Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

Нестерова О.Ю.

Національний гірничий університет, Україна

Реалізація особистісного підходу до навчання шляхом використання гіпертекстових технологій

На початку ХХІ сторіччя людина дедалі частіше зіштовхується із необхідністю оперування значними масивами інформації. Засоби зберігання, обробки та систематизації інформаційних ресурсів безперервно вдосконалюються. Стрімкий розвиток науки та техніки обумовлює прагнення до послідовного впровадження інноваційних технологій у діяльність людини, а, відтак, і вимоги щодо знань та навичок у сучасних фахівців.

Таким чином постає потреба постійного оновлення засобів підготовки фахівця, застосування яких пов’язане із виробленням навичок використання здобутків науки та техніки, необхідних для виконання професійних обов’язків. Актуалізується і потреба пошуку особливих засобів, що дозволяють максимально наблизити умови навчального процесу до реальних умов, за яких передбачається використання отриманих знань.

Комп’ютерні системи та джерела інформації поступово стають невід’ємною частиною людського життя. Однак, інформаційні ресурси, адаптовані для обробки за допомогою комп’ютера, мають певну специфіку та властивості. Одним із важливих ресурсів цього типу є комп’ютерний (електронний) текст, що останнім часом набуває непересічного значення для суспільства.

У ХХ сторіччі набув поширення підхід до осмислення віртуальної реальності та електронного тексту з точки зору філософії буття. Цих питань торкаються такі вчені, як: М. Кастельс, Ж. Бодрійяр, В. Беньямін, Н.Багдасарьян, Ю.Насєдкіна, В.Силаєва та ін.

Проблема структурних та функціональних особливостей електронного тексту знайшла своє відображення у працях сучасних дослідників, зокрема В.М. Сороко, Лихвар І.І., Введенської Т.Ю., В.Л. Епштейна, Дж. Конклін, І.Р.Купер та ін.

Поряд із поняттям електронного тексту активно використовується термін «гіпертекст». Однак, питання визначення особливостей розрізнення цих понять є відкритим. Зокрема, російський вчений В.П.Руднєв пропонує таке визначення гіпертексту: «Гіпертекст — текст, побудований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно складаючи єдність та множину текстів» [3,75].

Основні властивості електронного тексту, які відрізняють його від звичайного тексту, створюють широкі можливості для використання цього ресурсу в процесі підготовки сучасного фахівця. Електронний текст характеризується такими основними властивостями, які дозволяють адаптувати його до потреб навчального процесу:

- компактний вигляд (завдяки гіперпосиланням);

- автоматичне виділення основних понять;

- швидка та зручна навігація;

- легкість створення коментарів;

- можливість структурування за допомогою кольору, шрифту, інтервалів;

- легкість оперування графічними та схематичними вставками.

Зважаючи на загальні особливості електронних текстів, слід зазначити, що вони є досить продуктивним засобом навчання, бо можуть використовуватись, зокрема як:

- елемент різноманітних видів самостійної роботи студентів;

- засіб перевірки знань;

- джерело нових знань;

- засіб диференційованого підходу до навчання (різний рівень забезпечення консультативним матеріалом).

На ефективності навчального процесу, в якому застосовується електронний текст, можуть негативно позначатись фактори, обумовлені вимогами до учнів, які працюють із цим джерелом інформації. Серед подібних вимог слід назвати такі:

- необхідність сприймати текст з екрану комп’ютера, а не з паперового носія, що передбачає певний рівень сформованості навичок роботи з комп’ютерною технікою та роботи з джерелом інформації специфічної структури;

- відсутність медичних протипоказань, що пов’язані із роботою з комп’ютерною технікою.

Можливість включення до структури електронного тексту різноманітних коментарів, пояснень, графічних включень, відео- та аудіооб’єктів надає широких можливостей для створення умов максимально ефективного сприйняття інформації, зокрема навчальної. Уможливлюється реалізація принципу індивідуалізації навчання шляхом диференціації способів подання навчальної інформації з огляду на провідні аспекти сприйняття (візуальне, аудіальне, кінестетичне) окремих студентів. Студенти отримують можливість самостійно керувати процесом отримання знань, що може бути продуктивним засобом мотивації навчальної діяльності.

Література:

1. Conklin J. Hypertext: an introduction and survey // Computer. 1987. Vol. 20. No 9.

2. Купер И.Р. Гипертекст как способ коммуникации // http://www.nir.ru/sj/sj/sj1-2-00kuper.html.

3. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. — М., 1997.

4. Силаева В.Л. Подмена реальности как социокультурный механизм виртуализации общества. Автореф. дисс. …канд. философ. наук – М.: 2002.

5. Эпштейн В.Л. Введение в гипертекст и гипертекстовые системы // http://www.ipu.ru/publ/epstn.htm.