Психология: Психолого-воспитательные

проблемы развития личности в

современных условиях.

Жоголєва Н. В., Байсара Л. І.

Дніпропетровський національний університет

Психологія візуального мислення та засоби його формування при навчанні.

Ми знаходимось у середині надзвичайної культурної революції, яка почалась із винаходженням кінематографа, потім телебачення і комп’ютерів. Комп’ютер став для інформаційної ери тим, чим був печатний прес для ери писемності. Ось чому саме здібності правої півкулі, а не лівої є домінуючими у інформаційну еру. І це не є звичайним припущенням. Дослідження, проведені у багатьох навчальних закладах підтвердили, що одна третя учнів має візуально-просторовий тип мислення, і менше ніж одна четверта – аудиторно-послідовний, останні учні мають змішаний тип із більшою схильністю до візуально-просторового типу інтелекту. Якщо поширити отримані результати на інші групи, то можна зробити висновок, що одна третя населення є «візуалістами» [10,с.3]. Це робить урахування особливостей дітей із візуально-просторовим інтелектом важливим питанням сьогодення. Адже успіх у ері технологій залежить від багатьох візуально-просторових здібностей, таких як бачення цілої картини, візуалізація, багатовимірне сприйняття, здатність образно мислити та креативність [7,с.24].

У даній роботі розкриваються такі поняття як множинність інтелекту, візуально-просторовий тип інтелекту, візуальне мислення, аудиторно-послідовний тип інтелекту.

Об’єкт: особливості навчання дітей із візуально-просторовим інтелектом.

Предмет: візуально-просторовий тип інтелекту

Мета : вивчення особливостей мисленневого процесу та процесу сприйняття у дітей із вираженим візуально-просторовим інтелектом та створення низки рекомендацій, щодо пристосування процесу викладання інформації до цих особливостей.

Гіпотеза: якщо при викладанні матеріалу для учнів із візуальним типом інтелекту враховувати всі їх особливості мислення та сприйняття, то ефективність навчання збільшується.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. Провести дослідження за допомогою опитувальника Сільверман для виявлення дітей із вираженим візуально-просторовим типом інтелекту.

2. Розробити план заняття із урахуванням усіх особливостей дітей із візуально-просторовим інтелектом, а також план уроку без урахування цих особливостей.

3. Провести заняття у двох групах досліджуваних.

4. Порівняти отримані результати кінцевого тестування в обох групах.

У даній роботі були розглянуті особливості дітей із візуально-просторовим типом інтелекту. Головна особливість цього типу інтелекту полягає у нерозвиненості слухового каналу сприйняття інформації та компенсаторній розвиненості візуального сприйняття [5,с.62]. Нерозвиненість слухового каналу корелює із складними пологами та вушними захворіннями у ранньому дитинстві [4,с.50]. Перевага візуального каналу над слуховим приводить до складностей із утриманням інформації у тимчасовій пам’яті, сприйняттям інформації на слух, дотриманням послідовності кроків [9,с.31]. У результаті недорозвиненості лівої півкулі діти зазвичай мають складності із написанням та читанням у школі. Через те що методика викладання у школі розрахована на аудиторний канал сприйняття інформації, діти не встигають із багатьох предметів [10,с.22]. Це, у свою чергу, призводить до зниження самооцінки, зникнення інтересу до школи та навчання, навіть противоправних дій серед більш дорослих «візуалістів» [8,с.65] .

Розглянемо основні операції візуально-просторового інтелекту:

1. Активне уявлення, до якого входять вміння, добре розвинені у дітей.

2. Формування ментальних образів – це здатність створювати картини в уяві.

3. Орієнтація в просторі – це той компонент інтелекту, який має відношення до простору: як добре ви можете знайти дорогу з одного місця до іншого.

4. Графічна репрезентація – це здатність створювати візуальні ілюстрації для поліпшення комунікації ідей, понять, емоцій, процесів або інтуїції. До них входять фотографія, скульптура, креслення, малюнки, відео, колаж, тощо.

5. Визнання (Розпізнання) відношень об’єктів у просторі , наприклад, коли під час гри у шахи чи шашки ви можете бачити всю дошку і планувати свій наступний хід.

6. Ментальна маніпуляція образами охоплює такі речі, як «оптичні ілюзії» , наприклад, класичний малюнок двох облич, повернутих одне до одного, які водночас створюють малюнок вази.

7. Чітке сприйняття предметів та ідей з різних кутів – це дуже складна здатність, яку часто приймають за належне, розпізнавати схожість та різницю між об’єктами, що розглядаються з різних кутів зору [6,с.18].

У нашому дослідженні ми спробували максимально врахувати особливості сприйняття інформації візуалістам на прикладі уроку англійської мови. Порівнявши результати кінцевих тестувань знань у експериментальній та контрольній групах, ми побачили, що ефективність засвоєння інформації значно вища у експериментальній групі. Діти значно покращили свої знання із теми, їм було цікаво працювати на уроці, вони із задоволенням виконували будь-які завдання експериментатора (рис.1).

