Медицина / 12.Інфекційні хвороби

Трефаненко А.Г., Богачик Н. А., Венгловська Я.В.,

Москалюк В.Д., Печенюк Г.І.

Буковинський державний медичний  університет, м. Чернівці

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУ У ДОРОСЛИХ

Кір – одна з найбільш поширених, так званих „керованих” інфекцій, на рівень захворюваності якої можна впливати проведенням масової імунізації. Дана інфекція в Україні циркулює на субепідемічному рівні, однак, із збереженням періодичних підйомів захворюваності та спалахів кожні 3-4 роки [1,2]. На початку 2006 р. спостерігався підйом захворювання на кір переважно серед підлітків, студентів та людей молодого віку.

         Метою дослідження було вивчення клінічних проявів та особливостей перебігу хвороби  у дорослих під час епідемічного підйому (січень-червень).

         Проведений аналіз клінічної картини кору у 252 хворих віком від 18-до 40 років. З них мешканців міста – 185, сільської місцевості – 67. Чоловіків було 88, жінок – 164.  Тяжкий перебіг хвороби спостерігався у 24 осіб, середньотяжкий у 227, легкий у одного хворого.

         З даних анамнезу життя зясовано, що ніхто з обстежених в минулому на кір не хворів. Третина пацієнтів, особливо ті, які проживали в гуртожитках, вказували на спілкування з хворими на кір за 10-12 днів до захворювання.

          Хворі поступали в стаціонар переважно на 1-2-й день від появи висипу. У всіх спостерігався гострий початок хвороби. Катаральний період був в межах 3-4 діб, лише у 23 – до 6 діб.

          При госпіталізації всіі хворі скаржились на  підвищення температури тіла, загальну слабість, головний біль, зниження апетиту нежить, сухий кашель,. У половини хворих відмічена світлобоязнь, сльозотеча. Диспептичні прояви у вигляді нудоти, блювання, спостерігались у 66 (26,2%) хворих, що відзначено й в інших повідомлення літератури [3].  9 пацієнтів (3,6%) осіб скаржились на помірний біль в животі. Рідкі випорожненя без патологічних домішок були у 14 (5,6%) пацієнтів.

         Плями Бельського-Філатова-Копліка при госпіталізаціїї спостерігались у 154 (61,2%) хворих.

 

 

 


     

 

 

 

 

 

 

 

 

   Рис.1. Хворий К, 23 р., 4 день хвороби. (плями Бельського-Філатова-Копліка)

 

         Перші висипні елименти у хворих з’являлись на обличчі, які потім поширювались на шию, верхню частину грудей, а на другу добу від початку висипу з’являлись на тулубі, верхніх кінцівках, на третю добу – на нижніх кінцівках. У окремих хворих висип на нижніх кінцівках був відсутній. Екзантема, як правило, носила плямисто-папульозний характер, однак у 89 осіб (35,3%) місцями була зливною, а у 26 (10,3%) пацієнтів – геморагічною. Тривалість висипки складада в середньому – 4,4 дня. Після згасання висипу залишалась пігментація.

         Збільшення периферичних лімфатичних вузлів, переважно шийних і підщелепних відмічено у 72 (28,6%) хворих.  З боку серцево-судинної системи відмічалось збільшення частоти пульсу відповідно ступеню підвищення температури тіла. Однак у окремих осіб (11) спостерігали відносну брадикардію. Зниження артеріального тиску відмічено  у 14 (5,6%) хворих. Жорстке дихання в легенях виявлено в більшості хворих. Вологі хрипи прослуховувались  у 17 пацієнтів, у яких рентгенологічно підтверджена вогнищева пневмонія.

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Рис.1. Хворий К, 23 р., 2-ий день висипу.

 

При досліджені загального аналізу крові особливих змін з боку червоної крові не було. У переважної більшості спостерігався нормоцитоз, лейкопенія у 35 (13,8%) хворих, лейкоцитоз у 19 (7,5%) осіб. У третини хворих відзначено зсув у лейкоформулі вліво, лімфоцитоз.

Основним методом підтвердження кору був серологічний метод – імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення вірусоспечифічних  антитіл класу Ig M. Забір крові проводився з 4-5 дня з моменту появи висипки. У 230 (91,3 %)  обстежених отриманий позитивний результат, у решти хворих діагноз встановлений клініко-епідеміологічно.

З метою лікування хворим призначали дезінтоксикаційні засоби, амізон, протефлазид, бромгексин, лазолван, АСС, у тяжких випадках та за ускладнень антибактеріальні препарати (цефалоспорини, макроліди).

Виписка здійснювалась за клінічними даними. Всі пацієнти виписані в задовільному стані.

Таким чином, у всіх хворих відмічався типовий перебіг кору з циклічностю, наявністю катарального періоду, періду висипань з чіткою етапністю, періоду згасання висипки і пігментації.. В окремих осіб у період  висипань поширення висипки на нижні кінцівки не було. Низька частота виявлення патогномонічного симптому кору обумовлена тим, що хворі госпіталізовані в перід висипань. Наявність легкого перебігу хвороби тільки в одного пацієнта свідчить про більш тяжкий перебіг кору у дорослих. Відносно невисокий відсоток пневмоній серед обстежених можна пояснити раннім включенням у комплексне лікування антибактеріальних препаратів за тяжкого перебігу кору. Періодичні підйоми захворюваності на кір серед підлітків, студентів, осіб молодого віку, свідчать про низьку напруженість протикорового імунітету й обумовлюють необхідність проведення додаткової ревакцинації коровою вакциною вказаного контингенту.

 

 

Література

 

1. Савчук Ф.І., Гайдей В.Р., Лаврюкова С.Я., Красницька Л.В., Шевченко Г.О. Еволюція епідемічних особливостей кору // Інфекційні хвороби.– 2006.– №3.– С. 17-20.

2. Чудна Л.М., Брижата С.І., Красюк Л.С. Епідемічна ситуація з кору в Україні у 2003-2005 рр. //Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека: Маиер. наук.- практ. конф. (13-14 квітня 2006 р.).– Київ,2006.– С.22-23.

3. Вазианова Ж.И., Подолюк О.А. Корь у взрослых. //Сучасні інфекції.– 2004.– №2. – С. 42-47.

 

 

 

 

 

Відомості про авторів

 

1.     Трефаненко Афанасій Григорович, к. мед. н., старший викладач кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. Телефон:57-51-32.

2.      Богачик Нонна Анатоліївна, к. мед. н., асистент  кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. Телефон: 4-31-01. Електроний адрес: nbcnlk@cv.ukrtel.net

3.     Венгловська Ядвіга Вікентіївна, к. мед н., асистент кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. Телефон:52-50-28.

4.     Москалюк Василь Деонізійович, к. мед. н., доцент кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. Телефон:52-87-57

      5. Печенюк Г.І. зав. інфекційного відділення Чернівецької ОКЛ.