Секція:право

Підсекція: 2. Адміністративне і фінансове право

К.держ.упр. Монаєнко А.О.

Науково-дослідний інститут фінансового права

Академії правових наук України

Розподіл видатків між ланками бюджетної системи України

 

Бюджетний кодекс України розмежовує видатки між ланками бюджетної системи України (глава 14 Бюджетного кодексу).

Головним бюджетом України є Державний бюджет, з якого здійснюються видатки: на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного су­дочинства, та видатки, що мають виключне державне значення і не можуть бути передані на виконання органам Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування.

Із державного бюджету України фінансуються видатки на: 1) державне управління — законодавчу, виконавчу владу, апа­рат Президента; 2) судову владу; 3) міжнародну діяльність; 4) фундаментальні й прикладні дослідження і сприяння науко­во-технічному прогресу державної важливості, міжнародні нау­кові та інформаційні зв'язки державного значення; 5) націона­льну оборону; 6) правоохоронну діяльність і забезпечення без­пеки держави; 7) освіту; спеціальні школи державної форми власності; загальноосвітні школи; 8) охорону здоров'я; 9) со­ціальний захист І соціальне забезпечення; 10) культуру та мис­тецтво; 11) державні програми підтримки телебачення, радіо­мовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; 12) фізичну культуру і спорт; 13) державні програми підтрим­ки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; 14) програми реставрації пам'яток архітектури державного значення; 15) державні програми розвитку транспорту, дорож­нього господарства, зв'язку, телекомунікацій та Інформатики; 16) державні інвестиційні проекти; 17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони нав­колишнього природного середовища та ядерної безпеки, попе­редження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків сти­хійного лиха; 18) створення та поповнення державних запасів і резервів; 19) обслуговування державного боргу; 20) прове­дення виборів та референдумів; 21) інші програми, які мають виключно державне значення.

У видаткову частину загального фонду Державного бюдже­ту включається І Резервний фонд. Кошти Резервного фонду витрачаються за розпорядженням Кабінету Міністрів України, а контроль за витрачанням коштів Резервного фонду здійснює Верховна Рада України і Рахункова палата.

Бюджетні кошти з державного бюджету направляються на стабілізацію економіки, підтримку пріоритетних і базових га­лузей економіки, енергетику, будівництво, архітектуру, місто­будівництво.

Інвестиції в основні фонди промисловості та будівництва в Україні фінансуються не тільки з бюджету. До джерел фінан­сування належать: власні кошти підприємств, банківські кре­дити, залучені кошти (пайові внески до акціонерного капіта­лу), кошти об'єднань (союзів) підприємств, іноземні інвести­ції. І якщо бюджетні установи фінансуються тільки з одного бюджету, то капітальні вкладення можуть фінансуватися з кількох джерел. Держава регулює інвестиційну діяльність шляхом фінансової підтримки цільових будівельних програм.

Суми асигнувань щороку визначаються в бюджетах (в об'ємах централізованих вкладень).

Державні і муніципальні видатки як економічна категорія тісно пов'язані з державними (муніципальними) доходами. Дер­жава й органи місцевого самоврядування, плануючи видатки, обов'язково відшукують можливості покриття їх за рахунок за­планованих на наступний бюджетний період доходів. Незбалан-сованість видаткової і доходної частин бюджету веде до де­фіциту бюджету і необхідності пошуку можливостей для його покриття і порушення ст. 95 Конституції України, яка встано­вила, що держава прагне до збалансованості бюджету України.

Якщо бюджетних призначень не вистачає на покриття усіх витрат, затверджених у бюджеті, застосовується секвестр ви­датків, тобто пропорційне скорочення усіх видатків, крім захи­щених (ст. 55 Бюджетного кодексу). Захищені видатки щоріч­но визначаються в Законі про Державний бюджет.

Деякі функції держава може передавати місцевим органам самоврядування, але згідно з Конституцією України передання повноважень супроводжується переданням фінансових ресур­сів на покриття видатків, пов'язаних з виконанням державних функцій.

Одним із принципів розподілу видатків між місцевими бю­джетами є принцип субсидіарності, тобто надавачІ будь-яких соціальних послуг повинні бути наближені до безпосередніх споживачів. Відповідно до цього ст. 86 Бюджетного кодексу види видатків місцевих бюджетів поділяє на такі групи.

Перша група видатків фінансується з бюджетів сіл, се­лищ, міст та їх об'єднань, які забезпечують необхідне першо­чергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Ст. 88 Бюджетного кодексу встановлює видатки, які належать до першої групи: органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; освіта дошкільна і загальна середня (школи, дитячі садки); первинна медико-санітарна, амбулаторно-поліклінічна та стаціонарна допомога; сільські, селищні та міські палаци культури, клуби і бібліотеки. Ці видатки визначені функціями держави і передані на виконання органам місцевого самовря­дування. Згідно зі ст. 85 Бюджетного кодексу вони здійсню­ються за рахунок трансфертів Державного бюджету.

Друга група видатків здійснюються з бюджетів міст рес­публіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів, які забезпечують фінансування бюджетних установ та заходів, пов'язаних із наданням основних соціальних послуг, гарантованих держа­вою для всіх громадян України; ст. 89 Бюджетного кодексу дає перелік видатків, які визначені функціями держави і пе­редані на виконання органам Автономної Республіки Крим і міст обласного значення. Такі видатки покриваються за раху­нок трансфертів з Державного бюджету України і тому врахо­вуються при визначенні дотацій вирівнювання, які передають­ся з Державного бюджету або коштів, що передаються до Дер­жавного бюджету України.

Третя група видатки з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів для фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою со­ціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансу­вання програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Крім видатків на державне управління (представницька та виконавча влада Автономної Республіки Крим та обласні ра­ди) з цих бюджетів фінансуються видатки на загальну серед­ню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, заклади професійно-технічної освіти, що пере­бувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення; охорону здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення та Інші видатки, перелічені у ст. 90 Бюджетного кодексу України.

Ці видатки покриваються за допомогою трансфертів з Дер­жавного бюджету І враховуються при визначенні дотацій ви­рівнювання, які передаються бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам, або коштів, що передаються до Державного бюджету України.

Із місцевих бюджетів фінансуються видатки, які не врахо­вуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів і покривають витрати, пов'язані із виконанням власних повно­важень органів місцевого самоврядування. Ст. 91 Бюджетного кодексу вміщує перелік таких видатків: місцеву пожежну охо­рону, позашкільну освіту, соціальний захист і соціальне забез­печення, обслуговування місцевого боргу, будівництво і ре­конструкція доріг місцевого значення тощо. Ці видатки фінан­суються за рахунок доходів, визначених ст. 69 Бюджетного кодексу, які залишаються у місцевих бюджетах у розпоря­дженні органів місцевого самоврядування.

 

 

 

 

 


 

Довідка про автора:

Монаєнко Антон Олексійович

Кандидат наук з державного управління,

старший науковий співробітник

Науково-дослідного інституту фінансового права

Академії правових наук України

Адреса для пошти: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 163.

Email: antonmonayenko@ua.fm

моб.тел.: 8-067-617-79-08