%), грошові кошти на рахунках у банках (в межах
12-15%), депозити (10-12%), інвестиції в економіку України за визначеними
законодавством напрямами (1%) та нерухоме майно (1,5-2%). Однак, слід
зауважити, що інвестиційні можливості національних страхових компаній досить
обмежені, що зумовлено, насамперед, невеликим набором фінансових інструментів
інвестування, недовірою населення до довгострокових інвестицій, недооцінкою
ролі страхування з боку держави, обмеженими фінансовими можливостями самих
страховиків.[2]
Серед основних
проблем ринку страхування необхідно відмітити наступні: низький рівень
капіталізації страхових компаній; недосконалість законодавчої бази; низькі
реальні доходи населення; недовіра населення до національних страховиків;
недостатня розвиненість інформаційної мережі, підготовки кадрів та фінансової
системи загалом.[1]
Для
поліпшення ситуації на вітчизняному ринку страхових послуг з 2005 по 2006р. було проведено ряд заходів, але це
було лише маленькою частиною того, що потрібно зробити. Доцільними, на нашу
думку, можна вважати наступні шляхи щодо підвищення ролі страхування в
економічному житті України та його інтеграції у світовий економічний простір:
переведення національного страхового ринку
на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та аудиту; удосконалення
законодавчої бази страхування; удосконалення організаційної структури та
подальший розвиток інфраструктури страхового ринку на рівні світових вимог;
відновлення довіри населення до страховиків, що вимагає гарантій повернення
вкладених коштів і нарахованих на них відсотків; інтеграція страхового ринку
України до світового ринку страхування.[2]
Підводячи
підсумки, можна сказати, що темпи зростання українського страхового ринку
продовжують відставати від росту економіки, а його частка у ВВП є незначною.
Але, все ж таки ринок має великий потенціал розвитку, тому для створення нових
можливостей у розвитку страхового бізнесу важливим є реалізація низки
вищезазначених заходів, що забезпечить належний розвиток страхового ринку
України.
Література:
1.
О.Вовчак
Стан та перспективи розвитку страхового ринку України//Світ фінансів. – 2007.-
№1.- с.107-115.
2.
І.Л.
Ходаковська Проблеми та перспективи євро інтеграції фінансового ринку України//
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.- 2005. -
№77-78. – с.95-97.
3.
Тенденции на страховом рынке Украины // Деньги. – 2007. - № 1-2. - с.7.