Результати дослідження дають нам підставу стверджувати, що дотримання низки принципів викладання для «візуалістів» може значно покращити процес засвоєння ними знань та вмінь. Будь-який тип діяльності на уроці може бути адаптований до потреб «візуалістів» так, що вони не будуть відчувати себе у інформаційному вакуумі на уроці. Використовуючи ці принципи, ми зможемо привити цікавість та інтерес до навчання, що у майбутньому може зменшити кількість правопорушників. Ось чому у заключній частині роботи ми наводимо 10 «Золотих правил» викладання для дітей із візуально-просторовим інтелектом і розкриваємо особливості техніки інтелект карт, яка є особливо корисною для роботи із «візуалістами»:

10 «Золотих правил»

1. Використовуйте візуальний матеріал для представлення ідей та фактів.

2. Намагайтесь презентувати нову інформацію у контексті вже вивченої інформації.

3. Метафори є надзвичайно ефективним засобом представлення ідей.

4. Залучайте гумор, костюмовані заняття, театральні вистави для зацікавлення навчання.

5. При поясненні нового матеріалу використовуйте індуктивну логіку.

6. Ігри, головоломки сприяють запам’ятовуванню та викликають зацікавленість.

7. Використовуйте музику, коли це тільки можливо.

8. Навчайте «візуалістів» багатьма способам організації своїх думок та ідей.

9. Уникайте механічного запам’ятовування та заучування.

10. Поважайте відмінності, винагороджуйте новаторство.

Під час проведення експериментального дослідження ми використали метод «карт пам’яті» чи «інтелект карт», запропонований Тоні Бьюзаном. Цей метод організації інформації базується на ідеї, що кожен біт інформації, який потрапляє у мозок може бути представлений у вигляді центрального сферичного об’єкту, від якого відходять десятки тисяч асоціацій, і кожна асоціація має практично безмежну кількість зв’язків із іншими асоціаціями. Кількість використаних асоціацій можна вважати пам’яттю. У результаті використання цієї багатоканальної системи обробки та зберігання інформації мозок містить «інформаційні карти». Інтелект карта – це графічне вираження процесу радіанного мислення і тому є природним продуктом діяльності людського мороку. Це потужний графічний метод, який надає універсальний ключ для звільнення потенціалу, схованого у мозку

(додаток 1) [1, с.23].

Інтелект карти мають характерні риси та етапи будови :

1. Об’єкт уваги зосереджений у центральному образі.

2. Основні теми, пов’язані із об’єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді гілок.

3. Гілки, які приймають форму плавних ліній, позначаються чи пояснюються ключовими словами чи образами. Другорядні ідеї також зображаються у вигляді гілок, які відходять від гілок більш високого порядку.

4. Гілки формують пов’язану вузлову систему [1, с.45].

Якість інтелект карти можна покращити за допомогою кольору, малюнків, закодованих виразів, а також за допомогою надання карті вигляду трьохвимірності, що в сумі слугує підвищенню цікавості, привабливості та оригінальності інтелект карт. Це допомагає посилити творчий компонент при створенні та подальшому використанні інтелект-карт, а також краще запам’ятати інформацію, яку вони містять.

Переваги інтелект карт

1. Використовуються усі кортикальні здібності, що збільшує вірогідність згадування.

2. Збільшується швидкість розумових процесів та покращується здібність згадувати

3. Привертання уваги

4. Використання мнемонічних карт створює стійку мнемонічну установку.

5. Карти є проявом процесу творчого мислення і сприяють його розвитку

6. Активізуються асоціативні здібності людини [1, с.105] .

Додаток 1

Приклад інтелект карти

Бібліографічні посилання

1. Бьюзен Т. Супермышление/Пер. с англ. Е. А. Самсонов. – 2-е изд. – Мн.: ООО «Попурри», 2003. – 304с.

2. Симоненко С.М. Наочність як властивість образів візуально-мисленевої діяльності // Наука і освіта. – 2002. - № 1. – с 57-60.

3. Симоненко С.М. Психологія візуального мислення: Автореф. дис. … докт. психол.наук. – Х.:ХНУ, 2005. – 38с.

4. Dixon J. P. The spatial child. Springfield, IL: 1983. С12-78.

5. Gardner H. G. Frames of mind: The theory of multiple intelligences. New York: Basic. 1983. – С. 24- 55.

6. Gardner H. G. Intelligence reframed: Multiple intelligences for the 21st century. New York: Basic Books. 1999. – С.15-32

7. Golon A.S. If You Could See the Way I Think: A Handbook for Visual-Spatial Kids. Denver: Visual-Spatial Resource. 2005

8. Harvey S., & Seeley K. R. An investigation of the relationships among intellectual and creative abilities, extracurricular activities, achievement, and giftedness in a delinquent population. Gifted Child Quarterly, 1984. – С. 73-79.

9. Lohman D. F. Spatially gifted, verbally inconvenienced. Dayton, OH: Ohio Psychology Press. 1994. - С. 251-264.

10. Silverman L. K. Upside-Down Brilliance: The Visual-Spatial Learner. Denver: DeLeon. 2002. – С 28-105.